Словник львівського балаку

Авантура	скандал
Академік	студент
Академічний дім	студентський гуртожиток
Алярм	сигнал, тривога
Амант	коханець
Амбулянс	медична допомога
Андрус	злодій
Бальон	повітряна куля
Бенькар	байструк
Бігаміста	двоєженець
Біня	дівчина батяра
Блятник	скупник краденого
Бригідки	сумнозвісна львівська в'язниця, заснована в колишньому монастирі бригідок, який скасував імператор Йосип ІІ. Нині - слідчий ізолятор УВС.
Виходок	вбиральня
Гара	самогон
Гебра	банда
Гранатовий	темно-синій
Гунцвот	негідник
Денник	щоденна газета
Дзяд	поліцай
Диван	килим
Дискретно	секретно
Дозорець	консьєрж, двіник
Захоронок	притулок
Каляфьори	цвітна капуста
Камізелька	жилет
Карамболь	зіткнення
Касино	клуб
Квадранс	15 хвилин
Квота	грошова сума
Колєжанка	товаришка
Коліяр	залізничник
Консумент	споживач
Конто	рахунок
Конфронтація	опізнання
Легітимація	посвідчення особистості
Лєгуміна	десерт
Маринарка	піджак
Машигіне (з ідіш)	вар'ят, пришелепкуватий
Моторовий	водій трамвая
Нагнітки	мозолі
Ондуляція	завивка
Змасакрувати	поранити
Опатрувати	обробити рану
Особиста ревізія	обшук
Паскарі	спекулянти, перекупники краденого. Вони зазвичай продавали заборонений, контрабандний, чи крадений товар з-під поли, чіпляючи його на паску - звідки й назва.
"птах небесний"	так у старому Львові називвали кримінальників
Пулярес	гаманець
Пуделко	коробочка
Рандка (рантка)	побачення, зустріч
Ратункове поготовє	швидка допомога
Ревізія	обшук
Ремісувати	зіграти в нічию
Рудера	притон
Сервус (з мадяр.)	найпоширеніше львівське привітання, яке прижилося за часів Австро-Угорщини
Сьвірк	дивак, вар'ят
Сильвестра	Новий рік. За католицьким календарем, день св. Сильвестра припадає на 31 грудня.
Слічний	гарний
Скок	крадіжка зі зломом
Спіжарня	винокурня
Спіритус	спирт
Терпентина	скипидар
Трансакція	оборудка
Ульотка	листівка
Упоминок	подарунок
Фризієр	перукар
Футро	хутро
Ціхутко	тихенько
Шереговець	рядовий
Шпаргали	нотатки
Шпацирувати	прогулюватися
Штинь	сморід
Юбіляр	ювелір

Авантура - скандал
Академік - студент
Академічний дім - студентський гуртожиток
Алярм - сигнал, тривога
Амант - коханець
Амбулянс - медична допомога
Андрус - злодій
Бальон - повітряна куля
Бенькар - байструк
Бігаміста - двоєженець
Біня(Бєня?)) - дівчина батяра(а він хто?)
Блятник - скупник краденого
Бригідки - сумнозвісна львівська в'язниця, заснована в колишньому монастирі бригідок,який скасував імператор Йосип ІІ. Нині - слідчий ізолятор УВС.

Виходок(таке чула) - вбиральня
Гара - самогон
Гебра - банда
Гранатовий - темно-синій(???повальний дальтонізм чи шо?)
Гунцвот - негідник
Денник - щоденна газета
Дзяд - поліцай
Диван - килим (вони там дивани на підлогу стелять,бугага:))
Дискретно - секретно
Дозорець - консьєрж, двіник
Захоронок - притулок
Каляфьори - цвітна капуста
Камізелька - жилет (ги, прикольно)
Карамболь - зіткнення (і хто б подумав...)
Касино - клуб (тю дурні)
Квадранс - 15 хвилин
Квота - грошова сума
Колєжанка - товаришка
Коліяр - залізничник
Консумент - споживач
Конто - рахунок
Конфронтація - опізнання (тупа підміна понять)
Легітимація - посвідчення особистості
Лєгуміна - десерт
Маринарка(ги) - піджак
Машигіне(з ідіш)(з ідіш???) - вар'ят, пришелепкуватий
Моторовий - водій трамвая
Нагнітки - мозолі
Ондуляція(ха гага) - завивка
Змасакрувати - поранити
Опатрувати - обробити рану
Особиста ревізія - обшук (нашо так ускладнювати?)
Паскарі - спекулянти, перекупники краденого. Вони зазвичай продавали заборонений, контрабандний, чи крадений товар з-під поли, чіпляючи його на паску - звідки й назва.

"птах небесний" - так у старому Львові називвали кримінальників (???)
Пулярес - гаманець
Пуделко - коробочка
Рандка(рантка) - побачення, зустріч
Ратункове поготовє - швидка допомога
Ревізія - обшук
Ремісувати - зіграти в нічию
Рудера - притон
Сервус(з мадяр.) - найпоширеніше(???в сихові певно:)) львівське привітання, яке прижилося за часів Австро-Угорщини
Сьвірк - дивак, вар'ят
Сильвестра - Новий рік. За католицьким календарем, день св. Сильвестра припадає на 31 грудня.
Слічний - гарний
Скок - крадіжка зі зломом
Спіжарня - винокурня(а це що?)
Спіритус - спирт (ржунімагу:))) от би латиномовні здивувалися такому духу, гагага)
Терпентина - скипидар (валяюсь:) у версії БГ це Трамонтана)
Трансакція - оборудка
Ульотка - листівка (а ульот - лист?:)))
Упоминок - подарунок (аааааа..:))) це готичний сленг)
Фризієр - перукар (ну хоч не фризерувальник)
Футро - хутро
Ціхутко - тихенько
Шереговець - рядовий
Шпаргали - нотатки
Шпацирувати - прогулюватися
Штинь - сморід
Юбіляр - ювелір

Лаймося по-львівськиЮрій Винничук

Львівський балак постав на початку XIX ст., коли приміська говірка збагатилася численними запозиченнями з німецької, чеської, ідишу. Львівський балак, і зокрема лайка, відображені у таких творах, як “Ліва кампа” П. Марійчина, “Вулиця” Б. Нижанківського, “Грачі” їв. Керницького, “Яндрусів” І. Франка, у серії оповідок Д. Бандрівського.
Львівський балак мав три варіанти - український, польський та жидівський. Український варіант дослідив Ярослав Рудницький, видавши у 1943 р. монографію про говір Замарстинова. Про неї з захопленням відгукнувся професор Юрій Шевельов: “Перша в українському мовознавстві спроба дослідити діялект великого міста. Досі наша діялектологія обмежувалася на вивченні сільських говірок. Справді, ми так багато разів повторювали, що наші великі міста русифіковані або польонізовані, що кінець-кінцем самі в це беззастережно повірили. Тим часом усі наші міста зберігали завсіди українське мовне підґрунтя, всі міста постійно мали приплив українського мовного елементу з сусідніх і дальших околиць. Ніякі примусові русифікації ані польонізації, впроваджувані чужими урядами, не були спроможні припинити цей процес. Для цього треба було б ізолювати місто від довколишнього сільського терену, а цього зробити не могла ніяка влада. Чужинецька ворожа влада могла тільки приглушувати, загальмовувати приплив української мовної стихії до великого міста, але не могла перервати його”.
Ця студія була не тільки першою працею про мову Львова, але й узагалі першою працею про говір українського міста. Вона складалася з культурно-історичних та мовно-географічних міркувань на тему методи й транскрипцій слів. Опісля йшов докладний опис львівського говору, тобто “львівська граматика” з такими розділами: фонетика, морфологія, відміна, зауваги до складні та історичний погляд на розвоєві тенденції львівського говору. Окремий розділ займали міжмовні взаємини, львівські автентичні тексти та львівський словник. До праці додано мапу українських говорів для унаочнення місця львівського говору на українському мовному обширі. Кілька праць львівському балакові присвятили й польські вчені.
Як кожне велике місто, Львів мав свою лексику - незвичайно цікаве й живе співіснування різних говіркових систем, об'єднаних тільки деякими спільними прикметами в ділянці звуків, словотвору та лексики, писав Я. Рудницький. В міру національного освідомлення нижчих соціальних сфер та їхньої самоосвіти позначався на цих говірках вплив літературної мови, зокрема, в таких яскравих відмінах, як, наприклад, “дякую”, замість “дєкую”, “зав'язувати” замість “завізати”. Літературні впливи ширилися нарівні з чужими впливами. В деяких випадках чужі перемагали.
Однією з характерних прикмет, яка вважалася типово львівською, було часте вживання сполуки “та йой”, з якої львів'янин міг починати майже кожне речення. Тому-то мешканців Львова називали “тайойками”.
Львівська вулиця витворила специфічний гумор, який охоче експлуатувався в довоєнних часописах. Досить згадати надзвичайну популярність радіопередач дуету Щепця і Тоньця, які навіть стали героями трьох фільмів.
Щоб дати уявлення про львівський балак, наведу цитату з монографії Я. Рудницького: “Міхалова зи Знисінє” нарікає на поляків, які за вигідну працю вимагають записатися поляком. Тут також слід уточнити, що львівських жінок називалося за іменем або посадою їхніх чоловіків: Міхалова, Павлова, Романова.
“…Старий мій ни роби, вчорай був в магістраті за роботую. Казали му метрику на польске принести, ту дадут паньствову пусаду: вулиці замітати. “А наразє руботи для кабанув німа!”
А нидучикані ваши! Ней вас : Памбіх скари! Абисьти нугами пунатігали! Жибисьти скапали”, як сьвічка! Жибисьти го призидентум зрубили, то метрикі на ваши ни пиринисе! Я сі ни хвалю, Павлова, али я ни з тих, жиби за пару шустук цапуви душу занесла. Я ни Юуцька, жи за пуліцая вийшла!,
А то ферняк на ґвінт, вибалуши сліпакі, накрути курко- , цьонґів… шнуруї як ґрабіна. І мисли, жи Бога за ноги злапала, пані пустирункова. Морда на глянц, шпануї на теби звінкля і “пу хамску до мні ні балакаць!..”
Лайка і прокльони належать до оригінального витвору львівського балаку і мірою своєї оригінальності не мають аналогів у жодному іншому жаргоні українського міста. -Інструментальний сенс лайки і прокльону вмотивований утриваленою в народній і релігійній культурі вірою в магічну силу слова, в те, що через проговорення конкретних словесних формул можуть здійснюватися виражені у них побажання.
Окрему роль відігравали прокльони, які не стосувалися когось або чогось конкретного: “курва мать засрана”, “йож твоя нога”, “курча беля”, “курча ляґа (куряча нога)”, “курча лімонада”, “пся кость слоньова”, “хулєра”, “ясний ґвінт”, “ясна дупа”, “курва в дупу пердольона”, “тиць-пердиць (останній вираз із приходом більшовиків збагатився такою формою: “тиць-пердиць порускі здрасті”).
За допомогою таких слів та виразів можна задемонструвати свій емоційний стан, викликаний тим чи іншим ставленням до певного фрагменту дійсності, але переважно ці словечка можуть і не стосуватися нічого конкретного, а отже, вони не конче були породжені негативними почуттями. Наприклад: “о курча, яка файна дівка!” Такі вирази, як “срака банька”, “срака мотика”, “срака пердяка”, “срало перділо”, вживалися тоді, коли хтось бажав сказати співрозмовникові, що він меле дурниці або меле щось не до теми. На запитання, що мені робити, могла пролунати відповідь: “сери, перди, грійся”.
Найпопулярнішими словечками у лайці львівського балаку були фрази саме, з використанням таких слів, як “гівно”, “срака”, “дупа”.
Незадоволення чимось виражалося у фразах - “до сраки”, “до ясної дупи”, “то мені потрібне, як до дупи дверці”, “гівна варте”, “гівно правда”, “в сраці був - гівно видів”.
Недовіра до чогось - “срали мухи - весна буде”.
Ці ж слова фігурують також у безлічі порівнянь: “впав, як сливка в гівно”, “до дупи така дупа, жи як пердне, то не смердне”.
При цьому слово “дупа” мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 1. Дупа - частина тіла, на якій сідається. 2. Жіночий статевий орган (”Люська дала мені дупу”). 3. Жінка, як об'єкт сексуального зацікавлення (”О, та Нуська файна дупа”). 4. Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою (”Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа”; “та з нього такий дупик, що страх”). 5. Жінка, що належить комусь іншому (Чия то дупа? Стефкова?”) 6. У значенні спини (”Світ повернувся до мене дупою”) 7. “Взяти за дупу” - до чогось примусити. 8. “Йому бракує тільки другої дупи” - те саме, що йому бракує тільки пташиного молока. 9. “Цілувати когось в дупу” - підлизуватися. 10. “Темно, як у мурина в дупі”. 11. У значенні серця - “це тішить мою дупу”; “аж ми жаль дупу стиснув”. 12. “Добратися до чиєїсь дупи” - поквитатися. 13. “Дупа волова”, “дупа з вухами” - нездара. 14. “Дупа з яйцями” - про вольову жінку. 15. “Гризти дупу” - нарікати на щось, шкодувати. 16. “П'яний в дупу”; “п'яний в штири дупи”. 17. `Виглядає, як дупа” - про когось, хто зле виглядає.
Однією з найпопулярніших лайок були фрази зі словом “француватий” або ще коротше `франца”: В дослівному перекладі це те саме, що пранцюватий, або ж прокажений - “морда францувата”, “галасвіта францувата”. Як приклад наведу таку фразу: “Шановні гості, дорога родино, і ти, француватий шваґре, просимо до столу”.
Серед прокльонів вирізняються також евфемізми, що мають на меті замінити непристойні слова іншими, які їх лише нагадують. Таким чином з'явилися замінники слова “курва” - “курча”, “курди молі”, “курна хата”, “куртка на ваті”. Останню фразу полюбляв вживати Ігор Білозір.
Місячні львівські дівчата називали “цьоткою”, кажучи “нині в мене цьотка”, “цьотка приїхала - грання не буде” або `приїхала цьотка, не можу піти на басейн”.
Окрему групу становлять лайливі порівняння: “Такий до діла, як свиня штани наділа”; “Такий жвавий, як рак на греблі”; “Гарна, як свиня в дощ”; “Дурний, як сто пудів диму”; “Дурний, як сало без хліба”.
`Дурнуватий помідор”, “дурний вар'ят”, “фраєр помпка” (про когось наївного), “фраєрська макітра” (дурник), “раптус нервус” (нервовий чоловік), “скурчибик”, “файталаха анахтемська”, “кунда лайдакувата”, “драб кальварийський”, “мудьо паршивий”, “гунцвот”, “лайдак”.
Львівські прокльони вирізняються особливою соковитістю і фантазією: “а шлячок би тя ясненький трафив”, “а бодай ти на кутні сьпівав”, “аби тя дідько вхопив та й на скали заніс”, “аби твоя пащека трісла, як вареник”, “щоб ти сі лайном вдавив, а дощівкою захлинув”, “а мору на тебе нема”, “аби тя качка копнула”, “бодай би ти скис”, “най би тя дундер свиснув”, “щоб тебе підняло та гепнуло”, “бодай тебе по смерти сира земля викинула”, “най тебе двері притиснуть”.
Але дальші прокльони - це вже вищий пілотаж метафоричної лайки: “най би тя нагла чорна кава залєла”, “най би тя нагла троїста з бурячками кров залєла”, “абись ся в прецель скрутив (прецель - бублик у формі вісімки)”, “абись спух, як та нитка”, “абись скапав, як та сьвічка”, “абись ти з кості спав”, “абись розпався на кавалки, а інакше зрісся”, “най би ті всі зуби випали крім одного, який би тебе болів усе життя”.
Соковиті словечка львівського балаку тішилися незвичайною симпатією навіть серед тих львів'ян, які самі не були носіями балаку. У 1929 - 30-тих роках, як свідчать сучасники, `уходило за “добрий тон” серед” доростаючої освіченої молоді “говорити по-львівськи”, тобто домішувати до звичайної літературної мови поодинокі слова з львівського діялекту”. Можу засвідчити, що популярним це було також і в 1960 - 70-тих роках.
На сьогодні назріла потреба у створенні словника львівського балаку і окремого словника львівської лайки, на основі якого майбутні науковці могли б досліджувати український варіант львівської говірки так, як це тепер роблять польські учені.

Львівська говірка

Львівська говірка (балак) — мова, сформована у львівському україномовному середовищі, суміш українських і українізованих форм польських, німецьких і єврейських слів.

Найбільшого розквіту досягла в міжвоєнний період (1920-1930-і роки).

Чимало слів збереглися в щоденному вжитку львів'ян донині.

Львівська польська говірка (пол. gwara lwowska) — регіональна говірка польскої мови, яка колись була поширена серед жителів Львова. Зараз використовується репатріантами зі Львова в Польщі та в літературі. Польська говірка була де в чому споріднена з «балаком» — міським українським жаргоном Львова.

Львівська польська говірка виникла в другій половині XIX століття, коли польський субстрат піддався сильному впливові (в основному в лексиці) з боку, ідишу (szac, myszygine), української (hreczka, makitra, zahałom, zerkało), російської (blatować, pacan, sztany) і чеської мов (masny). Львівська польська говірка мала зв'язки з іншими галицькими говіркамі польської мови і окремою краківською говіркою. Після 1945 року і масової репатріації польських мешканців Львова в Польшу польська говірка поступово вийшла з обігу в самому Львові, але уживалася репатріантами в західних районах Польщі. У сучасній польській мові львівська говірка уживається в літературі та театрі задля стилістичного і комічного ефекту.

Деякі слова львівської говірки увійшли до польської літературної мови (besztać, durszlak, sztyblet), до польського кримінального жаргону та інших регіональних говірок. Львівська польська говірка використовувалася Вітольдам Шолгінем (автор книг і радіовистав про Львів), Мар'яном Гемаром (польський поет, сатирик, комедіант, автор пісень), Адамом Голланеком (польський письменник-фантаст і публіцист), радіоведучими довоєнного польськомовного львівського радіо Щепцьо і Тоньцьо.

Короткий словник львівського балаку (львівської говірки)

А

Аґра́фка - 1) шпилька; 2) подруга

а́йнбрух - вламання

аліво - та де там

аліяс - інакше

а́лярм - тривога

акаде́мус, акаде́мік - студент академії, університету

акомодуватися - звикати, пристосовуватися

амант - коханець

андру́ти - вафлі

анцуґ - одяг

аус - кінець, сідниці

Б

Бадиль - бур'ян

ба́єр - брехня

ба́йґель - булка (чотиридільна)

байриш - пасмо волосся над чолом

байтлювати - оббріхувати

бакфіш - підліток

бала́бух - тісто, що підійшло

балаґула - візник

ба́лак - розмова

баламкатися - хитатися

балвату́нцьо - болван

балі́кати - балакати

ба́льон - ґумовий м'яч

ба́нда - оркестр

бандзьох - великий живіт

банти - драбинка для курей

банувати - тужити

ба́нька - іграшка на ялинку

баня́к - каструля

барабо́ля - картопля

ба́тяр - шибеник, хуліган, шукач пригод

батярі́вка - шапка шибеника

батя́рня - збіговисько шибеників

ба́хір, ба́хур - дитина, хлопець

баю́ра - 1) калюжа; 2) горілка

безхосе́нно - безкоштовно

бельбас - товстун, незґрабна людина

бе́льфер - учитель

берелка - прикраса

бере́тка - берет

бесаги - подвійний мішок через плече

бе́штати - сварити

бзду́ра - дурниця

біба - бенкет з великою кількістю алкоголю

бібки - екскременти тварини кулястої форми (бібки козячі)

бібу́лка - папір, що вбирає вологу

бігме - далебі

бі́мбер - самогон

бі́ня - дівчина

бісова́тий - шалений

билблати - мовчати

блатува́ти - залагоджувати

бли́зна - шрам, рубець від рани

блят - кухонна плита

бо́втати - перемішувати

бомбо́ни - цукерки

бо́мок - ґедзь

бонґу - спирт

бондзьо - живіт

бра́нжа - школярі

братрура - духовка

бритва́нка - металева форма для випікання хліба в печі

бро́вар - пивоварня, пиво

бронзо́вий - коричневий

брусоватий - необтесаний

бу́да - школа

бу́дний - буденний, звичайний

бу́зя - личко

бу́йда - брехня

букшпан - самшит

бу́льба - картопля

бу́мцик - танці

бухач - злодій

бурми́ло - необтесаний, некультурний

бу́сько - лелека

бухт - булочка з начинкою

бю́ро, бю́рко - письмовий стіл

В

Вазо́нок - вазон

вака́ції - канікули

вальок - 1) валок; 2) давно нечесане, скуйовджене волосся на голові

ва́ндлер - мандрівка

ва́нтух - живіт

ва́рґа - губа

варста́т - майстерня

ва́р'ят - божевільний

васерва́га - рівень (техн.), ватерпас

васериця - вода

ваха - варта

вахляж - віяло

вегікул - віз

вендли́ни - вудженина

верета - полотно

вітрівка - спортивна куртка

вигинястий - спритний, вправний

вида́йність - продуктивність

ви́лоїти - вичинити

вимі́вка - виправдання

винни́ці - виноградники

виривати - втікати

вицє́чка - екскурсія, мандрівка

ви́ходок - туалет

ви́циганити - вимантити

відкнаятися - відчепитися

відфастриґува́тися - відчепитися, “відшитися”

ві́нда - ліфт

віха - жердина

віц - жарт, анекдот

втраяти - багато їсти

втриняти - змушувати когось щось зробити

вшитка - виточка

Г

Габіт - ряса, одяг монахів

гадра - сварлива баба

гадюґа - злосливець

гайту - прогулянка

гайцер - помічник машиніста

гайцовня - паротяг

галабурда - авантюра

галастра - набрід, збіговисько

гальба - кухоль

гальсбіндель - краватка

гальтувати - затримати

галюкати - кричати на когось

галя - великий зал

гамати - їсти

ганделес - торгівець

гандричитися - сперечатися

гара - горілка

гарататися - битися

гарбар - кушнір

гардиґа - старий будинок

гаукаж - адвокат

гачик - кочерга

гебес - дурень

гебра - зборисько, збіговисько

герцпінкель - пестунчик

гиот - малий хлопець

гира - чуприна

гицкати - стрибати

глота - 1) тіснота; 2) натовп

глухман - глухий

гойно - щедро

голєндрування - катання на ковзанах

голодриґа - обірванець

город - парк, сквер, сад

горпина - велика жінка

гранадля - шпилька для волосся

гринь - дурень

груньо - грубіян

гуляти - танцювати

Ґ

Ґалантий - елегантний

ґаляре́тка - желе

ґанц - цілковито, повністю, все

ґа́ці - штани

ґвер - гвинтівка

ґелайза - кухоль

ґелтуватися - бути поважним

ґе́ца - жарт

ґібіруватися - належатися

ґілярдія - гайлярдія (квітка)

ґлянц - блиск

ґнипак - тупий ніж

ґніт - дитина

ґраба - рука

ґра́йфнути - вкрасти

ґранато́вий - темно-синій

ґра́нда - 1) ганьба; 2) скандал, бійка

ґра́тіс - безкоштовно

ґрейцар - гріш

ґудз - вузол

ґуфрува́ти - морщити

Д

Дві́рець - вокзал

де́бра - бездоріжжя

декувати - говорити грубо, нахабно

де́рти ла́ха - насміхатися

дефіля́да - 1) парад; 2) прогулянка

дзю́ра - діра

дзя́вкати - 1) заховати; 2) гавкати

дзя́мдзя - той, хто поволі їсть

дзю́ня - дівчина

доовкола - довкола

драґо́нчик - хлястик

дрантя - старий одяг

дрантявий - старий, поганий

драпак - щітка для посуду

драчки - дрібні бійки

дримбайло - старий чоловік

дри́пця - стара жінка

друмля - музичний інструмент

друшляк - дуршлаг

дурх - наскрізь, просто

Е, Ж

Емерит - пенсіонер

емеритура - пенсія

етеричний - делікатний, повітряний

Жарівка - електрична лампочка

желізко - праска

жилєтка - лезо (для гоління)

З

Забава - вечірка

забездурно - безкоштовно

завди - завжди

заволока - бродяга, приблуда

загаманити - вкрасти

загумінок - 1) передмістя; 2) глушина

заґудзовуватися - заплутуватися

задекуватися - сховатися

заєць - рулет з м'яса

зазяпати - вразити красою

заіванити - вкрасти

зайдель - склянка

закім - доки

заливайко - брехун

замалювати - вдарити

запихатися - засапатися

запідкольки - під руку

запідпашки - під пахи

зафандула - невправний, недотепа

зафраєр - безкоштовно

зафуркотати - зашуміти

захоронка - 1) дитячий садок; 2) сиротинець

зацьмаканий - п'яний

зашпортатися - перечепитися, заплутатися в чомусь

збабчитися - зморщитися (збабчене яблуко)

збуй - розбійник

збурити - розвалити, зруйнувати

звурдитися - скиснути

здибатися - зустрітися

зегарок - наручний годинник

зеленчук - прикордонник

зелепухи - недозрілі фрукти

зец - бити

зиза дістати - стати косооким; перен. - дуже сильно чомусь вразитись

зизоокий - косоокий

зіхер - точно, обов'язково

злеополізуватися - зльвівщитися

зліцитований - проданий на аукціоні

золити - бити зреванжуватися - віддячитися

зупа - юшка

І

Індекс - залікова книжка

інсуля - оселя

інтенція - намір

інфамія - осуд, знеславлення

Ї, Й

Їдачка - губа

їздня - дорога

Йойкати - нарікати

К

Кабат - жилетка з тканини

калабаня - калюжа

калакуньо - телепень

каламація - збентеження

калапітра - голова

калапуцькати - мішати

камізелька - плетена жилетка

камрат - товариш

канапка - бутерброд

капарити - погано щось робити

капцан - нікчемна людина

капциліндер - капелюх

караба - кіт

карабеля - крива шабля

карабін - рушниця

карамболь - зіткнення, аварія

карменадля - котлета

касарня - казарма

катуляти - котити щось кругле

кацап - дурень

кацараба - кішка

кварґель - сільський твердий солений сир

келішок - чарочка

кербер - вахтер

кирея - плащ

кібелик - глечик

кібіцувати - вболівати

кікати - дивитися

кікс - помилка

кімати - спати

кіндзюравий, кундзюравий - кучерявий

кіндрус - пустун

кінол - ніс

кірити - пити

кітка - кицька

кічка - городки (гра)

клави, клаваки - зуби, ікла

клаки - клубки пороху, пилу, пуху

клапати - тріпати

клапачка - рот

клемпа - погана жінка

кльозет - туалет

кльоцок - пухкий малюк

клюски - варене тісто, галушки

кнайпа - ресторанчик, забігайлівка

кнаяти - їхати, бігти

кобіта - жінка

койдим - відважний

колдувати - виглядати, придивлятися

колтунитися - лінуватися

колюмна - стовп, колона

комерс - забава

конкури - залицяння

конфекція - готовий одяг

кремпуватися - стидатись

Л

Лаба - лапа

лабатий - незґрабний

лазничка - ванна кімната

лапайдух (лапідух) - військовий санітар

лахуватися (дерти лаха) - насміхатися

леберка - спортивна куртка

лепета - голова

лискати - блискати

лита - багатий чоловік

літосердя - милосердя

льокаль - 1) шинок; 2) квартира

льокатори - квартиранти

льоля - дівчина

льорнета - бінокль

льосування - жеребкування

люстро - дзеркало

люфа - дуло

люфтувати - провітрювати

ляґер - вистояне пиво

М

Мавпішон - мавпа

магуляти - бити

магулянка - бійка

маґель, маґельниця - пристосування для прасування

маґлювати - прасувати

маґніфіка - вельможна пані

майстерштик - зразок

майтки (майталепи) - труси

майхер - ніж

макабричний - жахливий

макаґіґи - солодощі

маківка - голова

маланка - молода дівчина

мамця - приємна старша жінка

манджати - мандрувати

манелі - 1) дрібниці; 2) речі

мантель - плащ, пальто

мантилепа - неохайна жінка

маринарка - піджак

мармуляда - варення

мармурок - кекс

матолок - некмітливий чоловік

матура - іспит зрілості, атестат про середню освіту

маціцький - малесенький

мацькатися - бабратися

мацькатий - огрядний

мацько - 1) живіт; 2) кіт

машинґвер - автомат (зброя)

меґати - втікати

меценас - адвокат

мециї - делікатеси

меция - щось незвично вишукане, бажане

мантикаптус - дивак

мешти - черевики

мигати - втікати

микитити - обдурювати, збивати з пантелику

митка - 1) ганчірка для миття посуду; 2) пліткарка

мишіґіне - несповна розуму

міґлянд - спритна людина

мізерія - салат

мікрус - малюк

мішмаш - мішанина

мішунк - суміш, мішанина

мокляки - болотиста місцевість

моняк - гріш

моньо - молоко

мордівня - забігайлівка

москалик - оселедець

моторовий - водій трамваю

мудьо - відлюдник, мовчун

мулик - муляр

мурґа - нахаба

мурин - негр

мурмило - похмура, понура людина

мурмурандо - спів через ніс, мелодія без слів

мустерунок - вишкіл

Н

На бланк - без плаща (пальта)

на галь-паль - у поспіху

нагнітка - мозіль

накаслик - нічна шафка

накиваний - обдурений

на лінкс - їхати “зайцем”

наобколо - навколо

нахапати - назбирати

нездалий - нікчемний

никати - шукати

нюнька - безпорадний

О

Оберхабка - хабар

облаз - гола стрімка скеля

обцаси - підбори

ондуляція - завивка

ординація - кабінет лікаря

ости - риб'ячі кістки

оферма - незґраба

оферта - пропозиція

П

Пагнісці - нігті

пампулі, папулі - повні (товсті щоки)

пан Едзьо - туалет

пановля - звертання до друзів

папендекель - картон

папа - рубероїд

папка - кашоподібне місиво

папляти - говорити дурниці безперестанку

папулястий - повнолиций

параграф - ціпок

паркан - стоячий комірець

парцеля - ділянка землі

парцеляція - розподіл землі під забудову

пательня - сковорода

пахняр - ніс

пацалиха - забава

пацка - 1) удар; 2) тріпачка для вбивання мух

паця - порося

пацюк - свиня

пашталакати - теревенити

паща - рот

пащекувати - неґречно говорити

педалі - ноги

педантерія - педантичність

пелехи - довге волосся, патли

перекинчик - зміна варти

перекицки - перекидатися

петрушкувати - бути одиноким

п'єц - піч

пипка - соска

пироги - вареники

пискувати - неґречно говорити

писок - морда

підлизайло - підлиза

пінда - дівчина-підліток

піпчити - натискати

пітолко - мало шанований

підфрувайка - підліток

під хайром - під присягою, “слово чести”

плюсква - суперечка, розбрат

пішінґер - вафельний торт-перекладанець

пляцок - 1) солодкий пиріг; 2) корж; 3) щось плескате

побережник - лісник

повило - повидло

повіцувати - пожартувати

поводяни - постраждалі від повені

повседніти - байдужіти

поготівля - аварійна служба

полігутко - потихеньку

полікер - поліцай

полярес - гаманець

пописуватися - хизуватися

портки - штани

постерунковий - дільничний

потирайко - той, що поневіряється, не має притулку

потирча - невдаха

потрава - страва

правдивий - справжній

пражити - смажити

преферк - преферанс

прецель - бублик

прикляйструвати - приліпити

приліпка - окраєць хліба

принука - заохочення

пришпилити - причепити

прохід - прогулянка

прощацький - примітивний

пруга - шрам

психа - люстро, обрамлене в раму, з прикріпленими до неї шухлядками

псоти - збитки

пструг - форель

путня - відро

пуцувати - чистити до блиску

Р

Ради́рка (рада́рка) - ґумка для стирання

ра́йдати - довго розмовляти

рало - лице

рапа́тий - шорсткий

ра́та - частина належної платні

ре́вія - показ

ре́йвах - розгардіяш

рекомпенса́та - відшкодування

респе́кт - повага

рестора́ція - ресторан

рефектар - трапезна

реформи - довгі теплі труси

рехт - мати рацію

ригати - кашляти

риму́нда - зла жінка

ринка - каструля

ри́нва - водостічна труба

ри́ншток - рів, каналізація

рихтува́ти - 1) готувати

риськати - копати

різуля - різник

рі́кцуґ - відступ, відхід

ру́ра - 1) труба; 2) духовка

С

Саламаха - суміш

саліна - копальня солі

сальва - салют, залп

сальон - вітальня

селядиновий - їдучо салатово-блакитний

сервус - привіт

сильвета - силует

сирена - русалка

свірк - дивак

свіркувати - зсуватися з глузду

святити - бити

селедець - 1) оселедець; 2) краватка

сиромудрий - мудрагель

сікор - годинник

скапцаніти - зійти нанівець

скарловатіти - виродитися

скікати - стрибати

скіла - пес

скрипти - 1) друковані навчальні посібники; 2) рукописи

слоїк - скляна банка

смага - горілка

смаровоз - бруднуля

смитрати - красти

смок - дракон

собачити - сварити

соконка, суконка - сукенка

сотний - великий

спацер - пішохідна прогулянка

специфіндер - спритник

сподні - штани

спухляк - товстун

срайтасьма - туалетний папір

станик - бюстгальтер

старушок - старенький чоловік

стирка, стиранка - 1) рушничок або ганчірка для витирання поверхонь на кухні; 2) повія

стопка - запобіжник

стравоспис - меню

страхопуд - 1) лякливий, страхополох; 2) опудало, постраховище

стрик - зашморг

стрих - горище

стрільба - рушниця

стругайло - двірник

студенина - холодець

сумер - хліб

сутерини - підвальне житло

Т

Табльо - спільна фотографія

такой - однак

талапатися - плюскатися

тамуватий - маломовний

тарабанитися - тяжко йти

тасємка - стрічка

таца - таця

тектура - картон

телепатися - трястися; ледве дотелепатися - ледве дійти

терко - тертушка

термінатор - помічник майстра

терціян - шкільний сторож

тета - тітка

тирпати - потрясати

тицувати - жартувати

тори - колія

трема - страх

тримбулька - маленька зелена цибуля

тринґельд - чайові

триндатися - 1) переїжджати; 2) ходити без цілі

триндіти, тириндіти - теревенити

тримудка - комод

трочок - стрічка

туман вісімнадцятий - тупак

туманити - дурити

тургати - совати, тягати

тягом - постійно

У

Ужитківець - користувач

уздровисько - курорт

урльоп - відпустка

Ф

Фабули - повні щічки

фа́йно - добре

фа́йрант - кінець робочого дня

файтала́па - невмілий, недоладний, безголовий

фальба́нка - призібрана смужка на одягу

фалюва́ти - йти

фа́мула - сім'я

фа́на - хоругва, прапор

фарфо́цлі - лахміття

фасо́ля - квасоля

фастри́ґа - намічене ниткою місце на одягу

фастриґува́ти - намічати ниткою місце на одягу

фасува́ти - щось дістати

фа́фрати - невиразно говорити

фафулястий - повнолиций

фа́цет - чувак

фа́цка - удар

фе́лєр - помилка

фе́рії - канікули

фе́ртіґ - готовий

фест - 1) добре; 2) дуже

фестин - святкова забава

фиркатися - нечемно висловлювати незадоволення

фіґі - 1) інжир; 2) трусики-бікіні;

філіжа́нка - горнятко, чашка

фі́ра - віз

фіра́нка - штора

фі́рман - візник

фіси - ноги

фіфак - спритна людина

фля́ки - нутрощі

фля́мма - дівчина

фу́льга - відлига

форікувати - атакувати

фортекля́п - фортепіано

фортеп'ян - фортепіано

фо́са - рів

фра́йда - 1) радість; 2) забава

фригати - їсти

фризі́єр - перукар

фризу́ра - зачіска

фронт - перше місце, попереду

фу́ньо - зарозумілий

фуня́стий - надутий

фурдиґарня - в'язниця, буцегарня

фуркати - 1) дмухати; 2) злоститися на когось

фурт - надалі, постійно

Х

Хабаль - прихильник, залицяльник

хабаз - бур'ян

хабал - бур'ян

хабліна - безформне м'ясо

хавіра - помешкання

хайдер - жидівська школа

халабуда - хата

халупа - 1) хата; 2) помешкання

харкатися - сваритися

хатрак - поліцейський агент

хатранка - поліцейська облава

хилкати - колисати

хідник - тротуар

хірити - пити горілку

хірний - п'яний

хірус - пияк

хохля - ополоник

Ц

Цваєр - двійка

цвайкепеле - дуже мудрий

цванціґер - дрібна монета (два австрійські талери)

цвібак - бісквіт

цвікер - окуляри

цент - гріш

цепака - хам

цигаро, дзигаро - цигарка, сигарета

цизорик - складаний ніж

цимбергай - гра на столі монетами у ворота

цимес - щось дуже добре, смачне

циферблат - обличчя

цукорок - цукерка

цьмакати - пити

цьомати - цілувати

цьоця - тітка

цьоця-дрипця - старенька жінка

цюняти - пісяти

цюпа - в'язниця

цюрка - чоловічий статевий орган

цюхрати - грати на музичному інструменті

Ч

Черепаха - підозрілий тип

чиншівка - орендоване житло

чухратися - драпатися

Ш

Шалапута - бездумний

шалик - шарф

шантрапа - нехлюйська жінка

шапокляк - капелюх

шац - гарний

шварц - паста для взуття

швидрига - швець

швиргуля - швець

швімки - плавки

швіцувати - важко працювати

шимон - двірник

шипка - тріска

шістак - 10 грошів

шкандиба - зла і негарна жінка

шкіра - дівчина

шкіц - ескіз

шкло - скло

шкраб - учень молодшого класу

шкут - малюк

шлюс - кінець, завершення

шлюфка - петелька для ремінця або поясу на одягу

шляйфи - ковзани

шляфрок - домашній халат

шмата - ганчірка

шмельц - непотріб

шміз'єрка - домашня сукенка

шмінка - помада

шмір - мастило

шмондя - нехлюйська жінка

шмуляти - ходити

шнадалавий - заморений, виснажений

шпанегля - кнопка для прикріплювання паперу і т. ін.

шпанувати - натягати

шпараґова фасоля - спаржева квасоля

шпараґус - аспарагус

шпарувати - заощаджувати, збирати кошти або що інше

шпацірґанґ - прогулянка

шперка - сало

шпіляти - грати

шпондер - почеревина, грудинка

шпортати - ритися в чомусь

шпрехати - говорити

шпурт - швидкий біг

шраги - конструкція для пиляння дерева

шрайбувати - писати

штайгувати - швидко йти

штайфувати - крохмалити

штанети - штани

штиляти - кульгати

штимувати - погоджуватися

штімунг - добрий настрій

штрека - залізнична колія

штубацький - 1) неакуратний, неохайний, недбалий; 2) дитячий

штудерний - хитрий

штука - мистецтво

штуркати - штовхати

штурпак - недовчений

шубер - засувка для комина

шуфля - совок, совкова лопата

шуфляда - шухляда

Ю, Я

Юхтити - красти

Яндрус - відчайдух, хуліган, авантурник

Короткий словник львівської ґвари

Львівська ґвара	Нормативна українська
аґрафка айнбрух аліво аліяс алярм академус, академік  акомодуватися амант андрути анцуґ аус	- 1. шпилька,  2. подруга - вламання - та де там - інакше - тривога - студент академії, університету - звикати, пристосовуватися - коханець - вафлі - одяг - кінець
бадиль баєр байґель байриш байтлювати бакфіш балабух балаґула балак баламкатися балватунцьо балікати бальон банда бандзьох банти банувати баняк банька бараболя батяр батярівка батярня баюра безхосенно бельбас бельфер берелка беретка бесаги  бештати бздура біба бібулка  біня бісоватий билблати блатувати близна блят  бовтати бонґу бранжа братрура бровар бронзовий брусоватий буда будний буйда бульба бумцик бухач бурмило бусько бухт бюро	- бур'ян - брехня - булка (чотиридільна) - пасмо волосся над чолом - оббріхувати - підліток - тісто, що підійшло - візник - розмова - хитатися - болван - балакати - ґумовий м'яч - оркестр - великий живіт - драбинка для курей - тужити - каструля - іграшка на ялинку - картопля - шибеник, хуліган  - шапка шибеника - збіговисько шибеників - болото - безкоштовно - товстун, незграбна людина  - учитель - прикраса - берет - подвійний мішок через плече - сварити - дурниця - бенкет з великою кількістю алкоголю - папір, що вбирає вологу - дівчина - шалений - мовчати  - залагоджувати - шрам, рубець від рани - кухонна плита - перемішувати - спирт - школярі - духовка - пивоварня, пиво - коричневий - необтесаний - школа - буденний, звичайний - брехня - картопля - танці - злодій - неотесаний, некультурний - лелека - булочка з начинкою - письмовий стіл
вазонок вакації вандер вантух варстат вар'ят васервага васериця ваха вахляж вегікул верета  вітрівка вигинястий видайність вилоїти вимівка винниці виривати вицєчка відкнаятися відфастриґуватися  вінда віха віц втраяти втриняти вшитка	- вазон - канікули - мандрівка - живіт - майстерня - божевільний - рівень /техн./, ватерпас - вода - варта  - віяло - віз - полотно - спортивна куртка - спритний, вправний - продуктивність - вичинити - оправдання - виноградники - втікати - екскурсія, мандрівка - відчепитися  - відчепитися, «відшитися» - ліфт - жердина - жарт - багато їсти - змушувати когось щось зробити - виточка
габіт гадра гадюґа гайту  гайцер гайцовня галабурда галастра гальба гальсбіндель гальтувати галюкати галя гамати ганделес гандричитися гара гарататися гарбар гардиґа гачик гебес гебра герцпінкель гира гицкати глота глухман гойно голєндрування голодриґа город горпина  гранадля  гринь груньо  гуляти	- ряса, одяг монахів - сварлива баба - злосливець - прогулянка - помічник машиніста - паротяг - авантюра - збрід, зборисько - кухоль - краватка  - затримати - кричати на когось - великий зал - їсти - торговець - сперечатися - горілка - битися - кушнір - старий будинок - кочерга - дурень  - зборисько, збіговисько - пестунчик - чуприна - стрибати - 1.тіснота, 2.натовп - глухий - щедро - катання на ковзанах - обірванець - парк, сквер, сад - велика жінка - шилька для волосся - дурень - грубіян - танцювати
ґалантий ґвер ґелайза ґелтуватися ґібіруватися ґлянц ґнипак ґніт ґраба ґрайфнути ґранатовий ґранда ґратіс ґрейцар ґудз ґуфрувати	- елегантний - гвинтівка - кухоль - бути поважним - належатися - блиск - тупий ніж - дитина - рука - вкрасти - темносиній - ганьба - безкоштовно - гріш - вузол  - морщити
дараба двірець дебра декувати дефіляда дзявкати дзямдзя дзюня доовкола  дрантя дрантявий драпак драчки дримбайло дрипця друмля дука дурх	- пліт - вокзал - бездоріжжя - говорити грубо, нахабно  - парад - заховати - той, хто поволі їсть - дівчина - довкола - старий одяг - старий, поганий - щітка для посуду - дрібні бійки - старий чоловік - стара жінка - музичний інструмент - багач, впливова людина - наскрізь, просто
емерит  емеритура етеричний	- пенсіонер - пенсія - делікатний, повітряний
забездурно завди  заволока загаманити загумінок заґудзовуватися задекуватися зазяпати заіванити зайдель закім заливайко замалювати запихатися запідкольки запідпашки зафраєр зафуркотати захоронка збуй збурити звурдитися  здибатися зеленчук зелепухи зец зіхер злеополізуватися зліцитований золити зреванжуватися	- безкоштовно - завжди - бродяга, приблуда - вкрасти - передмістя - заплутуватися - сховатися - вразити красою - вкрасти - склянка - доки - брехун - вдарити - засапатися - під руку - під пахи - безкоштовно - зашуміти - 1.дитячий садок, 2. сиротинець  - розбійник - розвалити, зруйнувати - скиснути  - зустрітися - прикордонник - недозрілі фрукти - бити - точно, обов'язково - спольщитися - проданий на аукціоні - бити - віддячитися
індекс інсуля інтенція інфамія	- залікова книжка - оселя - намір - осуд, знеславлення
їдачка їздня	- губа - дорога
йойкати	- нарікати
калабаня калакуньо каламація  калапітра калапуцькати камрат капарити капцан капциліндер караба карабеля карамболь карменадля касарня катуляти кацап кварґель кербер кирея кібелик кібіцувати кікати кікс кімати кіндрус кінол кірити кітка кічка клапати клапачка клемпа клюски кнайпа кнаяти койдим  колдувати колтунитися колюмна комерс конкури конфекція копула корба коцюрбатий коцмолюх кочкодан кріяндолі кругольня кулі кумати куншт куфер куча	- калюжа - телепень - замішання, збентеження - голова - мішати - товариш - погано щось робити - людина до нічого - капелюх - кіт - крива шабля - зіткнення - котлета - казарма - котити щось кругле - дурень - сільський твердий солений сир  - вахтер - плащ - глечик - вболівати - дивитися - помилка - спати - пустун - ніс - пити - кицька - городки (гра) - тріпати - рот - погана жінка - варене тісто, макаронні вироби - ресторанчик, забігайлівка      - їхати, бігти - відважний - виглядати, придивлятися - лінуватися - стовп, колона - забава - залицяння - готовий одяг  - церковна баня (купол) - ручка - малого зросту - бруднуля - неприємна особа - серпантин - приміщення для гри в кеглі - ноги - розуміти - майстерність - скриня - мала темна кімната
лаба лабатий лапайдух (лапідух) лахуватися  леберка лепета лискати лита літосердя люфтувати льокаль льокатори льоля льосування ляґер	- лапа - незграбний - військовий санітар - насміхатися - спортивна куртка - голова - блискати - багатий чоловік - милосердя - провітрювати - 1. шинок, 2. квартира - мешканці - дівчина - жеребкування - вистояне пиво
мавпішон магуляти магулянка маґніфіка  майстерштик майхер макабричний макаґіґи маківка маланка мамця манджати манелі мантель мантилепа маринарка масний матолок матура маціцький мацькатися мацько меґати меценас  мециї ментикаптус мешти мигати микитити митка мишіґіне міґлянц мізерія мікрус мішкулянція мішмаш мішунк мокляки моняк мордівня  москалик моторовий мудьо мулик мурґа мурин мурмило мурмурандо мустерунок	- мавпа - бити - бійка - вельможна пані - зразок - ніж - жахливий - солодощі - голова - молода дівчина - приємна старша жінка  - мандрувати - дрібниці - плащ, пальто   - неохайна жінка - піджак - жирний - некмітливий чоловік - іспит зрілості, атестат про середню освіту - малесенький - бабратися - живіт - втікати - адвокат - делікатеси - дивак - черевики  - втікати - обдурювати, збивати з пантелику - 1. ганчірка для миття посуду   2. пліткарка - не сповна розуму - спритна людина - салат - малюк - мішанина - суміш, мішанина - бійка - болотиста місцевість - гріш - забігайлівка - оселедець - водій трамваю  - відлюдник, мовчун - муляр - нахаба    - негр - похмура, понура людина - спів через ніс, мелодія без слів  - вишкіл
на бланк на галь-паль нагнітка накастлик накиваний на лінкс наобколо нахапати нездалий никати нюнька	- без плаща - у поспіху - мозіль - нічна шафка - обдурений - їхати «зайцем» - навколо - назбирати - до нічого - шукати - безпорадний
оберхабка облаз ондуляція опанча  ординація ости оферма оферта	- хабар - гола стрімка скеля - завивка - широкий плащ  - кабінет лікаря - риб'ячі кістки - незграба - пропозиція
пановля папендекель парцеля пательня  пахняр пацалиха пацка паця пацюк паща пащекувати педалі педантерія пелехи перекинчик перекицки петрушкувати пипка пироги пискувати підлизайло пінда піпчити пітолко   підфрувайка під хайром плюсква пляцок побережник повіцувати поводяни повседніти поготівля полігутко полікер пописуватися постерунковий  потирайко потирча  потрава пражити преферк прецель прикляйструвати приліпка принука пришпилити прохід прощацький пруга псоти пструг путня	- звертання до друзів - картон - ділянка землі  - сковорода - ніс - забава - удар - порося - свиня - рот - багато, грубо говорити - ноги - педантичність - довге волосся - зміна варти - перекидатися - бути одиноким - соска - вареники - говорити нахабно, грубо - підлиза - дівчина-підліток - натискати - мало шанований - підліток - під присягою, «слово чести» - суперечка, розбрат - 1. солодкий пиріг, 2. щось плескате - лісник - пожартувати - постраждалі від повені - байдужіти - аварійна служба - потихеньку - поліцай - хизуватися - дільничний - той, що поневіряється, без притулку - невдаха - страва - варити - преферанс - бублик - приліпити - окраєць хліба - заохочення - причепити - прогулянка, мандрівка - примітивний - шрам - збитки  - форель - відро
радирка райдати рапатий рата ревія рейвах рекомпенсата респект ресторація рефектар рехт ригати рило римунда ринка ринва рипатися рихтувати риськати  рікцуґ рура	- ґумка для стирання - довго розмовляти - шорсткий - частина належної платні - показ - розгардіяш - відшкодування - повага - ресторан - їдальня - мати рацію - кашляти - лице - зла жінка - сковорода  /деколи - каструля/ - водостічна труба - шарпатися - 1. готувати, 2. ремонтувати - копати - відступ, відхід - 1. труба, 2. духовка
саламаха саліна сальва сальон сильвета сирена свірк свіркувати  святити селедець сиромудрий скарловатіти скікати скіла скрипти смаровоз  смитрати смок собачити сотний спацер специфіндер спухляк стирка стопка стравоспис страхопуд стрик стрих стрільба студенина сумер сутерини	- суміш - копальня солі - салют, залп - вітальня - силует - русалка - дивак - сходити з розуму - бити - 1. оселедець,  2.краватка - мудрагель - виродитися - скакати - пес - друковані навчальні посібники - бруднуля - красти - дракон - сварити - великий - пішохідна прогулянка - спритник - товстун - повія - запобіжник - меню - перестрашений - зашморг - горище - рушниця - холодець - хліб - підвальне житло
табльо такой талапатися тамуватий тарабанитися тектура телепатися терко термінатор терціян тирпати  тицувати тори трема тримбулька тринґельд триндатися тримудка трочок туманити тургати тягом	- спільна фотографія - однак - плюскатися - маломовний - тяжко йти - картон - трястися - тертка - помічник майстра - шкільний сторож - потрясати - жартувати - колія - страх - маленька зелена цибуля - чайові - переїжджати - комод - стрічка - дурити - совати, тягати - постійно
ужитківець уздровисько урльоп	- користувач - курорт - відпустка
фабули файрант фалювати фамула фана фанфарон фарфоцлі фасувати фафрати фафулястий фацка фелєр ферії фертіґ фестин фіси фіфак фляки флямма фóльга форікувати фортекляп фоса фрайда фриґати фризієр фризура фронт фунястий фуньо фурдиґарня фуркати фурт	- повні щічки - кінець робочого дня - йти - сім'я - хоругва, прапор  - хвалько - лахміття - щось дістати - невиразно говорити - повнолиций - удар - помилка - канікули - готовий - святкова забава   - ноги - спритна людина - нутрощі - дівчина - відлига - атакувати - фортепіано - рів - радість, - їсти - перукар - зачіска - перше місце, попереду - надутий - зарозумілий   - в'язниця - дмухати - надалі, постійно
хабаль хабал хабліна хавіра хайдер халупа харкатися хатрак хатранка хилкати хідник хірити хірний хірус	- прихильник, залицяльник - бур'ян - безформне м'ясо - помешкання - жидівська школа - помешкання - сваритися - поліцейський агент - поліцейська облава - колисати - тротуар - пити горілку - п'яний - пияк
цваєр цвайкепеле цванціґер цвібак цвікер цент цепака цимбергай цимес циферблат цюхрати цьомати	- двійка - дуже мудрий - дрібна монета (два австрійські талери) - бісквіт - окуляри - гріш - хам - гра на столі монетами у ворота - щось дуже добре - лице - грати на муз. інструменті - цілувати
черепаха чиншівка чуркало чухратися	- підозрілий тип - орендоване житло  - джерело - драпатися
шалапута шантрапа шапокляк шац шварц швидрига  швімки швіцувати щипка шістак шкіра шкраб шкут шлюс  шляйфи шмельц шмондзя шмуляти шнадалавий шпанегля шпанувати шпарувати шпацірґанґ шперка шпіляти шпондер шпортати шпрехати шпурт шраги шрайбувати штайгувати штайфувати штанети штиляти штимувати штімунг штрека штубацький штудерний штука штуркати штурпак шубер	- бездумний - нехлюйська жінка - капелюх - гарний - паста для взуття - швець - плавки - важко працювати - тріска - 10 грошів - дівчина - учень молодшого класу  - малюк - кінець, завершення - ковзани - непотріб - нехлюйська жінка - ходити - заморений, виснажений - кнопка для прикріплювання паперу і под. - натягати - економити, збирати кошти або що инше - прогулянка - сало - грати - грудинка - рити - говорити - швидкий біг - конструкція для пиляння дерева - писати - швидко йти - крохмалити - штани - кульгати - погоджуватися - добрий настрій - колія - дитячий - хитрий - мистецтво - штовхати - недовчений - засувка для комина
юхтити	- красти
яндрус	- відчайдух, хуліган, авантурник

Упорядник Люба Козак

Homo leopolensis esse

Наталка Космолінська, Юрко Охріменко

На жаль, тепер вже дуже нечасто можна почути у Львові на чиюсь адресу: «О, то старий батяр!». По-перше, тому, що і той, хто це скаже, і той, про кого це скажуть, особи або похилого, або ду-у-уже похилого віку. По-друге, тому, що батярство як стиль життя у Львові сьогодні вже остаточно перемістилось з міських вулиць на сторінки історії. Хоча не так вже й багато часу спливло у Полтві з тих часів, коли Львів виспівував зранку до ночі батярувки і переповідав все нові і нові витівки невтомних міських шалапутів - батярів, але факт: цілий шмат унікальної міської культури зі своєю мовою, піснями, кодексом чести, традиціями, навіть модою зник з нашого життя разом зі своїм поколінням.

Сам термін «батяр» походить від угорського «betyar» і означає «волоцюга», «гульвіса», «розбійник», «шельма», пияк», «обірванець», «авантюрист» і под. Коли ця назва була занесена до Львова - невідомо. Одні твердять, що її принесли ще за часів середньовіччя придворні королеви Ядвіги. Инші відносять походження назви до пізніших австрійських часів, коли поліцаї, часто угорці за походженням, з вигуком «Бетяр!» хапали за комір порушників спокою і приписів Австрійської імперії. Але справа не в терміні, а в явищі унікальної львівської міської культури, цим терміном охрещеної. Те, що така неформальна міська культура з'явилась у Львові - логічно, адже це явище притаманне всім багатонаціональним містам, передовсім портам, де перетинаються культури, мови і звичаї десятків народів. Такий Марсель, така Одеса. І хоча Львів - не порт, але, влучно збудований на перехресті торгових шляхів Схід-Захід, він від свого першого каменю був приречений на статус маленького Вавилону. Народам, що тлумились на клаптику землі під захистом міських мурів, не залишалось иншого шляху до мирного співжиття, ніж гумор. Саме він допомагав стирати кордони між законами віри і відмінностями звичаїв, саме він переводив рейки при загостренні побутових, соціальних, національних конфліктів. Отож гумор - повноправний мешканець стародавнього Львова. А що зухвалі витівки міської та передміської молоді, непоштивих до норм пристойности, моралі, а часом й закону хлопців перетворились на романтичну легенду - заслуга в першу чергу львівських пісеньок - прикольних батярувок, чиї простенькі шлягерні мотиви стали логотипом рідного міста для кожного, хто вважає себе львів'янином.

Львівський батяр - це ані одеський нальотник типу Бєні Кріка, ані паризький апаш, романтичний образ якого оспівав французький кінематограф. Львівський батяр - не злочинець, він - відчайдух, чия енергія і вітальна сила під'юджувала його на численні витівки, ризиковані жарти, бійки та бурхливі любовні романи... А що батяри не знали ні в чому міри і часто передавали куті меду, то вони були постійними клієнтами поліційної дільниці, а то й в'язниці, яку на своєму сленгу - «балаку» називали «фудригарнею». Переважно батяри потрапляли туди за бійки з кримінальними злочинцями. Їх батяри не любили, називали «кіндерами» (з німецької - дитина) і постійно з ними тлумились. Але не бракувало і инших, часом дуже дотепних випадків. Наприклад, один батяр запевняв присутніх, що має в дупі найяснішого цісаря Франца Йосифа. Його, ясна річ, заарештували, але суд не насмілився занести такий склад злочину до протоколу. Отож бідного батяра запакували до «фудригарні» за розголошення «неправдивих відомостей про місцеперебування Його Цісарсько-Королівської Величности».

Більшість львівських батярів були мешканцями передмість, синами ремісників, круп'ярів, різників... Вони гуртувались по шинках та навколо так званих «садочків» - невеличких закладів для невибагливих народних забав, які відкривали переважно власники місцевих броварень. Асортимент розваг був плебейським: танці під простенький, переважно військовий оркестр, часто -просто неба, подекуди каруселі, тривіальна закуска і багато пива та горілки. Найбільше таких «садочків» було біля Високого Замку, на Підзамчі та Верхньому Личакові - традиційних районах львівського самогоноваріння. Отож не дивно, що батьківщиною батярів є саме Личаків, саме тут жила та тусувалась батярська еліта. Пили батяри багато, хоча рідко були пияками. Горілка на батярському балаку називалась «баюра», «смага», «бачевський». Остання назва походить від знаменитої львівської фабрики лікерів та горілок Бачевського, яка від другої половини ХVІІІ століття розташовувалась тут таки, на Підзамчі. Фабрика випускала до 300 сортів лікерів та горілок, настільки добрих, що ящиками горілки Бачевського місцеві підприємці возили хабарі до Відня і Парижа. (Історичний факт!). Пити у батярів називалось «цьмакати», звідси термін «п'яний» - «зацьмаканий». Закусували, тобто «фригали» батяри сальцесоном, кишкою (кров'янкою), ковбасками, палили здебільшого пласкі «розтоптані» цигарки на кшталт сучасної «Ватри».

Батярський балак, що виник з перекручування мов багатонаціонального Львова, міста, за словами одного з літописців «ста язици і народів», був настільки колоритним, що його вживали не тільки батяри, але й більшість міщан. Хата на батярському балаку називалась «хавіра», трамвай - «бальон», кицька - «кацараба», двірник - «шимон», «стругайло», адвокат - «гаукаж», різник - «різуля», швець - «швиргуля», малий хлопець - «гиот», «шкут», дурна, негарна і криклива жінка - «римунда», «кандиба», «митка», ніж - «цизорик», ціпок - «параграф», годинник - «сікор», стоячий комірець - «паркан», патли - «пелехи», зуби - «клаваки», голова - «макітра», обличчя - «циферблат», капелюх - «крис», насміхатися - «дерти лаха», «крутити корбу»... Більшість цих слів зникли сьогодні з мови львів'ян, але деякі, наприклад, «мешти» - взуття, залишились, напевне, вже назавжди.

Чимало виразів з батярського балаку запозичено безпосередньо з ідіш. Наприклад, слово «мєнт», яке помилково вважається скороченням слова міліціонер. А насправді «мєнт» на ідіш означає «солдат, воїн, озброєна людина». Так батяри називали поліцаїв і саме звідси ця назва згодом поширилась на весь колишній Совєтський Союз. З ідіш походять і кримінальні жаргонізми «ксіва» - «лист», «манята» - «сорочка» та инші. Особливо цікаво, що слово «лємберзький» (назва Львова за австрійців та німців - «Lemberg») і на батярському, і на злодійському арго означає «злочинний». Очевидно, цим терміном Львів завдячує своїй кримінальній славі на цілу Европу під час Першої світової війни, а особливо - після неї, коли до міста, збудованого на перетині Сходу і Заходу, позбігались незадоволені новим переділом Евразії і зі Сходу, і з Заходу. Бурхливе минуле міста дається взнаки дотепер: кілька років тому, наприклад, коли власники нового бару в центрі міста «Red Bul» вирішили розчистити підвал будинку під ще один зал, то знайшли замурований в стіні скелет. Судово-медична експертиза з'ясувала, що небіжчику вкоротили віку років сімдесят тому, тому справу було закрито.

Підпилих батярів тягнуло на подвиги: часом - жарти, часом - бійки. Ясна річ, якість батярських жартів, або, на батярському балаку, «ґеців» залежала від рівня самих жартівників. Але метою батярської забави не була якась вигода, у її підґрунті не ховався продуманий злочин, тільки бажання похвалитися якщо не розумом, то, принаймні, зухвалістю та силою. Тому по околицях Львова процвітали жарти типу «купи цеглу», коли чужинця, який випадково чи в справі потрапляв до чужого району, примушували купити загорнену у папір цеглину. Той, хто на це не погоджувався, міг запросто дістати цеглиною межі очі. Більш безневинним жартом було розігрування дрібних торговців, коли батяри спочатку кілька днів поспіль влаштовували штовханину в крамничці, вимагаючи якогось рідкісного товару, якого тут не було. А як тільки вражений таким масовим попитом власник крамниці закуповував велику партію цього товару, то потенційних покупців мов корова язиком злизувала, і господар влітав у чималі збитки. З появою кінематографу з'явився ще один дуже популярний жарт подібного невисокого штибу. Батярська компанія, що переважно займала у кінозалі гальорку, швидко скручувала з паперу довжелезну руру (трубку), кінець якої непомітно вставляли у кишеню комусь з пристойних панів у перших рядах. Потім хтось з веселого товариства справляв у руру малу нужду, по чому пристрій швидко розбирали. Реакцію жертви передбачити не важко.

У деяких «садочках» були естради, де популярні гумористи забавляли публіку гумористичними куплетами на теми міських і політичних новин, що називається «вранці в газеті, ввечері в куплеті», та дуже популярними львівськими пісеньками - палкими міськими романсами або жартівливо зарифмованими оповідками про витівки батярів - «батярувками». У цих піснях образ батяра набув героїчно-романтичного ореолу. Батяри - це «львівські леви», що не бояться ні влади, ні дідька, «перед якими пекло тремтить». Все, що робить батяр, він робить «сердечно», навіть напивається й то «сердечно». Він - шляхетний герой, який протиставляється офіційному, банальному міщанському світові і це порівняння, ясна річ, завжди на користь батяра. Гроші не гарантують волі, щастя, кохання, отож справжніми вартостями для батяра є його вільне, широке серце, чоловіча дружба, кохана дівчина. Дещо цинічний у побуті, батяр, тим не менше, завжди готовий прийти на допомогу слабшому, а за рідне місто віддати життя. Свою любов до Львова батяри декларують в цих пісеньках дуже поетично, навіть дещо патетично. Правдивим гімном батярства стала пісенька «Серце батяра», «кращого за яке (серце) немає на світі». В останньому куплеті пісні, дописаному під час Другої світової війни, батяри мужньо пішли на бій «за гонор Львова і свій!».

Найдраматичніші батярські романси можна було б назвати «кривавими», якби через традиційну для таких творів фабулу «кров-любов» не пробивалась хоч і плебейська, але влучна іронія. Так, один з найпопулярніших романсів «Про панну Францішку» оспівує любов чарівної «як квітка» доньки різника і бідного перукаря. Нещасні закохані не мають дозволу батьків на нерівний шлюб, через що кінчають життя самогубством ... отруївшись двома метрами кишки - кров'яної ковбаси (не дарма героїня - донька різника) зі стрихніном. Отаке химерне переплетення, зовсім як у реальному житті, драматичного і смішного, є одним з великих плюсів батярського фольклору. Другим великим плюсом батярувок є те, що вони містять величезну кількість цікавих історичних і побутових подробиць міського життя Львова, оповідок про львівські забави, назви кнайп, імена реальних батярів і панянок, за кохання яких змагались ці лицарі львівських вулиць.

Наприкінці ХІХ, початках ХХ століття батярська тема стає улюбленою темою львівського сатиричного журналу «Поцєнґєль» («Викривач»), що виходив у 1911-1933 роках. На шпальтах цього видання вперше почали друкуватись жарти батярським балаком. Постійними персонажами цього часопису стає тріо: Юзько Чухрай із Замарстинова (чухраями називали гармоністів) у супроводі «панни Янтосі Пражухи, чесної дівчини» і Мартина Залевайка. Популярність цих героїв була такою широкою, що редакція журналу почала продавати портрети Юзька, а 1912 року у Львові з'явився новий сатиричний часопис «Геца», який мав підтитул «Гумористичний тижневик Юзька Чухрая».

У міжвоєнні (між Першою і Другою світовими війнами) часи почала активно батярувати «золота молодь». Немало нащадків забезпечених і навіть високопоставлених родин випробовували свою чоловічу вірність, почуття гумору, сміливість і міцність кулаків у цьому, без перебільшення, демократичному середовищі. Батярське братство, або на батярському жаргоні - батярська віра, львівська віра, що мало цінувала походження і вагу родинного гаманця, проте віддавала перевагу гострим на язик, винахідливим, спритним, відданим, шляхетним, тішила юні романтичні серця. Отож не дивно, що батярські витівки з передміських кнайп перемістились до міських каварень, ресторацій, салонів, гімназій і університетів. У Львівській Політехніці, наприклад, ще й досі полюбляють переповідати про те, як студенти, невдоволені професором хімії Ігнацієм Мосціцкім, придбали порося, написали на ньому «Мосціцкій» і пустили те порося бігати коридорами. Дошкульний жарт змусив професора шукати більш спокійного місця, отож незабаром він зробився Президентом Польщі і перебував на цій посаді від 1926 по 1939 рік.

Зірковий час батярської романтики та гумору у міській культурі Львова розпочався з появою на львівському радіо 1933 року гумористичної передачі «На веселій львівській хвилі». Її герої Щепко й Тонько у виконанні акторів Казімєжа Вайди і Генрика Фоґельфінґера стали артистичним символом львівського батярства. А пісня «Тільки у Львові», яку Щепко з Тоньком вперше заспівали у кінофільмі «Волоцюги» (романтична історія двох вірних друзів - кмітливих львівських батярів, що ніколи не падають духом і знаходять вихід з найскрутніших ситуацій), стала гімном не тільки львівських батярів, але й дотепер є неформальним гімном Львова. Потішні діалоги Щепка з Тоньком авторства Віктора Будзинського дехто зі старих львів'ян пам'ятає донині. Романтично-дотепна транскрипція образу львівських батярів у «Веселій львівській хвилі» набула величезної популярности по цілій Польщі, яка у перші роки приєднання Галичини до коронних земель знущалась з львівської «плебейської» говірки та «плебейської» міської культури. Щепкові з Тоньком вдалось поміняти мінус на плюс і веселі історії та повчальні діалоги «Веселої львівської хвилі» слухала ціла країна.

Сатира та гумор діалогів Щепка з Тоньком була цілком невинними і стосувались переважно соціально-побутових тем. Часом гумористи дозволяли собі й фривольні жарти щодо керівництва країни і навіть особи самого маршалка. Один з таких жартів ледь не закінчився плачевно. Коли диктатор Польщі маршал Пілсудскі святкував свій черговий ювілей і всі поспішали з вітаннями, Щепко з Тоньком у черговій передачі «Веселої хвилі» поспівчували, що «дідок» (так поза очі називала Пілсудского ціла Польща) дуже тяжко працює. Ото, мовляв, сидить у кабінеті і читає газети. Якщо у газеті пишуть про якісь недоліки, то дідок хапає телефонну слухавку і робить нагінку відповідному міністрові. По такій праці слід відпочити, отож Щепко з Тоньком запрошують Пілсудского до Львова, у ресторан пані Телічкової на смажені ковбаски. Після такого «вітання» перелякане керівництво львівського радіо закрило передачу. Але хвиля протесту по цілій Польщі була настільки потужною, що програму поновили в етері. Яким же було здивування керівництва радіо, коли на адресу редакції надійшла урядова телеграма за особистим підписом Пілсудского, де він дякував за запрошення і обіцяв при найближчій нагоді відвідати заклад пані Телічкової у компанії Щепка з Тоньком. Ця телеграма у рамці прикрашала редакцію львівського радіо аж до 17 вересня 1939 року, коли до Львова ввійшла совєтська армія.

Після приєднання Галичини до Совєтського Союзу багато хто з львівських кабаретових акторів почав гастролювати на теренах «совєтской родіни». Саме їх виступи наштовхнули Аркадія Райкіна на ідею театру мініатюр, про що актор згадав у своїх мемуарах. А ідея дуету мудрагеля Щепка і наївного недоумкуватого Тонька трансформувалась у популярну совєтську пару гумористів Тарапуньку і Штепселя.

Батярський балак і львівська говірка поступово щезали з міських вулиць разом з їх колоритними мешканцями. Совєтська уніфікація намагалась підстригти багатонаціональне, звикле до пограничної вольниці місто під стандартний розмір морального кодексу «строітєля комунізма». Але гумор завжди сильніший за владу. Тому батярська тема з її безконечним запасом історій, анекдотів, дотепів, пісеньок і неповторно оригінальною мовою завжди була бажаною гостею у будь-якому львівському товаристві. З'явився новий термін: «старий батяр», тобто людина старшого віку, що зберегла не тільки добрі манери і шляхетне ставлення до жінок, але й почуття гумору. Як правило, чим гірше їм велося, тим більше приводів для іронії і самоіронії вони знаходили.

Якось один з таких батярів, вже на той час важко хворий, впав і добряче побився, зламав, мабуть, кілька ребер. Кривлячись від болю, все ж жартував, розповідаючи про трафунок: «Шкода, що ви не бачили, як я летів! Ну точно як Матіас Руст на Красну площу!»

Музичні традиції «батярського Львова» вийшли з підпілля у 1980-90-х роках. Сьогодні батярські пісні - один з елементів львівськости, хоча вони й поступаються популярністю львівській архітектурі та каві.

То все ж таки, хто вони - львівські батяри? Хулігани чи поети? Лицарі чи альфонси? Циніки чи ідеалісти? Всього потроху і багато любови до рідного Львова. Бо батяри - діти львівських вулиць - в усьому схожі на своє місто: добре і немилосердне, аристократичне і плебейське, щедре і скупе, трагічне і комічне, але єдине на світі. Тому варте пошани і варте любови. Але не голослівно-патетичної, а правдивої, в глибині душі - щирої, на словах - трохи «з примруженим оком», щоб не нудило від занадто солодких слів. Одним словом, як в батярувках: «Той, хто Львова не шанує, най нас в дупу поцілує!»

---