Червона рута

Сл. і муз. В. Івасюка

Ти признайся мені,

Звідки в тебе ті чари, –

Gm A

Я без тебе всі дні

Dm C

У полоні печалі.

Може, десь у лісах

Ти чар-зілля шукала,

Gm A

Сонце-руту знайшла

І мене зчарувала!

D Gm C

Приспів: Червону руту

F B

Не шукай вечорами,

Gm A

Ти у мене єдина,

Dm C F

Тільки ти, повір.

D Gm C

Бо твоя врода

F B

То є чистая вода,

Gm A

То є бистрая вода

Синіх гір.

Бачу я тебе в снах
У дібровах зелених,
По забутих стежках,
Ти приходиш до мене.

І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.

Я піду в далекі гори

Сл. і муз. В. Івасюка

Я піду в далекі гори,

У вечірнюю годину

І попрошу вітра зворів,

Щоб не спав, не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах

A Dm

У широкі полонини

І приніс до ранку квіти,

Що кохають очі сині.

Приспів: Мила моя, люба моя

Сонце ясен цвіт.

Я несу в очах до тебе

Весь блакитний світ.

Я несу в устах цілунки,

Радісні пісні.

А в руках несу я ласку,

Квіти весняні.

Програш: F C F A Dm Gm A

Не ховайсь ти сильний вітре,
Бо знайду тебе я всюди.
Білі квіти, ніжні квіти
Всеодно моїми будуть.

Перейду я бистрі ріки,
І піднімусь аж за хмари
В твоє царство, де сереки
Під зірками, під горами.

Пісня буде поміж нас

Сл. і муз. В. Івасюка

Dm F

Пролягла дорога від твоїх воріт,

C Dm

До моїх воріт, як струна.

То ж чому згубився твій самотній слід,

C Dm

Знаю я одна, я одна.

B F

Приспів: Зимна осінь, ще той слід

Gm Dm

Листям не накрила,

Gm Dm

Бо до тебе навесні

A Dm

Я повернусь, мила.

B F

Твої руки я візьму

Gm Dm

Знову в свої руки,

Gm Dm

Не розквітне поміж нас

Gm A Dm

Жовтий цвіт розлуки.

C F C

Не ховай очей блакитних промінь,

B F

Заспівай мені в останній раз,

Gm Dm

Пісню ту візьму собі на спомин,

Gm A Dm C

Пісня буде поміж нас.

F C

Бо

твій

голос,

бо

твій

голос

щедра

повінь,

B C F

Я мов колос, зелен колос з нею повен.

Gm Dm

Жовтий лист впаде і виросте зелений,

A Dm

А ти в пісні будеш завжди біля мене.

Програш: F C Dm C A

Як зійдуть сніги із гір потоками,
Ой, глибокими, навесні.
Забринить дорога та неспокоєм,
В далині мені, в далині.

Водограй

Сл. і муз. В. Івасюка

Dm C F C

Котить хвилі наш Черемош,

Dm C F C

А куди – не знає,

F C B F

Поміж гори, в світ широкий,

Gm A Dm

Тече, не вертає.

Dm C F C

Ми зустрінемось з тобою

Dm C F C

Біля водограю,

F C B F

І попросим його щиро,

Gm A Dm

Хай він нам зіграє.

Ой, водо-водограй, грай для нас грай…

Танок свій жвавий ти не зупиняй.

За красну пісню на всі голоси,

A Dm

Що хочеш, водограю, попроси.

C B

Струни дає тобі кожна весна,

Дзвінкість дарує їм осінь ясна,

A ми зіграєм на струнах отих,

Хай розіллють вони радісний сміх.

Подивись, як там у скелю
Б’є вода іскриста,
Ти зроби мені з тих крапель
Зоряне намисто.

Краще я зберу джерела
Зроблю з них цимбали,
Щоб тобі, дівчино мила,
Вони красно грали.

Пісня мандрівників

Сл. З. Боровець

На мелодію з мультфільму

“Бременські музиканти”

Долі кращої не відшукати?

Як по світу білому блукати.

F Dm

В дружнім гурті не страшні тривоги,

F Dm

Манять, манять нас нові дороги.

Програш: Dm Gm C Am F Gm B

Ла-ла-ла-ла-ла-ла…

Є! Є! Є!

Наш килим – заквітчана поляна,
Наші стіни – сосен горді стани,
Синє небо – дах над головою,
Любо мандрувати нам з тобою. (2)

Поклик свого серця не забудем.
Сміх і радість ми несемо людям.
Нам палаци кришталеві зроду
Не замінять гордої свободи. (2)

Старенький трамвай

Пісня з репертуару гурту “ Пікардійська Терція”

F B C F

Коли літо приходить – гаряча пора,

C F

І на сірому камені плавиться тінь,

Коли дзвінко кричить по смітниках

дітвора,

B C F

Говорити, ходити і думати лінь.

Коли

сонце

розжарене

над

містом

висить

І від чаду машин кругом іде голова, –
Я згадаю про холодних озер блакить,
Куди їздив колись старенький трамвай.

F B C F

Пр: Повези мене туди, де природа сама,

B C F

Повези мене за місто, де асфальту нема,

Повези мене туди, де зелена трава,

B C

Повези, повези, о-о-о, старенький

трамвай.

Програш: F B F B F C F

А відпустка у жовтні, а далі – зима,
Я стараюсь не дивитись на засмаглих

дівчат,

Ні морозива, ні пива, бо води нема,
Як ті люди живуть в республіці Чад?!

хочу

Антарктиду

–

хоч би на мить

…

Ледве ноги волочу, очі піт залива…
Знов згадаю про холодних озер блакить,
Куди їздив колись старенький трамвай.

Однокласник

В провінціальному містечку ми,

A Dm

На дискотеку з друзями пішли.

І зразу розгубилась я в юрбі,

Бо з далека відчула голос твій.

Приспів: Мій однокласник,

Ти почуттів моїх був власник,

Хоча роки нам не підвласні

І ми уже не в цьому класі.

Давай зумієм,

Перевернем життя своїми

І на цій дискотеці –

Протанцюєм цілий вечір.

Для смілості я випила вино
І закрутило голову воно,
Тоді згадала я тобі роки,
Коли щасливими удвох були.

Чомусь години скоро так летять,
Немов гучний і бистрий водопад,
Ми відступили разом невпопад,
Шкода, не повернути все назад.

Сині фіалки

Dm B F

У чистому полі хлопчина гуляє

Gm Dm B C

І сині фіалки в букет він збирає.

F D Gm

Коханій дівчині синенькі фіалки

Dm A Dm

А серце шепоче: “Для мої Наталки”.

D Gm

Приспів: Сині-сині фіалки

C F

Понесу до Наталки

Dm Gm-A Dm

Понесу я коханій дівчині

D Gm

Усміхнеться ласкаво

C F B

Її личко рум’яне

Gm A Dm

Заблищать оченята щасливі.

Програш: Gm Dm C F D

Дарує хлопчина Наталі ці квіти
Синенькі фіалки коханням зігріті.
І зорі палають, і спів солов’я
І в цілому світі лиш ти, ти і я.

Наталко, Наталко, згадай про ці квіти
Хоч роки минули і ми вже не діти.
А в чистому полі хтось інший гуляє
І своїй коханій фіалки збирає.

Ой, з гори, гори

Лемківська народна пісня

Dm F

Ой, з гори, гори їдуть мазури.

C A

Стань, стань єдиначко,

Dm A

Дай, дай мій серденько,

Дай коням води.

C F C A

Стань, стань єдиначко,

Dm A

Дай, дай мій серденько,

Дай коням води.

Я не можу стать, коням води дать,
Мамка наказала,
Жем би в ночі не ставала,
Коней напувать.

Мамки ся не буй, на коня сідай,
Пуйдеш в чужі краї,
Там єст красні обичаї,
Мальований край.

През двур їхали, люди питали:
Што то за єдинак,
Што то за дівчина –
Їдуть з панами.

Вшисткоє моє, что є на возі:
Уста і віночок,
Ще й обручка й перстеночок –
В мамки на столі.

Зірвалася хуртовина

Лемківська народна пісня

Dm Gm A Dm C

Зірвалася хуртовина

F C F

Док ще збіжжя на лану.

B C A Dm

Виряджала мати свого сина

Gm A Dm

На кревавою войну.

C F B C A Dm

Виряджала мати свого сина

Gm A Dm

На кревавою войну.

Іди сину, моя ти дитино
У завзятий лютий бій.
Визволяти рідну Україну,
Боронити нарід свій.

Як вернешся, я тя привітаю.
Цвіт калиноньки, весь цвіт.
Не вернешся, тихо заридаю,
Щоб ніхто не бачив сліз.

Ой, вернуся я, ти моя нене,
Як калина зацвіте.
Принесу я до твоєї хати
Сонце волі золоте.

Порізала пальчик

Українська народна пісня

Dm A Dm

Порізала пальчик, ой, болить,

C F C F

Зелений листочок не гоїть.

C F Dm

Зелений листочок не гоїть, не гоїть,

Gm A Dm

Поцілує милий – загоїть.

C F C F Dm

Зелений листочок не гоїть, не гоїть,

Gm A Dm

Поцілує милий – загоїть.

Програш: C F A (2)

F D Gm A Dm

Ти прийшов до мене в суботу,
Як я мала пильну роботу.
Як я мала хату білити, білити,
Ти пішов другую любити.

Ти прийшов до мене в неділю,
Як я мала пильну надію.
Як я мала плаття прасовать, прасовать,
Ти пішов другую ціловать.

Що то є за хлопець, як зветься?
Він до мене часто сміється.
Я б його любила душею, душею,
Як би він м’я назвав своєю.

Що то є за хлопець, як ружа?
Я б його хотіла за мужа.
Я б йому роботи не дала, не дала,
Тільки б для поради тримала.

Мав я раз дівчиноньку

Сл. і муз. Р.Купчинського

F C F

Мав я раз дівчиноньку чепурненьку,

C F

Любу щебетушечку, рум’яненьку.

B F C F

Приспів: Гей-гей-га! У-ха-ха!

B F C F

Дівчино-рибчино молода.

Посилав я старостів у неділю,
Думав – погуляємо на весіллю.

Мали повернутися з рушниками,
Але повернулися з гарбузами.

Цьому супротивився батько рідний,
Бо вона багатая, а я бідний.

Думав я втопитися з тої злости,
А вода холдная ломить кості.

Думав я застрілитись із рушниці,
Порох був замочений в порошниці.

Розпрягайте, хлопці, коні

Українська народна пісня

Розпрягайте, хлопці, коні,

F C F D

Та й лягайте спочивать.

А я піду в сад зелений,

В сад криниченьку копать.

Копав,копав криниченьку
У вишневому саду.
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?

Вийшла, вийшла дівчинонька
Рано-вранці воду брать.
А за нею козаченько
Веде коня напувать

Просив, просив відеречка
Вона йому не дала.
Дарував їй злотий перстень,
Вона його не взяла.

Знаю,знаю дівчинонько,
Чим я тебе образив,
Що я вчора із вечора
Кращу тебе полюбив.

Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба.

Ой, на горі два дубочки

Українська народна пісня

Ой, на горі два дубочки,

Ой, ти мій миленький.

Ой, на горі два дубочки,

A Dm

Голубе сивенький.

C F C

То зрубай, мила! То зрубай, мила!

F A Dm

То зрубай, уха-ха! Мила чорнобривая.

Я сокири не маю,
Ой, ти мій миленький.
Я сокири не маю,
Голубе сивенький.
То купи, мила! То купи, мила!
То купи, уха-ха! Мила чорнобривая.

А я грошей не маю,
Ой, ти мій миленький.
А я грошей не маю,
Голубе сивенький.
Зароби, мила! Зароби, мила!
Зароби, уха-ха! Мила чорнобривая.

Я робити не вмію,
Ой, ти мій миленький.
Я робити не вмію,
Голубе сивенький.
То вмирай, мила! То вмирай, мила!
То вмирай, уха-ха! Мила чорнобривая.

А де ж ти м’я поховаєш,
Ой, ти мій миленький.
А де ж ти м’я поховаєш,
Голубе сивенький.
В кропиві, мила! В кропиві, мила!
В кропиві, уха-ха! Мила чорнобривая.

Рожевая рожа

Dm Gm A Dm

Чого я ту нічку марную,

Gm C F

Чого я так мучу себе.

D Gm Dm

Коли ж я дуже добре знаю,

A Dm

Що милий покинув мене.

D Gm A Dm

Приспів: Рожевая рожа – це признання,

Gm C F

Червоная рожа – це любов.

D Gm Dm

А жовтая рожа – це розлука,

A Dm

А білая – прикрая слеза.

Ніколи я того не забуду,
Коли він до мене приходив;
Ніколи я тих слів не забуду,
Котрі він до мене говорив.

Ніколи я того не забуду,
Коли він до мене повертав;
Він зірвав червоних квіточок
І кинув на землю понад став.

Ой, чорна я си чорна

Українська народна пісня

F C F

Ой, чорна я си чорна,

C F

Чорнява, як циганка.

Чом си полюбила,

C F

Чорнявого Іванка.

Програш: F D Gm C F

Іванка та й Іванка,
Іванка та не дурня.
Як би м го не збудила, (2)
То спав би до полудня.

Іванка та й Іванка,
Сорочка вишиванка.
Високий та й стрункий, (2)
Ще й на бороді ямка.

Марусю ти Марусю,
Люблю я твою вроду.
Люблю дивитися, (2)
Як ти ідеш по воду.

Як ти ідеш по воду,
Як ти ідеш з водою.
Люблю дивитися, (2)
Марусю за тобою.

У лісі два дубочки,
Обидва зелененькі.
Ми такі паровані, (2)
Обоє чорнявенькі.

Поїхав та й поїхав,
Маруся заридала.
Іванкові призналась, (2)
Що вона його кохала.

Висить ябко

Українська народна пісня

Висить ябко, висить,

C F

Але впасти мусить.

D Gm

Котра дівка файна,

A Dm

Заміж вийти мусить.

Весілля, весілля,
На весіллі люди.
Як би мені знати, (2)
Коли ж моє буде.

Дівчино-горянко,
Що несеш у збанку?
Дай ми ся напити, (2)
Буду тя любити!

Іванку, Іванку,
Я би м тя любила.
Як би мене мати, (2)
За тебе не била.

Марусю, Марусю,
Ти моє серднько.
Цілуй маму в ручку, (2)
А мене в личенько.

Казала, казала,
Що буде чекала.
Як пішов до війська, (2)
Вона ся віддала.

За нашов стодолов

Українська народна пісня

За нашов стодолов

C F

Видно чуже село,

C F B

Сюди подивлюся, туди подивлюся,

F C F

Видно чуже село.

Програш: F A Gm A F

Мамцю, ж моя мамцю,
За кого м’я даєш,
Він ня буде бити, не буде любити,
Що ти си гадаєш.

Віддай мене мамцю,
За кого я хочу,
Хоч ня буде бити, не буде любити,
Нікому не скажу.

Віддала м’я мамця,
За кого я хтіла,
Шуміла нагайка, (2)
Коло мого тіла.

Шуміла нагайка,
Ще й ся звивилася,
Біле тіло почорніло, (2)
Мати не взналася.

В саду гуляла

Українська народна пісня

В саду гуляла, квіти збирала,

D Gm Dm

В саду гуляла, квіти збирала,

A Dm

Кого любила, причарувала.

Причарувала серце і душу (2)
Тепер з тобою ходити мушу.

Ходити мушу, любити буду (2)
Скажу по правді, сватать не буду.

Ой, ти дівчино, гарна та пишна (2)
Чом ти до мене в садок не вийшла?

Я виходила, тебе не було (2)
Я постояла, та й повернулась.

Більше не вийду, з тобом не стану (2)
Вишлю ти сестру, сестру-Оксану.

А я з сестрою всю ніч простою (2)
Не та розмова, що із тобою.

Не та розмова, не тії слова (2)
Не біле личко, не чорні брови.

Не біле личко, не чорні брови (2)
Давай, дівчино, любитись знову!

Несе Галя воду

Українська народна пісня

Dm A Dm

Несе Галя воду,

C F C F

Коромисло гнеться,

C А

За нею Іванко,

Dm A Dm

Як барвінок в’ється.

Галю, ж моя Галю,
Дай води напиться,
Ти така хороша,
Дай хоч подивиться.

Вода у ставочку,
Піди, та йнапийся,
Я буду в садочку,
Прийди подивися.

Прийшов у садочок,
Зозуля кувала,
А ти ж мене Галю,
Тай не шанувала.

Стелися, барвінку,
Буду поливати,
Вернися Іванку,
Буду шанувати.

Скільки не стелився –
Ти не поливала,
Скільки не вертався –
Ти не шанувала.

Циганочко моя

Українська народна пісня

Козак зУкраїни додому вертав,

Gm Dm

Побачив дівчину і так її спитав:

D Gm

Приспів: – Циганочко моя,

Моргалочко моя,

Циганочко-моргалочко,

Чи любиш ти мене?

Ой, люблю козаче, ой, люблю я тебе,
Повік не забуду любити я тебе!

Твоє біле личко, твоя повна грудь,
Мені молодому спокою не дають!

Розцвілася ружа, розвився той мак,
Любив я дівчину, як донський козак.

Тече вода каламутна

Українська народна пісня

A Dm

Тече вода каламутна,

C F

Мила моя чогось смутна?

/ C F

F A

Я не смутна, лем сердита,

Бо я зночі була бита.

Била мене мати зночі,
За Йванкові карі очі.
Ще й казала, буде бити,
Щоб Іванка не любити.

Мамко моя солоденька,
І ти була молоденька.
Ти ходила так за няньком,
Як я тепер за Іванком.

Тобі було легко, мати,
Між своїми вибирати:
Ти любила мого нянька,
Я люблю чужого Йванка.

А я Йванка так любую,
Де зустріну, там цілую.
Ой, Іванку, серце моє,
Нема таких, як нас двоє.

Тече вода коло млина,
Мамко моя, я не винна,
Бо ми такі паровані,
Як горнятка мальовані.

Ой, Марічко чичері

Українська народна пісня

Ой, Марічко чичері,

Чичері, чичері,

D Gm

Розчеши ми кучері,

Кучері, кучері.

Я би м тобі чесала,
Чесала, чесала,
Як би мати не знала,
Не знала, не знала.

Мати буде дивити,
Дивити, дивити,
Як ся буду ганьбити,
Ганьбити, гаеьбити.

На ти ружу черлену,
Черлену, черлену,
Розмаринку зелену,
Зелену, зелену.

Ой, чиє то сіно

Українська народна пісня

F C F

Ой, чиє то сіно,

F C F

Чиї то покоси?

B F

Чия то дівчина

C F

Розпустила коси?

Коси розпустила,
По плечах пустила.
Боже, ж ти мій, Боже,
Що я наробила?

Що я наробила,
Що я натворила?
Козак жінку має,
Я й го полюбила!

Козак жінку має,
Ще й діточок двоє.
А моє серденько,
Крається на двоє.

Крається на двоє,
На дві половини.
Що мені робити
Молодій дівчині?

Нині нині

Українська народна пісня

F C

Нині, нині, (4) мами нема,

Нині, нині, (4) вдома сама.

B F

Прийди, як ясне сонечко зійде,

C F

Як мами вдома не буде, а я – сама.

Чую, чую, (4) тато встає;
А як він тут нас побачить,(2) лихо буде.
Ранок уже надходить,
І сонце сходить – прощай мене.

Ой, ти хлопче, хлопче, (2) скажи мені.
Чи ти ще до мене прийдеш,(2)а може ні.
Прийди, як ясне сонечко зійде,
Як мами вдома не буде, а я – сама.

Нині, нині, (4) мами нема,
Нині, нині, (4) вдома сама.
Буду тебе кохати,
Щоб знала мати любов мою.

Чорні очка, як терен

Українська народна пісня

F C F

Чорні очка, чорні очка, як терен.

F D Gm

Чорні очка, як терен, як терен, як терен.

C F

Коли ж ми ся поберем, поберем.

Програш: Dm D Gm C F

Поберемся, поберемся в неділю.
Поберемся

неділю,

в неділю,

в неділю.

Маю таку надію, надію.

Куди ж ти м’я, куди ж ти м’я поведеш.
Куди ж ти м’я поведеш, поведеш,

поведеш.

Коли хати не маєш, не маєш.

Поведу тя, поведу тя в чужую.
Поведу тя в чужую, в чужую, в чужую.
Поки свою збудую, збудую.

Постав хату, постав хату з лободи.
Постав хату з лободи, з лободи,

з лободи.

А в чужую не веди, не веди.

Чужа хата, чужа хата не своя.
Чужа хата не своя, не своя, не своя.
Я дівчина не твоя, не твоя.

Чарівна квітка

В далені, за селом,

Зеленіють гори.

На високій полонині,

Сяють ясні зорі.

D Gm

Приспів: В гори прийди до мене,

Квітку візьми від мене,

Квітка тобі розкаже:

Тайну зелених гір.

За селом, за горбом,
Там живе красуня.
Ти прийди і візьми
Квітку чарівную.

А я йшов і знайшов,
Квітку чарівную.
А я йшов і знайшов,
Дівчину красуню.

Грай, моя скрипонько

Українська народна пісня

Злетіла пісня за сині гори,

D Gm

За сині гори, за поля.

Любив дівчину, любив Марічку,

Любив Марічку та й не взяв.

Dm Gm

Приспів:

Грай, моя скрипонько,

C F

Грай, моя вірная.

D Gm

Грай, скрипко, вигравай,

A Dm

Ти любиме серденько звеселяй.

Йо як зачую ту коломийку,
То серце рветься із жалю.
Любив дівчину, любив Марічку,
Любив Марічку та й забув.

Приспів: Кожного вечора

Слухав я скрипоньку.
Грай, скрипко, вигравай,
Ти любиме серденько звеселяй.

Злетіла пісня за сині гори,
За сині гори, за селом,
Прийди до мене, ти мій миленький,
Прийди до мене вечірком.

А скрипка грає, все виграває,
Все людям, людям, не собі,
То вона плаче, то вона щебече,
Як соловейко на весні.

Злетіла пісня за сині гори.
Злетіла пісня – не знаду.
Любив дівчину собі на горе,
Собі на горе, на біду.

А на нашій вулиці

Dm A

А на нашій вулиці

Хлопці зажурилися:

Всі дівчата заміж йдуть,

C F

Тільки ми лишилися.

D Gm

Приспів: А приходить вже кінець,

C F

Йдуть дівчата під вінець.

Dm Gm

Треба нам дивитися,

A Dm

На котрій женитися.

Наша юність молода
Пропахла горілкою,
Колись була молода,
Тепер стала жінкою.

Колись була молода,
До серця тулилася,
Тепер стала жінкою,
Відьмою зробилася.

А ми тещу проженем
І з тобою заживем,
Буде теща пам’ятать,
Як до хати затя брать.

А ми тещу продамо,
Жигулі си купимо,
Будемо возитися,
Будемо любитися.

А на нашій вулиці,
Хлопці зажурилися:
Всі дівчата заміж вийшли,
Тільки ми лишилися.

Іванку, Іванку

Іванку, Іванку, з того боку ярку,

B C F

З того боку ярку,

D Gm

Пішла би м до тебе,

Пішла би м до тебе –

A Dm

Взяла вода кладку.

Кладочка тоненька,
А я молоденька, (2)
Могла б ся зломити, (2)
Жаль ми ся втопити.

Іванку, вечірком
Прийди до м’я тайком, (2)
Дам я тобі знати,
Як вийдуть із хати
І батько, і мати.

На плоті солома,
Не йди – старі вдома,
А, як буде сіно, (2)
Можеш іти сміло.

Біла хмара, чорна хмара

Над поточком, над поточком

Dm A

Хмариться блакить,

А я хочу, та й не хочу

Вік тебе любить.

Cm D Gm

Прспів: Біла хмара, чорна хмара –

C F A

Ми з тобою пара, може, і не пара.

Дощик буде, сонце буде –

Що ж мені робить?

Чорна хмара вітром дише
На мою біду.
Тебе, дівко, як залишу,
Кращу не знайду.

Біла хмара, наче квітка,
В небі забринить.
Покохати можна швидко,
Важче розлюбить.

Обі хмари в небі синім –
Разом я і ти.
Не дивись на мене сумно,
Краще обійми.

Перелаз, перелаз

Українська народна пісня

Перелаз, перелаз,

D Gm

Від сусіда й до нас.

Сусідський легіню,

C F

Чом ти не йдеш до нас.

До тебе ходити,
Треба тя любити.
Я хлопець молодий (2)
Боюся зганьбити.

Дівка була файна,
Не було їй пари.
За нею хлопці йшли (2)
Як дощові хмари.

Файна ти файная,
Ще будеш файніша.
Кому була мила (2)
Будеш ще миліша.

Ми зустрілись у Яремчі

A Dm

Ми зустрілися з тобою у Яремчі,

A Dm

Залишив ти біль великий в моїм серці.

D Gm

Приспів: Як би м була знала,

C F

Була б не кохала.

Dm Gm

Із тобою до півночі,

A Dm

Не стояла.

Ой, порадьте люди добрі, що робити?
Чи кохати, чи любити, чи лишити?

Як настала ця хвилина розставання,
Цілувались, обнімались, аж до рання.

За Дунаєм

Dm Gm

За

Дунаєм,

за

Дунаєм,

Там

музика

грала,

Dm Gm

А я собі, а я собі

Хлопця сподобала.

D Gm

Ні Янічка, ні Павлічка,

C F A

Я ніяк не хочу,

Dm Gm

А за того Миколічка

Дунай перескочу.

Ой,

музики

дужче

грайте,

Веселіше

коло,

Бо до мене вже підходить
Чорнявий Микола.

Ні Янічка, ні Павлічка,
Я ніяк не хочу,
А за того Миколічка
Дунай перескочу.

Казав милий, казав милий,
Що мене попросить,
Як на горі, як на горі
Пшеницю покосить.

Він покосив, він покосив,
Вже осінь минає,
Він ся женить,
Бере другу, а мене лишає.

Не рви милий, не рви милий
Зелену ліщину,
Ой, не люби, ой, не люби
Нараз три дівчини,

Три дівчини, три дівчини,
То велика зрада:
Одна плаче, друга скаче,
Третя тому рада.

Зашуміла ліщинонька

F C F

Зашуміла ліщинонька,

F C F

Заплакала дівчинонька.

B D Gm

Заплакала, затужила,

C F

Нема того, що любила.

Нема його, та й не буде,
Розраяли злії люди.
Розраяли, розсудили,
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем,
Одно друге любить будем.
Крикнув старий на малого:
"Сідлай коня вороного!

Та й поїдем в чисте поле,
Там дівчина просо поле.
Просо поле, гречку в’яже,
Козакові правду скаже!"

"Скажи, скажи, дівча правду,
Як не скажеш, другу знайду!
Як не знайду я другої,
Піду в море утоплюся!"

"Скажу, скажу щиру правду –
Вірно люблю, ще й кохаю!
Вірно люблю, ще й кохаю,
Як не бачу, то вмираю!"

Ой, волошки, волошки

Dm A

Ой, волошки, волошки,

Ви не є жовті, а сині.

D Gm

Ви у моєму житті

A Dm

Спомин сумний залишили.

Це було раз навесні,
Ми біля річки гуляли;
Ой, волошки, волошки,
Скільки ми вас назбирали.

Ксеню на руки я брав,
Очі у неї сумнії.
І без кінця б цілував,
Ще там уста червонії.

Ксеню моя дорога,
Ксеню моя ти зі мною.
Ти не дивись на вінок,
Той, що поплив за водою.

Світить місяць

Світить місяць, світить ясний,

Gm C F

А зіроньки миготять.

D Gm Dm

Пусти ж мене, моя мамо

A Dm

В сад вишневий погулять.

Пусти ж мене, моя мамо,
Я там довго не буду.
Заспіває соловейко,
А я його послухаю.

Не поможе, тобі доню,
Не поможе тая річ.
Відчини доню віконце,
Слухай його цілу ніч.

Іще півні не співали,
Іще нічка сиділа.
Мати зятя вибирала,
Дочка плакала щодня.

Нежонатий ходжу

Dm A Dm

По садочку ходжу,

Dm А Dm

Кониченька воджу…

D Gm C F Dm

Через свою неньку

Gm A Dm

Нежонатий ходжу.

Через свою неньку,
Через рідні сестри.
Не можу кохану
Додому привести.

Маму перепрошу,
Сестер переможу.
Приведу кохану,
Як червону рожу.

Доле моя, доле,
Що мені діяти.
Тільки тебе одну
Буду вік кохати.

Пісня про рушник

Dm Gm A Dm

Рідна мати моя, ти ночей недоспала

B C F

Ти водила мене у поля край села.

D Gm Dm

І в дорогу далеку ти мене на зорі

проводжала,

Gm C F

І рушник вишиваний на щастя дала.

D Gm Dm

І в дорогу далеку ти мене на зорі

проводжала,

Gm A Dm

уш

ви

астя

на

до

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка
І зелені луги й солов’їні гаї.
І твоя незрадлива, материнська, ласкава

усмішка

І засмучені очі хороші, твої.
І засмучені очі хороші, ласкаві твої.

Я візьму той рушник, простелю наче

долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні

дібров.

І на тім рушникові, оживе все знайоме

до болю

І дитинство й розлука і вірна любов.
І дитинство й розлука й твоя

материнська любов.

Два кольори

Dm A Dm

Як я малим збирався навесні

Gm Dm B A

Іти у світ незнаними шляхами.

B C F

Сорочку мати вишила мені,

Gm Dm

Червоними і чорними,

B A Dm

Червоними і чорними нитками.

B Gm

Пр-в: Два кольори мої два кольори

F A

Оба на полотні, в душі моїй оба.

Два кольори мої два кольори:

Gm Dm A Dm

Червоне то любов, а чорне то журба.

Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої дороги.
Переплелись мов мамине життя
Сумні мої і радісні дороги.

Мені війнула в очі сивина
Та я нічого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.

Осінь вже минає

Осінь наступає, листя опадає,

Стелиться дорога в тихий гай.

/ D Gm

C F

Милий від’їжає, мене покидає

A Dm

І говорить: “Мила почекай!”

Станем під вербою, ми удвох з тобою,
Я тобі розкажу, що люблю.
З гордістю твоєю, з ніжністю моєю,
Будем разом жити, як в раю.

Ми удвох стояли, серденька співали
І кохались, як ніколи ми.
Соловейко в гаю, чудово співає,
І ту нічку серце спомина.

Я тебе чекала, я тя виглядала,
Ти мене лишаєш восени.
Пташки відлітають, гнізда покидають,
З ними відлітаєш, милий ти.

Згадай, згадай

Згадай, згадай, (2)

Як мене ти покохав.

Згадай, згадай, (2)

Як мене ти обнімав.

D Gm

Приспів: Ти говорив наймиліші слова,

Dm D

Не знала я, що я буду твоя.

F B

Ти говорив наймиліші слова,

Dm A Dm

Не знала я, що я буду твоя.

Ми розійшлись, (2)
Ми розійшлись назавжди,
Але чому, (2)
Ти приснився мені.

Скажи, чому, (2)
Не цвіте первомай,
Скажи, скажи, (2)
Чом не сказав ти прощай.

Заграй ми цигане старий

Лемківська народна пісня

A Dm

Заграй ми, цигане старий,

C F D

Такої, як бажаю,

B F Gm Dm

Грошей ти дам, вина ти дам,

Gm A

І всього, що лиш маю.

Бо лютий біль отут горить
І груди розриває,
І бідне серце так болить,
Ще гине – умирає.

Заграй, старий, отую піснь,
Що то колись співала
Старенька ненька, як мене
В колисці колисала.

Чаруй мені минувші дні,
Літа ті молодії.
Прегарні золотаві сни,
Той рай і ті надії.

Провадь мене ти, звуком тим
В садочок, де я грався,
Чаруй і друзів всіх моїх,
Що ними я пишався.

Чаруй мені дівчину ту,
Що мною гордувала,
Збуди ти всіх, що вже земля
Навіки повкривала.

Збуди, чаруй минуле все;
Най ще хоч раз заплачу,
Бо сліз немає, відколи
Доленьки не бачу.

Заграй старий! Як потечуть
Дві сльози по личеньку,
То легше стане на душі
І легше у серденьку.

Осінь золота

Зелене листя опадає,

І опадає воно до долу,

А дівчинонька не прийде,

Більш не прийде вона ніколи.

Приспів: Ой, осінь, осінь золота,

Навіщо ти нас розлучила.

У мене дівчина була,

Була дівчина чорнобрива.

Тебе любив я краще всіх,
Але не знав, що так буде.
І ти повірила мені,
Потім пішла ти поміж люди.

Не буде більше вже її,
Не буде більше вже ніколи.
Тієї ранньої весни
І дівчиноньки молодої.

Як би я мала крила орлині

Як би я мала крила орлині,

C F

Як би я вміла літати,

Я б полетіла на Україну,

Свого милого шукати.

Лечу я нічку, лечу я другу,
Свого милого не бачу.
Ой, сяду, сяду в вишневім саду,
Сяду, та й гірко заплачу.

Вийшла із хати старая мати,
Свого синочка питає:
“Що то за пташка, що за пташина
В нашому саду співає?”

Ой, то не пташка, то не пташина,
В нашому саду співає,
А то дівчина зарученая
Свого милого шукає.

Якщо ти пташка, сива зозуля,
Лети до гаю кувати,
Якщо ти мого сина кохаєш,
Тебе я прошу до хати.

Оксано, Оксано

Оксано, Оксано, я чую твій голос

Gm C F

Що вітер мені з України приніс

D Gm С F

Я чую як шепче розтоптаний колос

B Gm A Dm

Я бачу ці очі наповнені сліз.

Оксано, Оксано, давно ми стрічались
Та прийде той час, ми зустрінемось знов
Коханою була, і нею зосталась
Оксано – ти щастя, моє і любов.

І ось я приїхав в улюблене місто
В якому давно не бував уже я
Приїхав до тебе, кохана Оксано,
Бо без тебе не можу прожити ніяк.

Ой, чий то кінь стоїть

Dm A Dm

Ой, чий то кінь стоїть,

A Dm

Що сива гривонька;

D Gm C

Сподобалась мені,

F Dm

Сподобалась мені

Gm A Dm

Тая дівчинонька.

Не так та дівчина,
Як біле личенько;
Подай же дівчино,
Подай же гарная
На коня рученьку.

Дівчина підійшла,
Рученьку подала;
Ой, краще б я була,
Ой, краще б я була,
Кохання не знала.

Кохання, кохання,
З вечора до рання;
Як сонечко зійде,
Як зіронька зайде,
Кохання розійде.

Плакуча гітара

Dm Gm

Спить ставок, де колишуться віти,

A Dm

Вітерець в верболозах заснув,

D Gm C F

Десь заграла плакуча гітара

Dm Gm A Dm

Там дівчина стрічала весну.

Ти поїдеш далеко, далеко,
Так далеко від мого села
І не скаже, той місяць з-за хмари,
Що у нього кохана була.

Ти не плач, не журися дівчино,
Ти не плач, не сумуй, не ридай,
Через рік, як цвістиме калина,
В тихий вечір мене зустрічай.

Ось прийшла довгождання година,
І прийшла довгождання пора,
І дівчина прийшла до калини,
А милого нема, та й нема.

Ой, нема, ой, нема, та й не буде,
Бо така вже дівоча судьба,
Треба знати, як хлопців кохати
І, як вірити в їхні слова.

Спить ставок, де колишуться віти,
Вітерець в верболозах заснув,
Вже не грає плакуча гітара,
Не стрічає дівчина весну.

Рушив поїзд

Сл. В. Сосюри

Dm A Dm

Рушив поїзд в далеку дорогу,

F C F

Похитнувся вагон і помчав.

Dm D Gm

Я останній раз подивився

Dm A Dm

На все те, що так ніжно кохав.

Ти сумна на пероні стояла,
Вітер коси твої колихав.
На очах в тебе сльози бриніли,
Ти ридала, а я важко зітхав.

Прощавай моя люба дівчино,
Бо я їду в далекі краї.
І напевно не раз я згадаю,
Твоє личко і очі сумні.

Коли поїзд у даль загуркоче,
Пригадуються знову мені
Дзвін гітари і місячні ночі,
Поцілунки гарячі твої.

Стоїть дівча

F C

Стоїть дівча над бистрою водою,

Стоїть дівча, та й стиха говорить:

B F

”Бистра вода, візьми мене з собою,

C F

Бо я не можу на цім світі жить”.

Скажи, нащо тебе я полюбили,
Скажи, нащо повірила тобі,
Як би не ти, сумна б я не ходила,
Ні вдень, ні вніч не мучилась б в журбі.

Ти приходив до мене о півночі,
Ти приходив, коли я міцно сплю.
Ти цілував заплаканії очі,
І говорив: “Не плач мила люблю”.

Без тебе я, як цвіт без сонця, в’яну,
Без тебе, ох, як тажко в світі жить,
Скажи, скажи, я чарів тих дістану,
Щоби забуть і знову полюбить.

Стоїть дівча над бистрою водою,
Стоїть дівча, та й стиха говорить:
”Бистра вода, візьми мене з собою,
Бо я не можу на цім світі жить”.

Час рікою пливе

Dm Gm

Час рікою пливе,

A Dm

Як зустрів я тебе,

Gm C F

Як зустрів я тебе моя пташко.

D Gm

Довго, довго дививсь,

C F

Марно очі трудив,

Dm Gm A Dm

Та впізнати тебе було важко.

Ти висока, струнка,
В тебе руса коса,
В тебе очі сумні й не веселі.
А уста вже не ті,
Не солодкі такі,
Скажи, хто цілував їх крім мене.

Як почуєш колись,
Біля свого вікна,
Хтось зітхає так сумно і важко.
Не вставай, не будись,
Не тривож свого сна,
Не тривож свого сна моя пташко.

Як зустрінеш колись,
Привітай, посміхнись,
Зустрічай, як колись зустрічала.
Бо пройшли вже роки
І ми стали батьки,
Але наша любов не пропала.

А у мене є син,
А у тебе – дочка,
І вони вже такі однакові.
Так нехай же вони
Поєднають серця,
Коли нам не судилось з тобою.

На зелені луги,
Впали білі сніги,
Де з тобою ми часто гуляли.
По дорогах зими
Йшли закохані ми,
Ясні зорі над нами сіяли.

Горіла сосна

Dm A Dm

Горіла сосна, палала,

C F

Горіла сосна, палала,

Під нев дівчина стояла,

Dm A Dm

Під нев вдівчина стояла.

Під нев дівчина стояла, (2)
Русяву косу чесала. (2)

Ой, коси, коси ви мої, (2)
Довго служили ви мені. (2)

Більше служить не будете, – (2)
Під білий вельон підете. (2)

Під білий вельон, під вінець, (2)
Більш не підеш ти у танець. (2)

Під білий вельон, під хустку, (2)
Більш не підеш ти за дружку. (2)

Горіла сосна, горів пень, (2)
Грала музика цілий день. (2)

Розпустили кучері дівчата

Dm A Dm

Розпустили кучері дівчата,

Dm C F

Ще й підвели брови для краси.

D Gm C F Dm

Тільки ти роби, як вчила мати:

Gm A Dm

Не обрізуй русої коси.

Хай вона росте густа та пишна,
Чорнобровим хлопцям на виду.
Я ж тобі моя чарівна вишне,
Сам троянди в коси заплету.

Встану рано-рано, до схід-сонця,
Назбираю квітів запашних.
Що є краще за дівочі коси,
Щей троянди пвлетені у них?

Кажуть, всі дівчата однакові,
А моя дівчина не така.
Полонила серце юнакові,
А ключі від нього не дала.

А, як прийде день твого весілля,
Ти розпустиш коси по плечу.
Ой, яка ж ти гарна моя мила,
Чорнобривим хлопцям на біду.

D Gm C

Приспів: Плач кохана, плач,

F Dm

Тебе я розлюбив.

Gm A

А може, я тебе,

Ніколи не любив.

Ой,у вишневому саду

Ой, у вишневому саду,

Gm Dm

Там соловейко щебетав,

Додому я просилася,

А ти мене все не пускав.

Ой, милий мій, а я твоя,
Пусти мене, зійшла зоря,
Проснеться матінка моя,
Буде питать, де була я.

А ти їй дай такий отвіт:
Яка чудова майська ніч,
Весна іде, красу несе,
А в тій красі радіє все.

Доню моя не в тому річ,
Де ти гуляла цілу ніч.
Чому розплетена коса,
А на очах блистить сльоза?

Коса моя розплетена –
Її подружка розплела,
А на очах блистить сльоза,
Бо з милим я прощалася.

Мати моя – ти вже стара,
А я весела, молода,
Я жити хочу, я люблю!
Мамо не лай доню свою.

Взяла дівча ведра

Взяла дівча ведра,

Та й пішла по воду,

B F C Dm

А там хлопці, риболовці,

Gm A Dm

Ще й з козацького роду.

Хлопці-риболовці
З козацького роду,
Візьміть мене на той човен,
Перевезіть через воду.

Ми б тя перевезли,
Щоб хвиля не била,
Щоби твоя стара мати
За тобою не тужила.

Моя стара мати
Не буде тужити,
Вона сама добре знає,
Що я не маю з ким жити.

Сіла на той човен,
Та й тяжко вздихнула,
Відбилася від берега,
Ще й хустиною змахнула.

Ніхто того не бачив,
Тільки стара мати,
Що стояла край берега,
Та й стала гірко плакати.

Не плач стара мати,
Не плач, не журися,
Сонце зійде, місяць зійде,
Доня додому вернеться.

Чом ти не прийшов

Українська народна пісня

Dm A Dm

Чом ти не прийшов,

Dm A Dm

Як місяць зійшов?

C F D

Я тебе чекала.

Чи коня не мав,

C F

Чи стежки не знав,

Gm A Dm

Мати не пускала?

І коня я мав,
І стежку я знав,
І мати пускала.
Найменша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.

А старша сестра
Сідельце знайшла,
Коня осідлала:
“Поїдь, братіку,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала”.

Тече річенька,
Невеличенька
Схочу – перескочу.
Віддайте, мене,
Моя матінко,
За кого я хочу.

Бодай ся когут знудив

Бодай ся когут знудив,

C F

Що мене рано збудив.

D Gm

Малая нічка, мала,

C F

Ще м я ся не виспала.

Причини, Боже ночі,
На мої карі очі.
Причини, ще й другую,
На мене молодую.

Казала мені мати,
Зелене жито жати.
А я жита не жала,
В борозянці лежала.

Казала мені мати,
Зелений горох рвати.
А горох має стручки,
Болять м’я мамцю ручки.

Казала мені мати,
Куряток заганяти.
Ціп-ціп-ціп-ціп, до хати,
Казла мені мати.

Казала мені мати,
Індиків заганяти.
Куль-куль-куль-куль, до хати,
Казала мені мати.

Казала мені мати,
З хлопцями погуляти.
Погуляй собі, доню,
Я ж тобі не бороню.

А я собі гуляю,
Як рибка по Дунаю.
Як рибка з окунцями,
Я молода з хлопцями.

Гуляла би м до ночі,
Та ж спатоньки не хочу.
Гуляла би м до раня,
Ой, дана ж моя дана.

Човен хитається серед води

Сл. і муз. Р. Купчинського

Човен хитається серед води,

Плеще об хвилю весло,

В місячнім сяйві біліють сади,

Здалека мріє село.

Люба дівчино, прийди, прийди,

Забудем давнєє зло. (2)

Приспів: Човен по воді вихитується,

B C

Козак в дівчини випитується:

“Чом в тебе, дівчино,

Очка чорнесенькі?”

“Від темної ніченьки,

Мій милесенький”.

Човен хитається серед води,
Тільки одні камиші,
З вітром жартуючи на всі лади,
Ворушать тишу тиші.

Люба дівчино, прийди, прийди,
Забудем давнєє зло. (2)

Приспів: Човен по воді вихитується,

Козак в дівчини випитується:

“Чом в тебе дівчино,
Уста солоденькі?”
“Щоб їх цілував,
Мій милесенький”.

Вже би м була їхала

Dm A Dm

Вже

би

була

їхала,

вже

би

була

йшла,

Dm A Dm

Я ще своїй мамочці не вклонилася.

D Gm

Кланяюсь тобі мамо,

Що будила мене рано

A Dm

Більше не будеш, не будеш.

…Я ще свому татові не вклонилася.

Кланяюсь тобі тату,
Що пускав мене до хати…

…Я ще свому братові не вклонилася.

Кланяюсь тобі брате,
Що водив хлопців до хати…

…Я ще своїй сестрі не вклонилася.

Кланяюсь тобі сестро,
Що навчила косу плести…

…Я ще вам пороги не вклонилася.

Кланяюсь вам пороги,
Де ходили босі ноги…

…Я ще вам ворота не вклонилася.

Кланяюсь вам ворота,
Де стояла хлопців рота…

…Я ще вам тополі не вклонилася.

Кланяюсь вам тополі,
Де стояли ми обоє…

…Я ще тобі лавко не вклонилася.

Кланяюсь тобі лавко,
Де сиділи ми до ранку…

…Я ще вам сусіди не вклонилася.

Кланяюсь вам сусіди,
Говорили, що хотіли…

…Я ще вам подвір’я не вклонилася.

Кланяюсь вам подвір’я,
Де відбулося весілля…

Чорна я си чорна

Dm Gm A Dm

Чорна я си чорна, як тая чорниця. (2)

C F C

Най ми ся уступить, гей-гой!

F A

Най ми ся уступить, гей-гой!

Dm Gm

Най ми ся уступить

A Dm

З путя порадниця.

З путя порадниця, з поля робітниця. (2)
Бо я така файна, гей-гой! (2)
Бо я така файна,
Як в небі зірниця.

Ой, файна, я файна – я ся не малюю. (2)
Я на своє личко, гей-гой! (2)
Я на своє личко
Фарби не купую.

Ой, файна, я файна – нема мені пари. (2)
Так за мной хлопці йдуть, гей-гой! (2)
Так за мной йдуть хлопці,
Як дощові хмари.

Цвіте терен

Dm A Dm

Цвіте терен, цвіте терен,

A Dm

Листя опадає,

C F C F A

Хто в любові не знається,

Dm Gm A Dm

Той горя не знає.

А я молода дівчина,
Та горя зазнала,
Вечероньки б не доїла,
Нічки б не доспала.

Ой, візьму я кріселечко,
Сяду край віконця,
І ще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.

Хоч дрімайте, не дрімайте,
Не будете спати,
Десь поїхзав мій миленький
Іншої шукати.

Нехай іде, нехай іде,
Нехай не вернеться;
Не дасть йому Господь щастя,
Коли повернеться.

Очі мої, очі мої,
Що ви наробили,
Кого люди обминали,
Того полюбили.

Ой, не світи місяченьку

C Dm

F Gm

Ой, не світи місяченьку,

A / C Dm

F A

Тай на той перелаз.

Dm Gm

Вийди, вийди люба дівчино,

A Dm

До мене ще хоч раз.

Ой, не вийду, ой, не вийду,
Нехай друга йде,
Бо на мене у садочку,
Вже другий козак жде.

І не йшла вона додому,
Стояла в саду,
Чув я, чув я, як присягала
Козаку другому.

А, як ми ся полюбили,
З тихенька, з тихенька,
А, як ми ся розставали,
Плакали серденька.

А, як ми ся полюбили
В сінях на порозі,
А, як ми ся розставали
По цілій дорозі.

Ой, у гаю при Дунаю

Ой, у гаю при Дунаю

Соловей щебече,

А він всю свою пташину

До гніздечка кличе.

Ой! Тьох-тьох! Фіть-тьох-тьох-тьох!

F A

Соловей щебече,

А він всю свою пташину

До гніздечка кличе.

Ой, у гаю при Дунаю,
Там музика грає.
Бас гуде, скрипка плаче,
Милий мій гуляє.

Ой! Тьох-тьох! Фіть-тьох-тьох-тьох!
Там музика грає.
Бас гуде, скрипка плаче,
Милий мій гуляє.

Ой, у гаю при Дунаю,
Стою самотою.
Плачу, тужу ще й ридаю
Милий за тобою.

Ой! Тьох-тьох! Фіть-тьох-тьох-тьох!
Стою самотою.
Плачу, тужу ще й ридаю
Милий за тобою.

Там під Львівським замком

Там, під Львівським замком,

Старий дуб стояв…

Там, під Львівським замком,

F A

Старий дуб стояв, (2)

А під тим дубочком

Партизан лежав.

Він лежить, не дише, він неначе спить. (2)
Золоті кучері вітер шелестить.

А над ним старенька матінка стоїть… (2)
І до свого сина тихо говорить:

“Сину ж ти мій, сину, дитино моя… (2)
були б тя не вбили, якби не війна.

Було вас у батька п’ятеро синів… (2)
Ти був наймолодщий, сину мій Андрій.

Як ти був маленький, батько воював… (2)
Він за Україну голову поклав”.

А позаду неї отаман стоїть… (2)
Стиха щось шепоче, стиха говорить:

“Не плач, стара мати, син героєм став… (2)
Він за Україну галову поклав”.

Висока могила, хрест березовий… (2)
А на тому хресті – тризуб золотий.

Очі сині та сині

Очі сині, та сині,

Дала мати дівчині,

І навіщо давала,

Бо не знала сама.

Приспів: А тепер тій дівчині,

Через очі ті сині,

А ні вдень, а ні вночі,

Та й спокою нема.

І нащо було мати,
Очі сині давати,
Коли сині, самотні,
Будуть плакать в журбі.

Приспів: Очі сині, та карі

Не підходять до пари,
Але з того серденько
Тільки плаче й болить.

Не журися дівчино,
Не журися рипчино,
Прийде серцю утіха,
Прийде радісний час.

Приспів: Поєднається серце

З милим другом навіки
І заграє веселка
У дівочих очах.

Ой, за лісочком

Dm A Dm

Ой, за лісочком сонечко стало,

A Dm

Сива зозуля, та й закувала.

B F C Dm

Ой, закувала, та й на тополі,

Gm A Dm

Там дівчинонька гуляла в полі.

Їхали хлопці поле орати,
Один спинився, та й став питати.
Ой, дівчинонько, вишли ми квіти,
Кого раненько вийшла зустріти?

Зірвала в полі ромашки білі,
Кого чекала, того зустріла.
Вийди в садочок до мене, хлопче,
Ніхто, крім тебе мене не хоче.

Ой, за лісочком сонечко стало,
Сива зозуля, та й закувала.
Ой, закувала в зелені спілім,
Скоро ми будем у вас на весіллі.

Сіла птаха

Dm D

Сіла птаха, сизокрила на тополю,

C F A

Сіло сонце понад вечір, на поля.

Dm Gm

Покохала, покохала я до болю

A Dm

Молодого, молодого скрипаля.

Покохала, зачарована струною,
Заблукала та мелодія в гаю.
Там за ладу, журавлиною весною
Я понесла своє серце скрипалю.

Йшла до нього, наче місячна царівна,
Йшла до нього, як до березня весна.
І не знала, що та музика чарівна,
Не для мене, а для іншої була.

Покохала, покохала я до болю,
Молодого, молодого скрипаля.
І не знала, що та музика чарівна
Не для мене, а для іншої луна.

При долині кущ калини

Dm B

При долині кущ калини

C F

Похилився до води,

D Gm C F B

Ти скажи, скажи калино,

Gm A Dm

Як попала ти сюди.

Програш: Dm C F Dm B A Dm D

Dm C F Dm B A Dm

Якось ранньою весною
Хлопець бравий прискакав,
Милувався довго мною,
А тоді з собою взяв.

Він хотів, мене, калину
Посадить в своїм саду,
Недовіз, а в полі кинув,
Думав, що я пропаду.

Я за землю ухватилась,
Встала на ноги свої –
І навіки поселилась,
Де вода і солов’ї.

Ти не дми на мене вітре,
Я тепер не пропаду,
Надімною сонце світить,
Я надалі зацвіту.

Якось ранньою весною
Хлопець бравий прискакав,
Милувався довго мною,
Та мене він не впізнав.

Сімнадцять моїх літ

Сімнадцять моїх літ,

Як скоро ви пройшли,

Gm C F

Так скоро, що й не знаю, де взялися.

D Gm C

Прийдіть же ви роки,

F Dm

Зелені смереки,

Gm A Dm

Де горе і любов мої злилися.

Я вірила тобі,
І знала, що прийдеш,
Не знала, що мене ти покидаєш.
Ти знов сюди прийшов
І знов мене знайшов,
Навіщо ж мою душу розриваєш.

Ти знов сюди прийшов
І знов мене знайшов,
Коли тебе я зовсім позабула.
Коли моя фата, сріблясто-золота,
Поблизу мого дому промайнула.

Навіщо ти любов
Ногою розтоптав,
Любов’ю можна в небо полетіти.
Любов дана тому,
Хто вірно служить їй,
Хто вміє нею чесно володіти.

Пригадай оці волошки

Пригадай оці волошки, сині квіти

Як волосся тобі ніжно пестив вітер,

F Dm

Як за обрій п’яну ніч тверезить ранок,

Все минуло промайнуло мов в тумані.

Все минуло промайнуло і розлука
З того часу як сплелися наші руки,
Що сподобав собі іншу я не проти
То ж навіщо на весілля мене просиш.

Я прийду, мов не болить мене нітрошки
І врочисто принесу тобі волошки;
Дрібний цвіт твоїх очей і чисті сльози,
Вже між нами заметілі і морози.

Йдеш заплакана до шлюбу віє вітер,
Він за мене тобі ніжно сльози витер,
А як будуть синьоокі в тебе діти –
Пригадай оці волошки сині квіти.

Листя зелене

D Gm C F Dm

Листя зелене падає з клена,

Gm A Dm

Ти не вернешся більше до мене,

D Gm C F Dm

Не посміхнешся, не поцілуєш,

Gm A Dm

В далекім краю ти десь мандруєш.

D Gm C

Приспів: Тебе вже більш нема,

F Dm

Тебе вже більш нема,

Gm A Dm

А листя опадає з клена.

D Gm C

Тебе вже більш нема,

F Dm

Тебе вже більш нема,

Gm A Dm

Ти полетіла десь від мене.

Разом ходили, разом гуляли,
І білі квіти в букет збирали,
А з листя клена ти вінки плела,
А десь співала пташка весела.

Повернення

Пісня з репертуару Л. Горової

Dm Gm

Я вертаюся додому

Із чужих країв,

Забуваю біль і втому

Тих минулих днів.

D Gm

Я не хочу ніжних квітів,

С F

Співу і забав,

Dm Gm

Хочу тільки, щоби вдома

А Dm

Хтось мене чекав.

Відчинив тривожно двері,
Ніжно обійняв,
Засміявся і заплакав
І про все спитав.
Розігнав усі тривоги
І думки сумні
І тепло душі своєї
Дарував мені.

Та незвідані дороги
Знову кличуть в даль
Ми підемо вслід за ними
У незнаний край.
Проминуть щасливі роки
І життя мине,
Тільки хочу щоби вдома
Хтось чекав мене.

Ой, чого калина

Dm Gm A Dm

Ой, чого калина віти похилила?

Gm C

Чи багато квіту, чи важка роса?

Ой, чого так рано мати посивіла –

Dm A

А була ж у неї золота коса.

Мамине безсоння, мамині тривоги
Простелила доля у незнану даль.
За ворота вийде, стане край дороги,
В коси заплітає сивини печаль.

Стеляться тумани долами-лугами,
Стеляться тумани на глибокі сни.
Гей, дорого дальня, повертай до мами –
Буде в її косах менше сивини.

Україно

Сл. і муз. Т. Петрененка

F B C F

Дороги іншої не треба,

Поки зорить Чумацький Шлях.

Dm B

Я йду від тебе і до тебе

По золотих твоїх стежках.

Мені не можна не любити,
Тобі не можна не цвісти.
Лиш доти варто в світі жити,
Поки живеш і квітнеш ти!

B F

Приспів: Україно, Україно,

B Bm F

Після далечі доріг

Вірне серце твого сина

B C F

Я кладу тобі до ніг!

Бо ми кохаєм до нестями,
І ще не скоро наш кінець.
Ще, може, нашими серцями
Розпалим тисячі сердець.

Ще свічка наша не згоріла,
Ще наша молодість при нас.
А те, чи варте наше діло, –
То скажуть люди й скаже час.

Пустельник

Пісня з репертуару гурту “Піккардійська терція”

Сл. Д. Сумарука

Муз. В. Якимця

Dm C

Є на світі цім пустельний берег,

B A

Там живе пустельник із моїм ім’ям.

Dm C

Не шумлять на березі осока і верби –

B Gm

Випалена і мертва кам’яна земля…

кам’яна земля.

Dm C B

Має той пустельник хату із каміння

Gm A Dm

Ложе кам’яне, свічку кам’яну.

Крила кам’яні приросли корінням

Dm Gm B D

До закам’янілого вицвілого сну.

Програш:Dm, Gm, C, F, B, Gm, A

, Dm

(2)

не

знаю

хто

ви

смерть

чи

воскресіння

Я не знаю, що ви принесли мені.
Доторкніться поглядом до того каміння

Може з нього зацвітуть вам мої пісні…
Вам мої пісні, вам мої пісні.

Вона

Сл. і муз. К. Москальця

Dm B

Завтра прийде до кімнати

Dm B

Твоїх друзів небагато,

Dm B A

Вип’єте холодного вина

Dm B

Хтось принесе білі айстри,

Dm B

Скаже хтось – життя прекрасне,

Dm B A

Так, життя прекрасне, а вона…

F C F

Приспів: А вона, а вона, сидітиме сумна

Буде пити, не п’яніти

Від дешевого вина

Dm A

Я співатиму, для неї

Аж бринітиме кришталь

Та хіба зуміє голос

Подолати цю печаль.

Так вже в світі повелося –
Я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі уста.
Та невдовзі прийде осінь,
Ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.

Приспів: Лиш вона, (2) сидітиме сумна,

Буде пити – не п’яніти
Від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна,
Моя доле золота,
Я продовжую кричати…
Ніч безмежна і пуста.

Duma na dwa serca

(Edita Górniak)

Dm C

Mój sokole chmurnooki

F Gm

Pytaj o mnie gór wzsokich

F Gm

Pytaj o mnie lasów wonnych

A Dm

I uwolnij mnie

Mój sokole, mój przeirzysty
Pytaj o mnei nurtów bystrych
Pytaj o mnie kwiatów polnych

A Dm C

I uwolnij mnie Mój miły

Пр: Jak mam pytać gwiazd w niebiosach

C A

Są zazdrosne o Twój posag

Dm F

O miłośći cztery skrzynie

A Dm C

I o dobroć Twą Mój miły

Jak mam pytać innych kobiet
Serce me odkryją w Tobie
I choć wiedzą nie powiedzą
Nie odnajde Cię

Mój sokole gromowładny
Pytaj o mnie stepów sławnych
Pytaj tych burzanów wonnych
I uwolnij mnie

Przez kurchany spopielane
Przez hutory w ogniu całe
Snu już nie znam step odmierzam
By odnależć Cię Mój miły

Пр: Jak że pytać mam kśężyca

On sie kocha w twych żrenicach
Słońce zgoni, step zasłoni
Nie odnaidziesz mnie

Jakże pytać mam kozaka
Co na miłość chorą zapadł
On by z żalu swiat podpalil
Cdy by straćił Cię (Mnie)

My wpatrzeni, zasłuchani
Tak współcześni aż do granic
W ciemnym kinie po kryjomu
Ocieramy lzy.

Yesterday

(The Beatles)

F A Dm

Yesterday, all my troubles seemed so far

away,

B C F

Now it looks if they’re here to stay;

Dm G F

Oh! I believe in Yesterday.

Suddenly, I’m not half the man

I used to be,

B C F

There’s а shadow hanging over me;

Dm G F

Oh! Yesterday came suddenly.

A Dm C F

Why she had to go I don’t know, she

wouldn’t say.

A Dm C F

I said something wrong, now I long for

Yesterday.

A Dm

Yesterday, love was such an easy game

to play.

B C F

Now I need a place to hide away;

Dm G F

Oh! I believe in Yesterday.

Гуцулка Ксеня

Муз. Я. Барнича

Темна нічка гори вкрила,

A Dm

Полонину всю залила,

А в ній постать сніжно-біла, –

Гуцул Ксеню в ній пізнав.

Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова ніжні любовні
Він до неї промовляв:

A Dm

Приспів: Гуцулко Ксеню,

Я тобі на трембіті,

Лиш одній в цілім світі,

Dm A

Розкажу про любов.

Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Вже прийшло гаряче літо,
Гуцул іншу любив скрито,
А гуцулку чорнобриву
Він в останню ніч прощав.

В Черемоші грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав:

Я ж тобі казала щиро:
“Не кохай мене зрадливо!”
А ти думав, що можливо
І кохання звів на жарт.

Моя Україно!

Коли на чужині

Душа посумніла,

Я згадував край свій,

C F

Де друзі й сім’я.

D Gm

Прспів: Моя Україно,

C F

Ти матінко мила.

Dm Gm

Неси ж людям щастя,

A Dm

Веселко моя!

До рідного краю
Несіть мене крила.
Вітрило-сестриця
І брат-течія.

Від Чорного моря,
За сині Карпати,
Де в щасті і славі,
Квітує земля.

Йшли селом

Dm A Dm

Йшли селом, йшли селом партизани,

С F

По землі, українській невільній землі.

D Gm Dm

І у кожного зброя була за плечами,

Gm A Dm

І у кожного смуток і біль на чолі.

Біль і смуток за всю Україну
І за спалені села, за зрубаний сад.
За ту пісню, що чули колись солов’їну,
Але їм вже не було дороги назад.

Бо дорога назад – то неволя,
І ховатися в лісі не будемо ми.
Ми підемо вперед і здобудемо волю.
України своєї ми вірні сини.

Хтось

них

пісню

почав

і вона пролунала

На всі гори, долини, на весь рідний край.
Щоби знали усі – Україна повстала,
Ти лети, наша пісне, аж за небокрай.

І не всі повернулися з бою додому.
І не всіх дочекається рідна сім’я.
Пам’ятайте ж ви їх, пам’ятайте такими,
Пам’ятай їх завжди, українська земля.

Твоє весілля

На весілнє подвір’я

D Gm

Заглядатимуть діти,

Буде твоє весілля

F A

Музикою дзвеніти.

А засмучена скрипка,

D Gm

Як жива заспіває

І ніхто не почує,

Як я гірко ридаю.

Dm Gm

Приспів: А через два тижні

A Dm

Вже достигнути вишні;

B Gm

Через дві неділі,

A Dm

Вже твоє весілля.

Ти скажи мені мила:
”Звідки взявся той третій,
Що тобі причепив він
Молодій він букета?”
Восени, чи весною
Наша згаснула зірка,
Не мені із тобою
Усі крикнули: “Гірко!”

Ти ж мене підманула

Dm F

Ти казала в понеділок

Підем разом по барвінок,

Я прийшов – тебе нема,

A Dm

Підманула, підвела.

C F

Приспів: Ти ж мене підманула,

Ти ж мене підвела,

Ти ж мене молодого

A Dm

З ума розуму звела.

Ти казала у вівторок
Поцілуєш разів сорок,
Я прийшов – тебе нема…

Ти казала у середу
Підем разом по череду,
Я прийшов – тебе нема…

Ти казала у четвер
Підем разом на спацер,
Я прийшов – тебе нема…

Ти казала у п'ятницю
Підем разом по пшеницю
Я прийшов – тебе нема…

Ти казала у суботу
Підем разом на роботу
Я прийшов – тебе нема…

Ти казала у неділю
Підем разом на весілля,
Я прийшов – тебе нема…

Вчора була дівка

A Dm C

Колись мені мати говорила,

C F

Колись мені мати говорила:

Щоб я рано хлопців, щоб я рано хлопців

A Dm

Не любила, не любила!

Колись була дівка як та ружа, (2)
А тепер невістка має мужа!

Колись була дівка до видання, (2)
А нині невістка (2) до кохання! (2)

Колись була дівка до купелі, (2)
А нині невістка (2) до постелі! (2)

Колись була дівка жито жати, (2)
А нині невістка (2) з мужем спати! (2)

Коли та свекруха буде лаїть, (2)
А як милий прийде, (2)
Заспокоїть, заспокоїть.

Весняні вітри

Весняні вітри подихом п’янким

A Dm

Полонили нас, полонили нас.

Яблуневий цвіт марево ночей,

Небо голубе –– це чарівний час.

І в безмежну даль рветься із грудей

Пісня наче птах, пісня наче птах

Щастям струменить блиск твоїх очей

A Dm

Й зігріва теплом усміх на устах.

Програш: Dm Gm A Dm A Dm

Dm Gm A Dm

Дивна мить весни – це дитячі сни,
Мрії запальні, помисли хмільні,
Це кохання плин, ніжний серця стук,
Зустрічі екстаз й гіркота розлук.

І напевно вже, і напевно вже,
Доля в нас така, доля в нас така,
Що струмкий потік у бурхливий вир
Торить собі шлях юності ріка.

Промайнуть роки і згадаєм ми –
В ранішню зорю, юності пору,
Безтурботні дні й той щасливий час,
Коли в гурт тісний доля звела нас.

Той щасливий блиск, ніжний зорепад
У твоїх очах у моїх очах.
Знову полетять у безмежну даль
Пісня наче птах, пісня наче птах.

Santa Maria

Ти є для мене на весь світ одна,

Любове моя ніжна й чарівна.

Тебе чекаю люба кожну мить,

Тебе не бачу серденько болить.

Минають ночі і минають дні,
Ой, як забути, ти скажи мені,
Ті карі очі, твій дівочий стан
І що робити я незнаю сам.

Приспів:

Ти ніби Санта Марія прекрасна мила,

Наше кохання з тобою щасливе,

Gm C F D

Бо ти зі мною є любов моя.

Ти ніби Санта Марія, як небо чисте
І сяєш золотом краси намиста,
Чарує душу красота твоя.

Тьохне весною соловей в гаю,
Зворушить душу змучену мою.
І пригадає мені знов і знов –
Про нашу зустріч, про нашу любов.

Я хочу мила щоби знала ти,
Що незабуду твоєй красоти.
Хіба не щастя бути в парі нам?
Бо я тебе нікому не віддам.

Марія

Gm A

Як важко без тебе, єдина моя,

Gm C F

У погляді твому згорає зоря.

Знов перші зірниці над нами зплелись,

B Dm A Dm

Єдина моя, хоч на мить повернись.

B A Dm

Писпів: Маріє, Маріє,

Десь щастя блукає,

Невже без кохання

Весни не буває?

B A Dm

Маріє, Маріє,

B A Dm

Мій Бог, моя мрія...

B A Dm

Ти – моя надія.

Немаю я щастя, а може знайду
У погляді твому любов чарівну.
У сонячних снах я побачив тебе,
Кохання моє більше нас не мине.

Упало на землю вже листя в саду,
А я все шукаю, тебе не знайду.
Хай осінь холодна у тихій журбі
Про нашу любов нагадає тобі.

Перший сніг

Сл. Б. Стельмаха

Муз. І. Білозора

Dт Gт

Ні вогнів, ні зір

C F

Не голубить зір.

Gт A Dт

Жодна квітка – наче й не було.

Dт Gт

Раптом серед віт

C F

В тиху ніч розквіт

Gт A

Перший сніг, мов лебедя крило.

Dт Gт

Приспів: Це не яблуні цвіт, не май,

C F A

Це не пізній бузок, це – знай –

Dт Gт

В нашу зиму приблудив

A Dт

Білий лебідь молодий.

На-на-на, на-на-на,
На-на-на, на-на-на.
В нашу зиму приблудив
Білий лебідь молодий.

Скільки довгих днів
Він без нас білів
В небі синім з-поза давніх літ!..
І нарешті ось
Стріти довелось –
Знову нам біліє поміж віт.

Марічка

Dт

Gт

В'ється, наче змійка, неспокійна річка,

Тулиться близенько до підніжжя гір,

Dт Gт B

А на тому боці, там живе Марічка

Gт Dт A Dт

В хаті, що сховалась у зелений бір.

Як із хати вийде, на порозі стане,
Як блищить красою широчінь ріки.
А як усміхнеться, ще й з-під лоба гляне,
"Хоч скачи у воду!" – кажуть парубки.

Не питайте, хлопці, чом я одинокий
Берегом так пізно мовчазний ходжу –
Там, на тому боці загубив я спокій,
І туди дороги я не находжу.

Місяць і зіроньки

F С F

Місяць і зіроньки,

С F

Чом ви не сяєте?

А мій миленький любить другу –

B С F

Чом ви не скажете?

Він другу полюбив
Про мене забувся.
Моє серденько в грудях б'ється,
Вороги сміються.

Вороги, вороги,
За що ви судите?
Я вашого не люблю
Мого не чаруйте.

Не люблю, не люблю,
Любити не буду.
Як мого зачаруєте,
З ким я жити буду?

Місяць і зіроньки,
Чом ви не сяєте?
А мій миленький любить другу –
Чом ви не скажете?

Два перстені

Сл. і муз. В. Івасюка

Dт

Як ішла я опівночі

Cт

Понад бистрою водою,

Зачерпнула в руки срібло

Те, що місяць там залишив,

Gт Dт

І зробила з нього перстень...

А як сонце привітало
Мене вранці в чистім полі,

Я знайшла вінок з барвінку,

Dт

Недоплетений учора,

C Dт

І зробила з нього перстень.

F C

Приспів: Два перстені – то для тебе,

Gт

Вибирай же, любий.

F C

Два перстені – то твій усміх,

Gт С

А твій усміх – моя згуба.

F C

Два перстені, дня і ночі,

Gт

Ти візьми з собою.

F C

Як знайти мене захочеш,

Кинь їх вранці за водою.

Знову осінь нам приносить
В злотих кронах неба просинь, –
Злива дивних барв довкола
І вітрів віолончелі.
Не сумуй за веснотравнем,
Бо ж мелодію забуту
Два перстені нагадають.
Нагадають, як забудеш,
Не знайдеш і не полюбиш,
Не сумуй за веснотравнем.

Золотоволоска

Сл. А. Драгомирецького

Муз. В. Івасюка

Dт B

Із якої казки ти прийшла до мене

Gт Dт

І навкруг збудила провесінь зелену?

Dт B

Із якої казки, із якого дива

Gт

Ти, немов жар-птиця, в сон мій прилетіла?

B A

В сон мій...

Dт Gт Dт

П-ів: Золотоволоско – ти весняний день,

B C F

Бо в очах у тебе – сонце молоде,

B C F

Золоте волосся – буйні ручаї,

B A

І по вік не вийти вже й з них мені.

В серці, у моєму, золотиста повінь,
Від палкого щастя першої любові.
І коли заходить сонце полум’яне,
Світло так навколо від очей коханих,
…Твоїх.

Як захмарить небо у осінні дні,
То весняним сонцем світиш ти мені.
Та за сонце більше в тебе ясноти, –
Як зуміла з казки ти сюди прийти?

Годинник

Пісня з репертуару гурту “Скрябін”

F#т

Чую, брате, що буде війна

Холодна і мокра, довга і зла.

А F#т

Квадратні на круглих будуть іти

F G Е

За те, що ті рівні, як їх не крути.

Візьми собі шалик, візьми собі плащ,
Нікого не бійся, ніколи не плач.
Ти знаєш дорогу і маєш ще час,
Налий собі пива і випий за нас.

Ат Ет

П-ів: Тікай – бо скоро буде війна,

D Ат

Шукай собі місця, де вар'ятів нема.

Ат Ет

Тікай – бо скоро буде війна,

D Ат

Холодна і мокра, довга і зла.

А ще хтось додому напише листа,
Як бомби літають і кулі свистять.
Купи собі ровер і скоро жени,
Бо можна не встигнути – близько вони.

А в нас під ногами чужі хробаки,
То ж дайте їм їсти, налийте води.
Купи окуляри з фіолетовим шклом,
Так легше стіну пробивати чолом.

Птахи

Пісня з репертуару гурту “Скрябін”

F Dт B C

Раз високо в небі я зустрів чужих птахів.

F Dт B C

Всі вони летіли звідтам, де і я хотів.

F Dт B C

Крилами шуміли, наганяли дикий страх.

F Dт B C

Потім в воду сіли просто в мене на очах.

Приспів:

F Dт B C

Я собі захотів політати десь під небом.

F Dт B C

Двоє гарних крил – і мені вже ніц не треба.

F Dт B C

Я собі захотів подивитися на люди.

F Dт B C

З висоти птахів я побачив то, шо буде.

На старих деревах вони мають собі хати.
То не є далеко, та не можна їх дістати.
Вони мають крила, і не роблять зла нікому.
А як стане зимно, то летять собі додому.

Пісня про пісню

Пісня з репертуару гурту “Гроно”

Сл. і муз. Т. Петрененка

Dт Gт

Зорепадом летять роки

А Dт В А

У минуле, у віки.

Dт Gт

Шлях, що пройдено, – не пройдеш,

С F

Що минуло – не вернеш.

В С7 Ат D7

Тільки пісня нам зупинить час,

Gт А Dт

Що так біжить від нас,

Нт Ет А F#т

Тільки пісня нам поверне знов

D Е А

Нашу юність і любов.

Нам дано будувать мости
У незнанії світи,
І додому, де вірно ждуть,
Довгих років довга путь.
Тільки пісня у чужім краю
Здолає сто доріг,
І кохану нагада твою,
І далекий твій поріг.

Ат Dт

Зорепадом летять роки

Е7 Ат F Е

У майбутнії віки.

Ат Dт

Серед радощів і біди

G7 С

З нами пісня назавжди.

F G С Ат

Тільки пісня поміж тисяч мрій

Dт Е Ат

Поведе до майбуття.

Dт Е Ат С F

Пісня – матір щастя і надій.

Dт Е7 Ат

Без пісень нема життя!

Сивий музикант

Пісня з репертуару А. Матвійчука

Dт

У підземнім переході,
Вечорами при народі

D7 Gт

Грає сивий і самотній музикант.

Gт

Плачуть струни на гітарі,
Трохи грошей у футлярі –

A7 Dт B A7

Ось і вся подяка за талант.

Був і він в зеніті слави,
І йому кричали "браво",
І на сцену квіти кидали жінки.
А гітара ревнувала
І його не відпускала,
Притулившись до гарячої щоки.

Приспів:

Dт A7 Нт

Грай музику свою,

D7 Gт D7 Gт

Сивий музикант, сивий музикант.

A A7 D7 B A7

Ти в рідному краю наче емігрант.

Dт A7 Dт

Грай про свою печаль,

D7 Gт D7 Gт

Про свої жалі, про свої жалі.

A A7 B A Dт

Грай, людям додавай щастя на землі.

Все змішалось в ріднім домі,
Як у грішному содомі.
І не знати – це початок чи кінець?
Призабуті давні п'єси,
Серенади й полонези, –
Іншу музику диктує гаманець.

Вже втомились пальці білі.
Де ви, друзі давні милі?
Хто в могилі, а хто просто "за бугром".
Та маестро вірить свято:
Якщо він покине грати,
То усе це не закінчиться добром.

Нехай

Сл. Р. Бернса, переклад М. Лукаша

Муз. С. Нудика

F C Dт

Нехай і холод, і вітри,

B C F

І сніг з дощем, і сніг з дощем.

B C F

Я від негоди захищу

Dт

Тебе плащем.

B C F

Тебе плащем, тебе плащем.

Нехай і горе, і біда,
І море хвиль. (2)
Я від недолі заслоню
Тебе грудьми. (3)

Нехай я буду злидарем
В чужім краю, сумнім краю –
З тобою буде скрізь мені,
Як у раю. (3)

Нехай я стану владарем
На цілий світ – (2)
В моїй короні будеш ти,
Як самоцвіт (3).

Я вертаюся додому

Dт Gт

Я вертаюся додому

Ат Dт

Із чужих країв.

Dт Gт

Забуваю біль і втому

C F

Всіх минулих днів.

D7 Gт

Я не хочу ніжних квітів,

С Ат

Сміху і забав,

Dт Gт

Хочу тільки, щоби вдома

Ат Dт

Хтось мене чекав.

Відчинив тривожно двері,
Радо обійняв,
Засміявся і заплакав,
І про все спитав.
Розігнав усі тривоги
І думки сумні
І тепло душі своєї
Повернув мені.

Та незвідані стежини
Знову кличуть в даль.
Ми ідемо вслід за ними
У далекий край.
Пролетять щасливі роки
І життя мине.
Хочу тільки, щоби вдома
Хтось чекав мене.

Коли до губ твоїх

Пісня з репертуару гурту ”Плач Єремії”

Сл. Г. Чубая

Dm C

Коли до губ твоїх лишається півподиху,

Gт Aт

Коли до губ твоїх лишається півкроку –

Dт C

Зіниці твої виткані із подиву,

Dт Aт

В очах у тебе синьо і широко.

Dт C F

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,

B F C

Той шепіт мою тишу синю крає!

Dт C F

І забуваю я, що вмію дихати

Gт Aт Dт

І що ходити вмію, забуваю.

Dт C F

А чорний птах повік твоїх здіймається

B F C

І впевненість мою кудись відмає,

Dт C F

Неступленим півкроку залишається,

Gт Aт Dт

Півподиху у горлі застрягає.

Dт C F

Зіниці твої виткані із подиву,

B F C

В очах у тебе синьо і широко...

Dт C F

Але до губ твоїх лишається півподиху,

Gт Aт Dт

До губ твоїх лишається півкроку.

Dm C F

Але до губ твоїх лишається півподиху,

Gт Aт D

До губ твоїх лишається півкроку.

Відпусти

Пісня з репертуару гурту ”Океан Ельзи”

Dт . C F

Я вважав би, що ти – білий день без дощу,

Gт Dт A7

Але є сльози на твому обличчі.

Dт C F

І сказав би тобі: "Ти моя – не моя".

Gт A7 Dт

Тільки ти не пускаєш мене.

Я вважав би, що ти тиха ніч без зірок,
Але ж сяють твої ясні очі.
І сказав би тобі: "Ти лиш сон, тільки сон".
Але ж ти не Пускаєш мене.

Dт C F C F

Приспів: Відпусти, я благаю, відпусти,

A7 Dт A7

Бо не можу далі йти я.

Dт C F C F

Відпусти, я благаю, відпусти,

A7 Dт

Я не хочу більше йти.

І вважав би, що ти – пелюсток навесні,
Але ж ти не зів'янеш ніколи.
І сказав би тобі: "Ти моя – не моя".
Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля, ля.

Зіронька

Пісня з репертуару О. Пономарьова

Dт Dт7 Aт Aт7

Я лишив свої надмірні почуття

Dт Dт7 Aт Aт7

У кишенях старої, як світ, маринарки.

Dт Dт7 Aт Aт7

Залишилось одне життя для життя.

B A

Може і не для тебе моє буття.

Gт Dт B F

Кольорові думки ніжні, чорнобілі сумні.

Dт Dт7 Aт Aт7

Тільки в моїх думках грішних

B A Dт Gт A

Пада з неба й горить любов моя.

Gт A Dт

Приспів: Моя ти зіронька небесная,

Gт Dт

Віч-на-віч, ти і я.

Gт A Dт

Моя ти зіронька небесная,

Gт A Dт

Ти не моя.

Моїх мрій божевільних яскраве панно.
Віддаляє від тебе закрите вікно.
Відкриваю всі вікна і дивлюсь у ніч.
Бачу в небі лиш крапки запалених свіч.
Кольорові думки, чорнобілі, сумні.
Тільки в моїх думках грішних
Пада з неба й горить любов моя.

Одинокая

Пісня з репертуару І. Білик

А7 Dт

Дуже сумно і темно без тебе.

F А7

Вечір знов, я одна.

Dт B

Вітер хмари цілує на небі,

F А7

Тільки плаче вона.

А7 Dт С В

Вона – зіронька моя,

Gт F С

Вона одинокая,

С Dт С Dт

Одинокая,як я. (2)

А7 Dт В

Той, кого я так ніжно любила,

F А7

Щастя десь розгубив.

Dт В

Той, кого я зігріти хотіла,

F А7

Не зберіг, не зумів

Dт С В

Любов... Зіронька моя,

Gm F С

Любов одинокая,

С Dт С Dт

Одинокая,як я. (2)

Не сумуй, моя зоре, на небі, –
Все на світі мина.
Світла інших далеких не треба,
Ти зі мною одна.
Одна зіронька моя, одна, одинокая,
Одинокая, як я.

Країна мрій

Пісня з репертуару гурту “В. В.”

Dт B A

Чув я, чи то снилось мені,

Dт B A

Що існує країна мрій,

F C G

В тій країні росте чарівний гай.

Dт B A

У гай той може кожний ввійти,

Dт B A

Відчувати таємниці,

F C G

Володіти секретом дивних чар.

Dт B A

Приспів: Хай несе мене ріка

Dт B A

У фантастичному човні,

F C G

У небо несе, наче уві сні.

Там є своєрідні ходи,
Що сягають самих глибин,
Там тварини небесної журби.
Але я не питаю себе,
Де на мані країна ся,
Та й негайно рушаю у дальню даль.

Любов моя

Якщо ти, коли небудь, прийдеш сюди

І побачиш сльози на очах моїх –

Це вернулось щастя, вірю, назавжди,

Сонце промінь стелить нам до ніг.

Приспів: Якщо хочеш, в голубій длині,

Побудую замок з квітів я.

Будуть зорі, завжди твоїми,

Ти прийдеш колись любов моя.

Програш: F Am B C

F Dm Gm C

Не подумай, що без тебе я не проживу,
З іншою я можу щастя теж знайти,
Просто тих очей блакитну далину,
Не забути, не покинути.

Може не знайду тебе ніде-ніде,
Розкидаю квіти навкруги
І по квітах знаю, вернешся, прийдеш –
Будем знову разом я і ти.

Балада про дві скрипки

Ой, зробив хлопчина та й дві красні скрипки –

Поділив на двоє снів своїх красу.

Що перша скрипка – біла лебідка,

А друга скрипка – вечірній сум.

Закохались в нього дві сестри весною –
Одна – як та нічка, друга – мов той день.
Перша просила грати сумної,
Друга хотіла веселих пісень.

Приспів: Одна сміялась,

Плакала друга.

Гей, поєднались

Радість і туга.

Гей, поєднались

В очах дівчини,

Як у двох скрипках

Ночі і днини.

А як розійшлися ті пісні луною,
Він замовклі скрипки сестрам двом віддав.
Кожна дівчина стала вербою,
Легінь між ними явором став.

Залишив на світі дві самотні скрипки,
Залишив на світі снів своїх красу.
Що перша скрипка – біла лебідка,
А дру га скрипка – вечірній сум.

Приспів: Одна сміється,

І плаче друга.
Гей, поєднались
Радість і туга.
Гей, поєднались
В очах дівчини,
Як у двох скрипках
Ночі і днини.

Запроси мене в сни

Йдуть літа – то не біда,

Тільки іноді шкода,

Що в мережеві доріг

Я знайти тебе не зміг.

Приспів: Запроси мене у сни свої,

В ті, що досі не збулись.

Запроси мене у сни свої,

В ті, що збудуться колись. (2)

Запроси мене у сни свої,

Хоч на мить та запроси…

Запроси мене у сни свої,

Тугу в серці погаси. (3)

Сніг на скронях – не печаль,
Та не раз проймає жаль,
Що я в плині днів не зміг
Розтопить в душі той сніг.

Якщо любиш – кохай

Розлились по горах води,

Зашуміли буйні броди,

Затопила переходи течія а-а-а.

Мов закоханий в діброву,

Йду до того я потоку,

Вже зозулю з того боку чую я а-а-а.

П-ів: Якщо любиш – кохай,

Вже зозуля закувала,

Якщо любиш – кохай,

Не чекай аж до Купала.

Якщо любиш – кохай,

Хай весна в душі прибуде,

Якщо любиш – кохай,

Дві весни навік не буде, не буде.

На весну оглянься звідтам,
Там любов твоя сповита,
Майовим дощем полита, на роззмай.

На своїм осіннім полі,
Ті пісні, що нам знайомі,
Посміхнулося, як долі щастя нам а-а-а.

Яра вода

Що за біда, яра вода хвилю жене,

Я молода, як вода, яра.

Хлопче пильнуй, не прогайнуй гарну мене,

Може якраз я тобі – пара.

Приспів: Розпитаю про любов,

Прочитаю про любов,

Про любов, про кохання.

Як за місяцем зоря,

За тобою ходжу я,

Ой, любове ти моя рання.

Що за біда, вже та вода, хвиль не жене,
Впали сніги в береги Бугу.
Хлопче пильнуй, не прогайнуй гарну мене,
Може якраз твоя я – буду.

Що за біда, знов та вода, хвилю жене,
Ще один рік у торік злива.
Хлопче пильнуй, не прогайнуй гарну мене
Може якраз я твоя – мила.

Кохана

Піду я у рідні Карпати,

Де квіти цвітуть запашні.

І буду кохану шукати,

Яку я згубив на весні.

Зроблю я сопілку заграю,

Хай лине ця пісня дзвінка,

Хай мила почує, хай знає,

Як плаче душа юнака.

Приспів: Кохана, кохана,

Кохана мені відзовись

Кохана, кохана,

Кохана до мене вернись.

Лиш серце почуло дівоче,
Ту пісню моєї душі,
Згадала щасливі ті ночі
І прощання наше при зорі.

Тобі я кохана дівчино,
У коси вінок заплету,
Ти знаєш, люблю тебе щиро,
Забудем ту біль самоту.

Не сип мила скла

Розлилася ліщинонька густо,

По ній жовтий цвіт.

Розбилося в миленької люстро

На дванадцять літ.

Кидай мила, ліщинонька вгору,

Зелене гілля.

Зажурилась мила, що не скоро

У неї весілля.

Приспів: Не сип мила скла,

Ой, не сип мила скла

Під червоную ружу,

Бо до неї я, бо до неї я

Приступити не зможу.

Не сип мила скла,

Ой, не сип мила скла,

Та й під ружу, під ружу,

Бо з неї квіток, бо з неї квіток

Я зірвати не зможу.

Зародила ліщинонька рясно
Злото на горіх,
Здогадалась дівчинонька вчасно,
Що любов не гріх.

Потихеньку я за ліщиною,
А ти за мною.
По горішки пішов з дівчиною
Вернувсь з жоною.

Місячна дорога

Сховалось сонце у гаях,

А на душі тривога,

У травах срібна течія,

Місячна дорога.

Скупались зорі у житах,

Розтанула тривога,

Серця з’єднало нам життя,

Місячна дорога.

Пр-в: Місячна дорога край села,

У холодних росах пролягла,

Повела з тобою нас у рідний край,

Не забудем ми дорогу ту

І кохання нашого весну,

Не забудем, не не забудем ми.

Ти наче мрія повела
До рідного порога,
Одна, єдина осяйна,
Місячна дорога.

Скупались зорі у житах,
Розтанула тривога,
Серця з’єднало нам життя,
Місячна дорога.

Розлук не буде

Пісня з репертуару І. Поповича

Небо осені жде,

Вже отави покошені.

Їй пора вже прийшла,

Та чомусь припізнилася.

Ти прости, що приходжу

До тебе не пршений.

Чуєш серце моє,

Наші долі зріднилися.

Пр-в: Сонце ласкаве землю голубить,

Весну кохання до нас прислало,

Більше між нами розлук не буде,

Я хочу мила, щоб ти це знала.

Скільки літ я шукав,
Та нарешті зустрілася,
Вся чарівна така,
Мов народжена веснами.

І любов в моїм серці
Рікою розлилася,
Вічно житиму я
Цими днями чудесними.

Якщо буде весна
Знов багатою зливами,
Знай пшениця в полях
Золота заколоситься.

Ти повір наші дні
Будуть завжджи щасливими
Чує серце моє,
Бо до тебе знов проситься.

Ти щаслива будеш

Там, де зустрів тебе,

Там, шумить і нині – гай, зелений гай.

Там, полюбив, як я ті очі сині.

Гай, зелений гай.

Там, полюбив, як я,

Твій веселий голос, гай, зелений гай.

Там, ти сказала, що ж буде, знаєш любий.

Як лине розмай.

Приспів: Ти щаслива будеш, (3)

Грай, музико грай.

А мене забудеш, (3)

Грай, музико грай.

Можеш все забути, (3)

Тільки пам’ятай.

Зоряну дорогу, (3)

Гай, зелений гай.

Як я тебе кохав,
Пам’ятати буде – гай, зелений гай.
Що я тобі сказав не розкаже людям
Гай, зелений гай.

А як прийдуть осінні холодні хмари,
Гай, зелений гай.
Хай, на твоїм весіллі лунає пісня,
Ллється через край.

Пшеничне перевесло

Пісня з репертуару О. Білозір

Ой, три вишні, три розлогі,

Зронять білий цвіт,

На порозі батька-неньки.

Розійдуться три дороги

І широкий світ,

Три дороги, доріженьки.

Приспів: Кликну-свисну вороного,

Час, мій коню час, час!

Перед брамою дня

Осідлаю коня –

Нині в гості мене

Жде щаслива рідня,

Вся моя рідня!

Все, чим я живу щоднини,
Все, що маю я –
Розділяю з братами чесно:

Тінь смереки, цвіт калини,
Пісню солов’я
І пшеничне перевесло.

Провіщує вічну весну
Калиновий сміх,
Дивні співи солов’їні,

А пшеничне перевесло
Перев’яже всіх,
Побрата в одній родині.

Там за лісом

Там за лісом за лугом (2)
Ходить козак за плугом.

Оре нивку чужую (2)
Добре, що в своїм краю.

Станьте коні орати (2)
Будем землю рівняти.

Будем землю рівняти (2)
Що побили гармати.

Запалю вогонь

Знов ідуть дощі, знов ідуть дощі,

Осінь наступа.

Сумно на душі, сумно на душі,

Бо тебе нема.

П-ів: Холодно мені, там нема тепла;

Осінь на дворі, та в душі журба.

Холодно мені, там нема тепла;

Осінь на дворі, та в душі журба.

Запалю вогонь в твому серці я,

Запалає він, як в ночі свіча.

Запалю вогонь, щоб відчути знов

Всю мою любов.

Запалю вогонь в твому серці я,

Запалає він мов ота зоря.

Запалю вогонь і відчуєш ти

Всі мої думки.

Запалав вогонь, запалав вогонь,
Він зігрів мене.
То горить свіча, то горить свіча,
Спалює себе.

Тож прощавай

Зустрілась я з тобою

І запалав вогонь

Ти звав мене з собою,

Ти був лиш мій герой.

Тебе кохала щиро,

Та помилялась я.

Розбились мої мрії,

Розбились почуття.

Приспів: Тож прощавай, на-на-на-на-на,

Та забувай, на-на-на-на-на,

Ти забувай, на-на-на-на-на,

Що я була твоя, лиш твоя.

Тож прощавай, на-на-на-на-на,

Вже не чекай, на-на-на-на-на,

Що повернем, на-на-на-на-на,

Кохання нам весна.

Тобі віддала серце
Тобі сказала: так!
Незнала, що розлюбиш
І стане все не так.

Ти приносив дарунки,
Та все це був – обман.
Тебе я відпускаю,
Ти хочеш цього сам.

Ламбада

З вітром долина

Пісня краю сонця і тепла,

В царство мрій вона

Подих океану принесла.

Вітру в тім вина, що він ритм підхопив

І по світу розвіяв мотив.

Він чарує нас ніби тропіків сон

І підспівує акордеон.

О, ламбадо-ритм!
Знову нам і знову повтори!
О, ламбадо-ритм!
До світанку в танець нас бери!

Танець серед пальм і злітають у вись,
Аж до місяця квітів слова.
Спрагло п’єм красу, о, ламбадо з’явись!
Океан разом з нами співай.

Чекаю я, коли ж ти до мене

прийдеш?

Знов я чекаю, що ти прийдеш,

Вже вечір, мов в темряві розтанув весь.

Пр-в: Такий жаданий твій поцілунок,

Погляд очей і квіти в дарунок,

Чекаю я, коли ж ти до мене прийдеш?

Такий жаданий твій поцілунок,

Тепло долонь і ніжність в дарунок,

Лиш ти і я, і третьому місця нема.

Так я без тебе не можу, ні
І знову, знову зявишся ти у сні.

Знай, що тебе я кохаю, знай,
Цілунки ти мені всі свої віддай.

Я тобі розкажу

Знову разом, ми знову я і ти,

Ми сьогодні разом, ми сьогодні разом,

Може це лише сон.

Знову доля нам, знов дарує нам,

Те що втратили ми, те що втратили ми,

Та сьогодні знайшли.

Пр-в: Я тобі розкажу, що кохаю тебе,

Я тобі розкажу, я скажу тобі все.

Ти мене зрозумій, що любов не згаса,

Вона світить лиш двом, не буває одна.

Все забудь, забудь, лиш моєю ти будь,
Я шепочу тобі, я шепочу тобі,
На яву, не у сні.

Ніч осіння, ніч знову віч-на-віч,
Ще не згасла зоря, ні не згасла зоря,
Знов я твій, а ти моя.

Ой, у полі криниченька

Ой, у полі криниченька,

Кругом неї травиченька.

Ой, там Роман воли пасе,

Катерина воду несе.

Ой, став Роман жартувати,
З відер воду виливати.
Годі Роман жартувати,
З відер воду виливати.

Бо лихую матір маю,
Буде бити добре знаю.
Не так бити, як лаяти,
Ще й Романом докоряти.

Де ж ти доню барилася?
Вже й вечеря зварилася.
Налетіли гуси з броду,
Зколотили піском воду.

Я молода постояла,
Доки вода устояла.
Брешеш доню, не стояла,
Ти з Романом розмовляла.

Щиру правду признаюся,
Я з Романом кохаюся.
А він чорний я русява,
Зійдемося, буде пара.

Ой, на горі білий камінь

Ой, на горі білий камінь, ку-ку-ку!

Ой, на горі білий камінь,

Верховинка сидить на нім.

Кукуріку-ку-ку-ку!

Прийшов від ній верховинець, ку-ку-ку!
«Верховинко дай ми вінець».
Кукуріку-ку-ку-ку!

«Я би-м тобі вінець дала, ку-ку-ку!
Ви-м ся зради не бояла».
Кукуріку-ку-ку-ку!

«Ой, не бійся зради тої, ку-ку-ку!
Слухай, дівко, слова мої:
Кукуріку-ку-ку-ку!

Йди до лісу зеленого, ку-ку-ку!
Стрінеш хлопця молодого.
Кукуріку-ку-ку-ку!

Поцілуй го в біле личко, ку-ку-ку!
Верховинко-чарівничко”.
Кукуріку-ку-ку-ку!

Верховинка цілувала, ку-ку-ку!
Аж зозуля закувала:
Кукуріку-ку-ку-ку!
Ку-ку!

Вже вечір вечоріє

Вже вечір вечоріє –

До дівчини спішу.

Вона в саду сидить,

На стежечку глядить

І думу думає:

Чи я прийду?

Прийшов я до дівчини,
Добрий вечір сказав,

За руки взяв її,
Потім обняв її,
А як обняв її –
Поцілував.

І був би я до ранку
Дівчину цілував.

Та як ми мріяли,
Кури запіяли,
І на прощаннячко
Я їй сказав:

“Дівчино моя люба,
В садочок виходи.

В садочок виходи,
На стежечку гляди
І думу думай ти,
Чи я прийду?”

Смерека

На краю села хатина,

Загляда в вікно смерека.

В тій хатині є дівчина,

Та до неї йти далеко.

Приспів: Ой, смереко

Розкажи мені смереко:

Чому так ростеш далеко

Чарівна моя, смереко?

Вийди мила до потічка –
Бачити тебе я мушу.
Ти запала мені в серце,
Полонила мою душу.

Вже Карпати осінь вкрила,
Полонину всю залила,
А весну кохана й досі
Ми з тобою не зустріли.

Стояла під грушков

Стояла під грушков, у-гу,

Полола петрушку, ну-да,

Визирала хлопця, ум-тай-ру-ра-ру-ра,

В чорнім капелюшку, уха-ха.

Ой, то мій миленький, у-гу,
Високий, тоненький, ну-да,
Високий, тоненький, ум-тай-ру-ра-ру-ра,
Ой, то мій миленький, уха-ха.

Він гарно співає, у-гу,
Бровами моргає, ну-да,
До серця пригорне, ум-тай-ру-ра-ру-ра,
Бо він м’я кохає, уха-ха.

Ой, медочок пив би, у-гу,
Люльочку курив би, ну-да,
Дівчину-моргульку, ум-тай-ру-ра-ру-ра,
До серця тулив би, уха-ха.

Вже сонце низенько, у-гу,
Вже вечір близенько, ну-да,
Вже сонце низенько, ум-тай-ру-ра-ру-ра,
Прийди мій миленький, уха-ха.

Ага, моя мила

Ти казала, ти казала в понеділок:

“Підем разом, підем разом по барвінок”

Я прийшов тебе нема – підманула підвела,

Підманула підвела моя мила.

Приспів: Ага, моя мила,

Моя мила до роботи не лінива,

Як зроботи я прийду

Все за неї пороблю,

Все за неї пороблю, моя мила.

Ой, забава, забава аж до рання,

Ой, забава, забава цілу ніч.

Ти гуляла, гуляла аж до рання,

Ти гуляла, гуляла цілу ніч.

Ти казала, ти казала у вівторок:
“Поцілуєш, поцілуєш разів сорок…”

Ти казала, ти казала у середу:
“Поженемо, поженемо ми череду…”

Ти казала, ти казала у четвер:
“Підем разом, підем разом на спацер…”

Ти казала, ти казала у п’ятницю:
“Підем разом, підем разом на вулицю…”

Ти казала, ти казала у суботу:
“Підем разом, підем разом на роботу…”

Ти казала, ти казала у неділю:
“Погуляєм, погуляєм на весіллі…”

Ішов козак потайком

Ішов козак потайком,

До дівчини, серденько, вечірком,

До дівчини, серденько, вечірком.

“Ой, дівчино, відчини
Своє й моє серденько звесели”.

“Ой, не буду відчинять,
Бо ти будеш, серденьком, жартувать”.

“Ой, не буду, не буду,
Пожартую трішечки та й піду”.

Жартували до зорі,
Поки стало виднесенько на дворі.

Служив козак у війську

Українська народна пісня

Служив козак у війську,

Мав років двадцять три,

Любив козак дівчину

Із сиром пироги

Приспів: Гей, чула, чула, чула,

Гей, чула, чула ти,

Любив козак дівчину

Із сиром пироги.

Ішов козак на стежку помежи терени,
Побачив він дівчину, що несла пироги.

Чи знаєш, дівчинонько, про мої мрії-сни?
Чи знаєш, що я люблю із сиром пироги?

Дівчина, як почула козацькі мрії-сни,
То й зразу запросила на свіжі пироги.

Сіли вони у парі близесенько води,
Вона його цілує, а він їсть пироги.

Далеко десь у полі з’явились вороги,
Забрали дівчиноньку із сиром пироги.

Козак мав довгі ноги, скакав через рови,
Прилетів він до сотні, і крикнув – вороги!

Сотня пішла в атаку, побила ворогів,
Відібрала дівчину, й макітру пирогів.

Заспіваймо пісню веселеньку

Заспіваймо пісню веселеньку

Про сусідку молоденьку,

Про сусідку заспіваймо,

Серце наше звеселяймо!

Ой, сусідко, сусідко, сусідко,
Позич ми решітко, решітко:
Хай си муки підтрясу, підтрясу,
Завтра вранці принесу, принесу.

Заспіваймо пісню веселеньку
Про венгерку молоденьку,
Про венгерку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!

Ой, венгерко, венгерко, венгерко,
Позич мені люстерко, люстерко:
Хай си вуса підкручу, підкручу,
Завтра в ранці доручу, доручу.

Заспіваймо пісню веселеньку
Про жіночку молоденьку,
Про жіночку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!

Маю жінку молоду, молоду,
Не пущу йї по воду, по воду:
Могла би ся втопити, втопити,
Мусів би ся женити, женити.

Заспіваймо пісню веселеньку
Про мандрівця молодого,
Про мандрівця заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!

Ой, дівчино, не вір ми, не вір ми,
Бо я хлопець мандрівний, мандрівний:
Я мандрую тут і там, тут і там,
Подобаюся дівчатам, дівчатам.

Дубки

Ой, у лісі два дубки, 2р.
Ой, у лісі два дубки, два дубки
Та й зрослися до купки.

Ой, дівчино, чия ти
Ой, дівчино, чия ти, чия ти
Чи підешти гуляти?

А я доня мамчина
А я доня мамчина, мамчина,
Цілуватись навчена.

А я в батька один син
А я в батька один син, один син,
Цілуватись хоч би з ким!

Ой, слаба я, слаба я

Ой, слаба я, слаба я, –

Болить мене голова,

Тра-ля-ля, ля-ля-ля,

Болить мене голова,

Ще й коліно та й нога,

Тра-ля-ля, ля-ля-ля.

Запрягайте коні в шори,
Везіть мене до докторів,
Тра-ля-ля, ля-ля-ля.

Від дохторів – до Микити,
Бо він знає, що робити,
Тра-ля-ля, ля-ля-ля.

Від Микити – до Олекси:
Може, стане мені легше,
Тра-ля-ля, ля-ля-ля.

А як би ти чоловік,
Найшовбити мені лік,
Тра-ля-ля, ля-ля-ля.

Ой, піду я у лісок,
Вирубаю гілочок,
Тра-ля-ля, ля-ля-ля,

Вирубаю гілочок,
До жіночих литочок,
Тра-ля-ля, ля-ля-ля.

Я щаслива зроду

Я щаслива зроду,

Маю файну вроду,

Як той маків цвіт.

Хлопці за мною

Біжать юрбою,

Ще й вчепився дід.

Не ходи за мною
Діду з бородою,
Бо не хочу я.
Хоч маєш хату,
Грошей багато –
Не буду твоя.

Не піду, не піду,
Я за тебе діду,
Даром не ходи.
Бо ти не гожий,
На дідька схожий,
Згинь, та й пропади.

Я собі гуляю,
Ще й перебираю –
Хлопців парубків.
Як є потреба,
Любити треба

Ой, продала дівчина курку

Ой, продала дівчина курку

Та й купила козакові люльку.

Люльку за курку купила,

Вона його вірно любила.

Ой, продала дівчина гребінь
Та купила козакові кремінь,
Кремінь за гребінь купила,
Вона його вірно любила.

Ой, продала дівчина юпку
Та купила козакові губку,
Губку за юпку купила,
Вона його вірно любила.

Ой, продала дівчина сало
Та купила козакові кресало,
Кресало за сало купила,
Вона його вірно любила.

Ой, продала дівчина душу
Та купила тютюну папушу,
Тютюну за душу купила,
Вона його вірно любила.

Ой, піду я до млина

Ой, піду я до млина,

До дірявого,

Чи не найду Василя

Кучерявого.

Ой, піду я до млина,
До дрантивого,
Чи не стріну Василя
Чорнобривого.

Борозенкою ішла
Заросилася…
Вже я з своїм Василем
Посварилася.

За пустеє, за пустеє,
За пустесеньке,
Та й за теє яблучко
Червонесеньке.

Та й за теє яблучко,
Та й за грушечку…
Перепроси ти мене,
Моя душечко!

Та й за грушечку,
Та й за сливочку…
Перепроси ти мене
Мій Василечко!

Та й за сливочку,
Та й за зернятко…
Поцілуй же ти мене,
Моє серденіко!

Що ти гадаш, мій Андрійку

Що ти гадаш, мій Андрійку,

Що я тебе люблю.

А я тебе дурний хлопче

Словами голублю.

Ой, болить ня головонька
Та й межи плечима,
Треба мені докторика
З чорними очима.

Ой, не того докторика,
Що він докторує,
Але того дохторика,
Що файно цілує.

Ой, болить ня голівонька
Від самого чола.
Не була я із милим
Ні нині, ні вчора.

Не була я із миленьким
Ні вчора, ні нині,
Ой, як більше вже не буду,
То буде в помині.

Ой, там на горі

Ой, там на горі в зеленім гаю,

Ой, там на горі дуб стоїть,

А під тим дубом, під тим дубочком –

Зелена ружа білий цвіт.

Ой, то не ружа, ой, то не ружа,
То тільки в ружі білий цвіт;
Моєй дівчини дрібненькі сльози,
Що вона плаче день та ніч.

Ой, гиля гуси на бистру воду,
Ой, гиля гуси до води.
Прошу тя милий, голубе сизий –
Ти до другої не ходи.

Ой, ти мій милий, люблю т’я щиро
Люблю т’я щиро,
Я хочу знати і доконечно –
Чи твоє серце любить мене?

Я тебе люблю, ти не журися,
Дай серцю і душі спокій,
Тільки до мене ти притулися,
Бо ти жве моя а я твій.

Файна я, си файна

Файна я, си файна,

Маю файну вроду,

Як той маків цвіт,

Хлопці за мною

Біжать юрбою

Ще й вчепився дід!

Діду з бородою,
Не ходи за мною,
Не топчи трави!
Бо ти не гожий,
На чорта схожий,
Згинь та й пропади!

Старий з бородою,
Не ходи за мною,
Там де ходжу я.
Хоч маєш хату,
Грошей багато, –
Не буду твоя!

А я все дивлюся
Та й перебираю,
Хлопців-парубків.
Прийде потреба
Любити треба
Ще й старих дідів.

Там, де Ятрань круто в’ється

Там, де Ятрань круто в’ється

Де по каменю шумить,

Там дівчин, гей, як зветься:

Козак знає та й мовчить.

Ой, у полі криниченька,
В тій криниці б’є вода,
Там дівчина воду брала
Чорнобрива, молода.

Даром, дівко, квіти сієш,
Вони тобі не зійдуть,
Даром батька, матір просиш,
Бо за мене не дадуть.

Бо ти дівчина багата,
В тебе батько, мати є,
Двір великий, гарна хата,
Ще й у хаті всього є.

А я бідний сиротина,
Степ широкий то ж мій сват,
Шабля й люлька – вся родина,
Сивий коник то ж мій брат.

Нащо кому теє знати,
Де тесові ворота,
Нащо кому те питати,
З ким кохалась сирота.

Ой, ти коню, коню милий,
Де те врем’я, де той час,
Як ми всюди славу мали,
Як усюди знали нас?

А тепер понаїжджали
Усе польськії пани,
Із нас шкури поздирали
Та й пошили жупани.

Фай-дулі-фай

На вулиці Коперніка,

Фай-дулі, фай-дулі, фай!

Била баба чоловіка,

Фай-дулі, фай-дулі, фай!

Била баба чоловіка,
Фай-дулі, фай-дулі, фай!
Щоб не лазив, як публіка,
Фай-дулі, фай-дулі, фай!

На вулиці Первомая,
Фай-дулі, фай-дулі, фай!
Била баба поліцая,
Фай-дулі, фай-дулі, фай!

Тато їде по ліщину,
Фай-дулі, фай-дулі, фай!
А син їде по Марину,
Фай-дулі, фай-дулі, фай!

Тато в лісі, мама в лісі,
Фай-дулі, фай-дулі, фай!
А син лазить по невістці,
Фай-дулі, фай-дулі, фай!

Тато має, що рубати,
Фай-дулі, фай-дулі, фай!
А син має, що кохати,
Фай-дулі, фай-дулі, фай!

Як ішов я з дебречина

Як ішов я з Дебречина додому,

Перейшла ми чорна кура дорогу.

Іди, іди чорна кура додому,

Не заважай, не заважай по дорозі нікому.

Як ішов я з Дебречина до Хусту,
Знайшов тоді я вишиваную хустку.
Ой, чи мила, чи не мила згубила,
Лиш би она, лиш би она вишиваною била.

Червона ружа ще не зів’яла

Червона ружа ще не зів’яла,

Вона не думала зів’ять.

Наша любов, ще не пропала,

Вона повернеться назад.

Візьму я стрічку двохметрову,
Хай нею вітер повіва.
На біле личко, чорні брови
Моєй любові вже немає.

А мама двері зачиняє
І промовляє такі слова:
Ой, де ж ти їдеш, її лишаєш,
Вона зів’яне, як трава.

Прощайте карі оченята,
Останній раз я бачу вас;
Прощайте губи, губи малинові,
Останній раз цілую вас.

Не закривайте мамо двері,
Нехай повіє вітерець.
На біле личко, на чорні брови,
Моїй любові вже кінець.

Гоп шіді ріді

Гоп шіді ріді, Марусю люблю тя,

Гоп шіді ріді, Марусю люблю тя –

Би тя другі не любили, гоп шіді ріді,

Бо порубаю я.

Гоп шіді ріді, Марусю кохана – (2)
Дай ми ключі від стодоли, гоп шіді ріді,
Де буш ночувала.

Гоп шіді ріді, мамка ключі взяла – (2)
Та й від тої стодолоньки, гоп шіді ріді,
Де я ночувала.

Гоп шіді ріді, не вірю, не вірю – (2)
Ночували два легені, гоп шіді ріді,
На твоїм подвір’ю.

Гоп шіді ріді, Марусі боюся – (2)
Бо за тою Марічкою, гоп шіді ріді,
Всі легіні б’ються.

Червона ружа

Червона ружа трояка,

Червона ружа трояка –

Мала я мужа, мужа я мала,

Мала я мужа пияка.

Він ніц не робить, тільки п’є – (2)
Прийде до дому, додому прийде,
Прийде додому жінку б’є.

Не бий мя муже, не карай – (2)
Лишу ти діти, діти ти лишу,
А сама піду за Дунай.

А як на човен сідала – (2)
Правой рученькой, рученькой правой,
Правой рученькой махала.

Вернися жінко додому – (2)
Ложки не миті горшки побиті,
Ой, тяжко жити одному.

Ой, ви дівчата ви мої – (2)
Не йдіть ви заміж заміж не йдіть ви,
Не йдіть ви заміж молоді.

Бо я молода заміж йшла – (2)
Тепер я знаю, я знаю тепер,
Тепер я знаю, що біда.

Сивий коню

Сивий коню, сивий коню,

А грива біленька,

Завези мя сивий коню,

Де моя миленька.

Як приїхав до дівчини,

Стукнув копитами,

Чи не вийде дівчинонька,

З чорними бровами.

Ой, не вийшла дівчинонька,
Вийшла стара мати.
Запрошає, закликає,
Козаків до хати.

Один козак з коня злазе,
Другий коня в’яже,
Третій іде до хатини.
Добрий вечір каже.

Добрий вечір! Стара мати,
Дай води напиться,
А де ж твоя гарна доня,
Дай, хоч подивиться.

Вода стоїть біля хати,
Хоч іди напийся,
Моя доня на весіллі,
Піди подивися.

Як прийшов на весілля,
Там музика грає,
Моя люба дівчинонька,
Із іншим гуляє.

Ой, дівчино, дівчинонько,
Перестань гуляти,
Йди додому, дівчинонько,
Кличе стара мати.

Ой, у полі при дорозі

У полі при дорозі

Криниця глибокая,

В ній воду набирала,

В ній воду набирала

Дівчина молодая.

Водицю набрала
І так собі думала
Я квітів назбираю, (2)
То буду чарувала.

Чарує тя козаче
Дівчина молоденька,
Як ти кудись поїдеш, (2)
То я буду вірненька.

Чарує тя козаче
Дівчина молоденька,
Як ти мене покинеш, (2)
То я буду сумненька.

У полі при дорозі
Криниця глибоченька
В ній воду більш не бере, (2)
Дівчина молоденька.

Прийдіть хлопці до мене

Прийдіть хлопці (2) до мене,

Глибокая, глибокая у мене.

Глибокая криниченька

На подвір’ї у мене.

Ідіть хлопці, (2) до мене,
Широкая, широкая у мене,
Широкая доріженька
На подвір’ї у мене.

Прийдіть хлопці (2) до мене,
Червоная (2) у мене.
Червоная калинонька
На подвір’ї у мене.

Прийдіть хлопці (2) щось вам дам,
Не давала, (2) тепер дам,
Не давала цілувати
Біле личко, тепер дам!

Ой, дівчино серце моє

Ой, дівчино серце моє,

Хлопець дівчину питав:

“Що будеш тоді робити,

Як би м тя цілував?”

Приспів: Я б кричала мамо, мамо,

Чи ви дома, чи ви тут,

Подивіться, як цілує,

Той Іванко-баламут.

Що будеш тоді робити,
Як би матінка прийшла,
Чи лишилася б зі мною,
Чи додому б утікла?

Ой, хіба б я дурна була,
Щоб додому утекла;
Я лишилася б з тобою,
Цілу нічку провела.

Лілія

Не сама, не сама

Лілію садила.

Не сама, не сама

Лілію ростила

Ой, ти лілія лілія,

Рости ж моя лілія,

Ти моя лілея.

Ми удвох, ми удвох
Лілію садили,
Ми удвох, ми удвох
Лілію ростили.

Ой, ти лілія лілія,
Рости ж моя лілія,
Рости ж моя лілія,
Ти моя лілея.

Нащо брав, нащо брав
Мене невеличку;
Цілував, обнімав,
Як перепеличку.

Ой, чого ти не прийдеш,
Мене заміж не візьмеш,
Мене заміж не візьмеш,
Я була б щаслива.

Нащо брати, нащо брати

Мені пару з міста,
Що не вміє шити, прати,
Замісити тіста.

Ой, чого ти не прийдеш,
Мене заміж не візьмеш,
Мене заміж не візьмеш,
Я була б щаслива.

Ой, летіли журавлі

Ой, летіли журавлі,

То великі, то малі.

Посідали край ріллі,

Заспівали трай-лю-лі.

А я знаю бабу Геню,
Як порєдну господиню;
Вона дає тої кави,
Що кидає по-під лави.

Стара баба, як холєра
А ще хоче кавалєра;
Кавалєра не простого,
Кавалєра молодого.

А в сусідньму селі,
Стались справжні чудасії –
Посадили кукурудзу,
Позбирали ковбасу.

А тут дівок є багато,
Коли є де танцювати.
А тим бідним музикантам,
Нема кому цьомка дати.

Золоті крилечка

Дівчиноньку квіти

Заманили в гречку,

А там бджоли – (2)

Золоті крилечка.

Золоті крилечка,
Небезпечні жала;
Ой, рятуйте – (2)
Дівчина кричала.

Дівчина кричала,
Гіркими сльозами,
Їй ті жала – (2)
Я виймав губами.

Я виймав губами,
Тяжко натрудився,
При нагоді – (2)
Цілувать навчився.

Цілувать навчився,
Та й на грішну душу,
Тепер з тою дівчиною

Старій бабі

Старій бабі відра в руки,

Щоби воду носила.

А молоду шанувати,

Щоб, як квітка розцвіла.

Приспів: Шур-шур, шур-шур,

Старій бабі по-під груди,

Шур-шур, шур-шур,

Старій бабі все одно.

Шур-шур, шур-шур,

Старій бабі вшиско єдно,

Шур-шур, шур-шур-шур.

Старій бабі терко в руки,
Що би бульби натерла,
А молоду шанувати,
Щоб, як квітка розцвіла.

Старій бабі шуфлю в руку,
Що би добре кидала,
А молоду шанувати,
Щоб, як квітка розцвіла.

Старій бабі тачку в руки,
Що би вуглі возила,
А молоду шанувати.
Щоб, як квітка розцвіла.

Старій бабі пипку в зуби,
Що би вона смоктала,
А молоду шанувати,
Щоб як квітка розцвіла.

Ой, цьоцю сажіт котра година

А у колгоспі були сьвєта

Там сі збирали парубки

У хорі співали всі дівчета

А хлопці гнули матюки

П-ів: Ой, цьоцю скажіт котра година,

Бо в мене вірваласі пружина,
Спішу на здибанку з Марусюй,
Мамуню ріхтуй на вісілє.

А в стайні мукала корова
І румігала бураки,
А ти лежиш така здорова,
Собі відлежуєш боки.

Ой, як то добре рано встати
І похмилитися завжди,
І жінку гримнути по крижах
І з’їсти метер ковбаси.

Горівочку пив би

Як я мав би вісімнадцять,

То не знав би, що таке журба.

Приспів: Горівочку пив би,

Марічку любив би,

По весіллях грав би,

Веселив людей.

Як я мав би 20 років,
То не знав би, що таке любов.

Як я мав би 24,
То не знав би, що таке дівки.

Як я мав би 28,
То не знав би, що то жінка є.

Ой, як файно мати жінку

Катер маю вже півроку,

Колить колька в правім боку,

Женитися мені треба,

Бо не пустить чорт до неба.

Приспів: Ой, як трудно знайти жінку,

Кожна має свою мірку,

До весілля щебетуха,

По весіллі крутить вуха.

Моя жінка спить зі мною,
Не дає мені спокою,
То щіпає, то лоскоче,
Сам не знаю чого хоче.

Маю жінку, маю діти,
Сам не знаю, де подіти
Хата три дні не метена,
Моя жінка лежить п’яна.

Що я бідний буду діяв,
Дрібних діточок насіяв,
Вчора було дев’ятеро,
А сьогодні десятеро.

Шлях би трафив з таким льосом,
Взяв си жінку з кривим носом.
Щоби її цілувати,
Треба носом рулювати.

Волиняночка

Чи є в світі де дівчина,

Як та таночка,

Кароока, чорноброва,

Волиняночка.

Приспів: Волиняночка, волиняночка,

Кароока волиняночка.

В неї коси мов покоси –
Розстелилися,
А у косах білі стрічки –
Розпустилися.

Приспів: Розпустилися – (2)

Білі стрічки, розпустилися.

Розвивається від вітру,
Ще й хустиночка,
Ой, хороша, із Ганусі,
Буде жіночка.

Приспів: Буде жіночка – (2)

Із Ганусі буде жіночка.

Усі хлопці до Ганусі –
Залицяються,
Ще й жонаті на Ганусю –
Задивляються.

Приспів: Задивляються – (2)

Ще й жонаті, задивляються.

Моя жінка

Моя жінка спить зі мною

Не дає мені спокою.

То щипає, то лоскоче

Сам не знаю чого хоче.

Приспів: Як то файно мати жінку

Кожна має свою мінку.

До весілля щебетуха

По весіллі крутить вуха.

Вже би я давно женився,
Коли б мені хтось зустрівся,
Якась файна кобіта,
Щоб протримала до літа.

Маю катер вже з-півроку
Ще ми болить в правім боку
Женитися мені треба,
Бо закличе Бог до неба.

Маю жінку, маю діти
Та не знаю де подіти.
Вчора було дев’ятеро,
А сьогодні десятеро.

Сусід

В літню теплу неділю,

Якось зразу по весіллі,

На Миколове подвір’я

Завітав сусід Петро.

Вийшла з хати Колі жінка,

Гарна, пишная блондинка,

Запросила у домівку,

Посадила під вікно.

Приспів: Не май жінки ти блондинки,

Не май гарної домівки,

Головне, щоб був сусід.

Із сусідом звернеш гори,

По коліна тобі море,

Перекинеш цілий світ.

На столі уже стояли –
Пироги, капуста, сало,
Жінка огірки подала,
Не забула пляшку дать.

Два сусіди посиділи
Гарно випили, поїли
І давай тоді співать
Про сусіда пам’ятать.

Ой, як добре в світі жити,
Коли є ще сили пити,
До сусіда приходити
І що-небудь відмічать.

Аби було кусень сала,
Аби жінка не кричала,
Щоб горілка не пропала,
Не будемо сумувать.

Батько лихий

В сінях дівка стояла,

До козака моргала,

Серце моє!

Приспів: Ти, козаче, ходи,

Мене вірно люби

Серце моє!

Батька в дома нема,
У шиночку гуля, (2)
Серце моє!

Мами в дома нема,
На весілля пішла, (2)
Серце моє!

В тебе батько лихий,
В тебе мати лиха,
В тебе батько лихий
Серце моє!

Коники – каштаники

Понад став глибокий

Летів голуб дикий,

За любов дівчини – (2)

Маю жаль великий.

Маю жаль, маю жаль
І жаль не поможе,
Кого я любила – (2)
Верни мені Боже.

Коники-каштаники
Поламали санки,
На чім я поїду – (2)
До своєї коханки?

Любов моя

Там, де сходить сонце, де росте трава,

Там живе русява, дівчина моя.

На світі все прекрасне я б тобі віддав,

Лиш би ти до мене, назавжди прийшла.

Приспів: Любов моя, ти прийди

І моє серце запали,

У мріях моїх живеш,

Тільки ти.

Перші наші зустрічі, тихої зорі,
Ти знаєш, що ти дуже сподобалась мені,
І з того часу більше ночами я не спав,
Лиш тебе єдину у сні я споминав.

Сиджу я край віконечка

Сиджу я край віконечка

На зорі поглядаю.

“Чи прийде милий мій, чи ні?” –

Лиш так собі гадаю.

Чи прийде милий мій, чи ні,

Що часто так мені сниться?

Підходжу ближче до вікна,

А він стоїть, сміється.

“Ага, мила! Ага, мила!
Як важко виглядати.
Личко твоє помарніло,
Красоньки не пізнати.

Так дай, мила, уста свої,
Нехай ще раз поцілую.
Душа моя горить вогнем –
Любов до тебе я чую”.

Любов-кохання, мов той цвіт,
Що зрання розцвітає,
Немов метелик на весні,
Що високо літає.

Тож бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо відцвітуть сади на весні –
Не вернеться кохання.

Любов кохання, як той цвіт
Полине десь світами,
Полинь десь в далекий світ
Незнаними шляхами.

Прилинь моя ти ластівко,
Прилинь моя ти царівно
Тебе кохати буду я
Правдиво, щиро, вірно.

Била мене мати

Била мене мати

Березовим прутом.

Аби я не стояла

З молодим рекрутом.

А я собі стояла,
Аж кури запіли,
На двері воду ляла,
Аби не скрипіли.

На двері води лляла,
На пальцях ходила,
Щоб мати не почула,
Аби не сварила.

А мати не спала,
Та все чисто чула,
Та мене не сварила –
Сама такою була.

Весілля, весілля, весілля

Весілля, весілля, весілля.

У танці кружляють усі

Весілля – це радісне свято

Найкраще у нашім житті

Весілля, весілля, весілля.
Весіллю ми раді завжди.
Танцюйте, танцюйте, танцюйте
Старости, дружби і дружки.

Весілля, весілля, весілля.
Це щастя і радість для двох,
Це щастя і радість для рідних,
Це щастя і радість для всіх.

Ми радо зустрілися з вами,
І випили келих вина,
За щастя і долю молодих
Та ще й за прекрасне життя.

Музики, музики, музики,
Заграйте веселий танок
Танцюйте, танцюйте, танцюйте
Ми раді за їхній вінок.

Весілля себе буйно почуває

Весілля себе буйно почуває,

Всі весело співають лиш не я.

А сльози мені очі заливають,

Що ти його дружина, не моя.

Ти пишеш мені листа моя мила,
Запрошуєш мене на весілля.
За це я дуже вдячний моя мила
Бажаю тобі щастя, щастя я.

Я мріяв про хатину у садочку,
Купив тобі я перстень золотий.
Я завжди буду думати про тебе
І завжди буду жити я сумний.

Тече вода з-під явора

Тече вода з-під явора

Посеред барвінку,

Як то добре, що, ти, друже

Береш українку.

Тече вода з-під явора
Та й посеред гаю
Дай вам Боже добру долю
В українськім краю.

Тече вода з-під явора
Та й посеред жита,
Українські молодята
Будуть в парі жити.

Голуб сивий, голуб сивий
Голубка сивіша,
Дай вам боже добру долю
Многа, многа літа.

За рікою

За рікою, за Дунаєм дівчина стоїть,

Біля неї гарний хлопець у човні сидить.

Плив я річку, плив я плив

Та й до берега приплив

Та й до тої дівчиноньки,

Що вірно любив.

Ой, дівчино, ти рібчино, серце ти моє
Скажи мені щиру правду, любиш ти чи ні.

Скажу правду я тобі,
Що на сеці ти мені
А чи ти м’я вірно любиш
А чи може ні

За рікою, за Дунаєм грім за громом б’є,
А вже тої дівчиноньки ніхто не бере.

Плив я річку, плив я, плив
Та й до берега приплив.
Та й до тої дівчиноньки,
Що вірно служив.

За рікою, за Дунаєм дівчина стоїть,
Біля неї гарний хлопець у човні сидить.

Бачу в неї є журба
Любить іншого вона,
Що ми з того, що ти файна,
Коли не моя.

Колись було літо

Колись було літо, літо, а тепер – зима,

Колись були гарні хлопці, а тепер нема!

Колись були гарні хлопці, як оті квітки,

А тепер лиш залишились одні пияки!

Колись було літо, літо, а тепер – зима,
Колись були гарні дівки, а тепер нема!
Колись були гарні дівки, як ті писанки,
А тепер ся залишили одні пльоткарки!

Колись було літо, літо, а тепер – зима,
Колись були музиканти, а тепер нема!
Колись були музиканти, дули у трубки,
А тепер, усе пропили,дують в кулаки.

Ми зустрілись на весні

Ми зустрілись на весні,

Де каштани розцвіли,

І не знав я, що побачиш ти мене.

Ти скажи, скажи мені

Звідки в тебе чари ті,

Що навіки полонила ти мене!

Я пригадую собі,
Як всміхалася мені,
Волошкові очі, наче дві зорі.

Ти прийди, прийди хоч раз
В цей вечірній тихий час,
Бо без тебе я зів’ну у журбі.

Ми зустрілись на весні,
Де каштани розцвіли,
Ти ходила одинока в цю весну.

Вперше я сказав “люблю”
Між каштанами в гаю,
Вперше я цілував уста твої.

Ти приснилась мені
У весільному вбранні,
У казковому весняному вбранні,

Ти скажи, скажи мені,
Звідки в тебе чари ті,
Що навіки полонила ти мене.

Мрійна ніч весни

Мрійна ніч весни

Кличе кохану до сну,

Вийди, ох, вийди

Серце-дівчино.

Приспів: Соловей щебече

Тихо тихенько в гаю,

Зорі з неба сяють,

Я на тебе жду!

Люба, ти, кохана
Я на тебе жду,
У твоєму серці
Щастя я знайду.

Буду я співати
Мрійні гарні пісні,
Буду цілувати
Уста твої чарівні.

Мила як почула
Чари моїх мрій,
І прийшла до мене
Як той чародій.

Сиджу я край віконечка

Сиджу я край віконечка

На зорі споглядаю

Сиджу я край віконечка

Та й так собі думаю.

Чи пийдеш милий ти чи ні,

Що часто так мені снишся

Підходжу ближче до вікна,

А ти стоїш, смієшся.

Ага мила, ага мила,
Як тяжко виглядати
Личко твоє помарніло
Красоти не впізнати.

Так дай мила уста свої
Нехай ще раз поцілую
Личко твоє горить вогнем
Любов до тебе я чую.

Любов, кохання мов той цвіт,
Що зрання розцвітає
Немов метелик на весні,
Що зрання вилітає

Так бережіть серця свої,
Щоб не кохались зрання,
Бо зацвітуть сади навесні,
Не вернеться кохання.

Як з Бережан

Як з Бережан до Кадри

Січовики манжали,

То краялось серденько

Від горя і печалі.

То краялось серденько
Не втихло ні на хвилину,
Як в Бережанах покинув
Коханую дівчину.

Прощай моя дівчино,
Дівчино чорнобрива,
Нас нині розлучає
Ця доля нещаслива.

Ой, мила, ж ти моя, мила,
Та що ж ти наробила,
Як їхав до війська
То ти за мною мліла.

Ой, милий, ти мій, милий
Візьми мене з собою,
Ми так будемо жити,
Як чоловік з жоною.

Ой, мила, ти моя, мила
Не треба так робити,
Кому ж ти присягала
З тим мусиш до смерті жити.

Чи прийде час веселий,
Чи прийде зла година,
Як я тебе згадаю,
Що ти моя єдина.

Як дівчина почула
Такі слова любові,
То в поцілуй зложила
Ті уста малинові.

Ішов відважний гайовий

Ішов відважний гайовий

До лісу темного.

За ним ішла дівчинонька,

Така, як гарна зіронька.

Він взяв її за рученьку,

До лісу проводив.

На зустріч їм серна біжить
Стежкою попід ліс.

Він вистрілив він вилучив,
В саме серце її влучив.
А нічка темная була,
Як він її убив.

Пішов відважний гайовий
Дивитись, що він вбив.

Його мила в крові лежить,
Останнє слово говорить.
Ой, милий мій, що ти зробив,
За що мене убив.

Набив відважний гайовий
Рушницю другий раз.

Він вистрілив він вилучив,
В саме серце собі влучив.
А нічка темная була,
Як він себе убив.

А соловейко в вишині
Тихенько щебетав.

Він бачив все та не сказав,
Як милий з милою упав.
А нічка темною була,
Як він з нею вмирав.

По той бік гора

По той бік гора,

По той бік друга.

Поміж тими гороньками

Сходила зоря.

Ой, то ж не зоря,
Дівчина моя
З новенькими відерцями
По водицю йшла.

Дівчино моя
Напій же коня
З рубленої криниченьки,
З повного відра.

Козаченьку мій
Коли б я твоя,
Взяла б коня за уздечку
Та й напоїла.

Дівчино моя,
Чом заміж не йшла
Бідна була, в наймах росла,
Пари не знайшла.

Дівчино моя
Сідай на коня,
Та й поїдем в чисте поле
До мого двора.

А в мого двора
Нема ні кола,
Тільки стоїть калинонька
Та й та не цвіла.

Калино моя
Чом ти не цвіла,
Зима люта цвіт оббила
Тому не цвіла.

Ніч темна ніч

Ніч, темна ніч,

Навіщо ти забрала вмене крила.

Ніч, темна ніч,

Скажи мені, де ходить моя мила.

Приспів: Чуєш тебе я зову,

Дай мені руку свою

І стукіт серця мого

Ти послухай.

Чуєш тебе я люблю,

Поглянь на рану мою,

Як мені важко тебе

Забути.

Ти, тільки ти,
Одна була любов в моїм коханні.
Ти, тільки ти,
Одна була любов в моїм стражданні.

Ти, тільки ти,
Одна була у мене рідне слово.
Ти, тільки ти,
Одна була у мене загадкова.

Плаче захмарене небо

Плаче захмарене небо,

В задумі клени сумні;

Нам зустрічатись не треба,

Стиха ти мовив мені.

Приспів: Словом мене не пораниш,

Вірність свою збережу.

Хоч ти мене покидаєш,

Знай, що тебе я люблю.

Справжнє то щастя кохати,
Як його доля дає;
Як ти зумів розтоптати
Перше кохання моє.

Падають сльози, як роси
Зрада пече без вогню,
Серце моє не попросить
В тебе ні трохи жалю.

Хай на полях громовиця
Я не стомлюся в журбі,
Завжди мені будуть снитись
Очі твої голубі.

Більше побачень не буде,
Різні в нас ляжуть путі;
Серце моє не полюбить
Більше нікого в житті.

Не питай, не питай

Не питай, не питай чого плачу,

Не питай чого бігаю в гай,

Бо блукаю я там до півночі,

Не питай, не скажу, не питай.

Ти приходиш до мене щоночі,
В ту хвилину, як я міцно сплю;
Заглядаєш в заплакані очі
І шепочеш не плач, я люблю.

Ти жагуче мене обіймаєш,
В тих обіймах я млію в вісні;
Поцілунками душу виймаєш,

Зелене листя

Зелене листя білі каштани,

Ой, як то сумно, як вечір стане.

Ой, як то сумно, ой, як то нудно, (3)
Любила хлапця забути трудно.

Любила хлопця півтора року, (3)
Аж ся дізнали вороги з боку.

Як ся дізнали, розщебетали, (3)
Бодай же вони щастя не знали.

Від Бога щастя, від людей слави, (3)
Що нас з тобою порозлучали.

А зорі , а зорі

А зорі, а зорі по синьому морі,

А місяць з-за хмар виглядав.

Ти рвалась голубко від мене до хати,

А я все тебе не пускав.

Пусти м’я мій милий, пусти м’я до хати,
На дворі біліє вже день,
Як прийду до хати, спитається мати,
А де ж ти була до тепер?

А ти її скажеш, моя наймиліша,
Що була в вишневім саду.
Квіточки збирала, та й пісню співала
Тепер вже додому іду.

Сива зозуля

Ой, закувала сива зозуля у гаю,

Ой, заплакала люба дівчина від жалю.

Нащо мене ти покидаєш,

Мене одну ти залишаєш?

Милий ти мій, а я навік твоя.

Ой, не плач, не плач, не журися дівчино,
Ой, не плач, не плач, не журися рибчино.

Не візьму я, так візьмуть люди,
Але зі мною всюди будеш
В серці моїм назавжди ти одна.

Видно судьба нас розлучила назавжди,
Ой, чи про мене ти згадаєш хоч коли,

Бо я без тебе життя не маю,
Ніби живу в чужому краю,
Люба моя кохана дівчино.

Ой, не куй, не куй сива зозуля у гаю,
Дівчина кожну ніч проводить у саду,

Жде свого милого, жде знову,
Може поверне від додому,
Милий її з чужої сторони.

Вернися прошу я тебе

Колись казала мила любиш ти мене,

Тепер побачив з другим хлопцем я тебе.

Приспів: А в серці смутно так мені,

Що я один на всій землі,

Не знаю щастя, ні добра,

Дівчино мила й дорога.

Вернися прошу я тебе,

Любов ще може розцвіте,

Як сад вишневий на весні,

Повір мені, повір мені.

Згадай дівчино вечір той і ті слова,
Коли сказала, що навіки ти моя.

Щасливі пари йдуть по вулиці, а я,
Дивлюсь на них і згадую слова.

Ти зрозумій моя кохана, дорога,
Мені потрібна ти, як берегу вода.

Плач, кохана, плач

Згадав я ті гарячі поцілунки,

Згадав я ті гарячі вечори,

Як довго ми з тобою не стрічались,

Неначе розійшлися на завжди.

Приспів: Плач, кохана, плач,

Тебе я розлюбив,

А може я тебе

Ніколи не любив.

І в снах ти появляєшся до мене,
Ти хочеш повернути ту любов;
Ти плачеш, ти ридаєш, ти смієшся,
Неначе ми могли зустрітись знов.

Минулися гарячі поцілунки,
Минулися гарячі вечори,
Як довго ми з тобою не стрічались,
Неначе розійшлися на завжди.

Лесю моя кохана

Довго блукав вечорами,

Думав тебе я знайти,

Та не повірив очам я,

Що вмієш любить так ти.

Приспів: Лесю моя кохана,

Ти моя любов.

Прийшла весна жадана,

Як я тебе знайшов.

Ти усміхнулась ніжно,
Сяяли очі твої,
Я зрозумів, що ти любиш
Тільки ти не кажи мені.

Признайся мені, моя мила,
Любиш мене ти чи ні.
Ти мані снишся ночами,
В моєму ранковому сні.

Козаче, козаче я тобі не вір’ю

Козаче, козаче я тобі не вір’ю,

Зламавісь калину, на моїм подвір’ю.

Зламавісь калину, гіляву-гіляву,
Зрадивісь дівчину, біляву-біляву.

Я її не зрадив, сама ся зрадила,
Я коня виводив, вона виходила.

Я вів коня пасти на росу, на росу,
Вона виходила – на босу, на босу.

Я коня виводив, дівчині говорив,
Сідай же милая, будеш навік моя.

Я скочив на коня, мила й собі сіла,
І ми поїхали в темну ніч гуляти.

День народження у тебе

У кожного є це свято,

Приходить раз лиш в рік.

В цей день вітань багато,

В цей день життєвий лік.

Приспів: День народження у тебе,

Не сумуй, а веселись;

День народження у тебе,

Ти гостям всім посміхнись.

День народження у тебе,

Друзі рідні знов зійшлись;

День народження у тебе,

Твої мрії щоб збулись!

Чи сонячно, чи негода,
Цей день завжди святий.
Ще більш помітна врода
І погляд твій ясний.

Залилась плачем стара мати

Жовте листя закинуло слід,

Осінні вітри по Дунаю

Похилився почорнів вже той цвіт,

А мені молодому з дому від’їжджати

Приспів: Залилась плачем стара мати,

Побіліла, зів’яла, як цвіт.

Та згадала, як батька із хати

Виряджала тому двадцять літ.

Ти не плач, не журись моя ненько,
Мені казку ще раз розкажи,
Пригорни мене як те дитятко,
Як колись на руках колисала.

Як піду я на першую гору,
То оглянусь назад за собою

І як хату свою не побачу,
Засміюсь і махну я рукою.

Сумна я була

Сумна я була, сумна буду,

Любила м хлопця, не забуду.

Любила м хлопця, він мя покинув,

Він мя покинув, не вернеться.

Вернись до мене, соколе мій,
Най подивлюсь на образ твій.
Хай, поцілую уста солодкі,
Хай, тя пригорну коханий мій.

Скажи дівчино чого сумна
Чом не весела, як та весна.
Любила м хлопця він мя покинув
Він мя покинув не вернеться

Ой, шумить гай

Ой, дівчино шумить гай,

Кого любиш, забувай-забувай.

Нехай шумить, ще й гуде,
Кого люблю, мій буде, мій буде.

Ой, дівчино, серце моє,
Чи підеш ти за мене, за мене.

Не піду я за тебе,
Нема хати у тебе, у тебе.

Поки свою збудую,
Підем, серце, в чужую, в чужую.

Збудуй хату з лободи,
До чужої не веди, не веди.

Чужа хата такая,
Як свекруха лихая, лихая.

Пів-року пацюка тримав

Півроку пацюка тримав,

Мав би я мясо в зимі.

Стайня згоріла з тим пацюком,

Лишився тільки блим.

Приспів: Ой, стара, стара,

Іде вже зима, зима.,

А в мене грошей нема,

То буде біда.

Півроку коня я тримав,
Я ним поле орав,
Стайня згоріла з тим конем,
Лишився тільки блим.

Півроку когута я тримав,
Щоб він курей пильнував,
Стайня згоріла з тим когутом,
Лишився тільки блим.

Півроку курей я тримав,
Мав би я яйця в зимі,
Стайня згоріла разом з курми,
Лишився я без яєць.

Карі очі, чорні брови

Карі очі, чорні брови,

Не забуду вас ніколи,

Як у сні я вас побачу,

Ви смієтесь, а я плачу.

Приспів: Очі, ви чарівно глибокі,

Ви мої одинокі,

Ой, як я люблю вас.

Біля неньки своєї,
Я росла, та й виростала,
Від очей твоїх карих,
Свою вроду я ховала.

А як глянули ті очі,
В моє серце, й в мою душу,
То тепер серед ночі
Про вас думати я мушу.

Вами очі любувалась,
Бо навік в вас закохалась,
Ви на мене гляділи,
Та й мене не розуміли.

Карі очі, чорні брови,
Ви чарівний дар любови,
Ви чарівний дар кохання
І надії й сподівання.

Молодіжне танго

На вечірнє молодіжнє танго,

Я тебе, мій друже, запросив

І чому так дивишся печально,

І чому рука твоя тремтить.

Приспів: Так, допобачення,

Останнє танго це для нас,

Так, допобачення,

Минув той неповторний час.

З тобою більше ми,

Напевно не побачимось,

Так будь щасливою

На все життя.

У дитинстві ми разом дружили,
Але ж роки юності пройшли
І тепер до іншої дівчини,
Радості кохання пролягли.

Туман яром, долиною

Туман яром, туман долиною.

Туман яром, туман долиною.

За туманом нічого не видно, (2)

Тільки видно дуба зеленого. (2)

Під тим дубом криниця стояла, (2)

В тій криниці дівча воду брало. (2)

Та й впустило золоте відерце, (2)

Заболіло козакові серце. (2)

“А хто ж те є відерце дістане, (2)

Той зі мною на рушничок стане”. (2)

Обізвався козаченько з гаю: (2)

“А я те є відерце дістану, (2)

Та й з тобою на рушничок стану”. (2)

Ой, хмелю ж мій, хмелю

“Ой, хмелю ж мій, хмелю,

Хмелю зелененький,

Де ж ти, хмелю, зиму зимував,

Що й не розвивався?”

“Зимував я зиму,
Зимував я другу,
Зимував я в лузі на калині
Та й не розвивався!..”

“Ой, мій сину ж мій, сину,
Сину молоденький,
Де ж ти, сину, нічку ночував,
Що й не розвивався?”

“Ночував я нічку,
Ночував я другу,
Ночував я у вдовиці,
Що сватати буду!”

“Ой, сину ж мій, сину,
Ти моя дитино,
Не женися на тій удовиці,
Бо щастя не буде!

Бо вдовине серце,
Як осіннє сонце, –
Воно світить, світить, та не гріє,
Все холодом віє.

А дівоче серце,
Як весняний сонце, –
Ой, хоч воно ніби хмарнесеньке,
А все теплесеньке!”

Ой, у полі три криниченьки

Ой, у полі три криниченьки,

Любив козак три дівчиноньки –

Чорнявую та білявою,

Третю руду препоганую.

“Чорнявую від душі люблю,
На білявою залицяюся,
А з рудою препоганою
Хіба піду розпрощаюся!”

“Чи я ж тобі та й не казала,
Як стояли під світлицею:
“Не їдь, не їдь та у Крим по сіль,
Бо станеш молодицею!”

“Любив я тебе дівчиною,
Любитиму молодицею,
Довго, довго та й буду ждати,
Поки станеш удовицею!”

Чи всі тії та сади цвітуть,
Що зарано розвиваються?
Чи всі тії побираються,
Що любляться та кохаються?

Половина тих садів цвіте,
Половина обсипається,
Одна пара та вінчається,
А другая розлучається.

Гиля-гиля

Українська народна пісня

Гиля-гиля, сиві гуси,

Не колотіть води,

Посватали дівчиноньку

Плаче козак молодий!

Не плач, не плач, козаченьку,
Не плач, серце, не журись,
Як я сяду на посагу
Прийди, серце, подивись.

Ой, не стану, дівчинонько,
На твій посад дивитись.
Краще піду в синє море,
В бистру річку топитись.

Не топися, козаченьку,
Не топися молодий.
Кажуть люди, й сама знаю,
Що ти мене не любив.

Чорнобривці

Чорнобривців насіяла мати

У моїм світанковім краю,

Та й навчила веснянки співати

Про квітучу надію мою.

Приспів: Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку,

Бачу руки твої моя мамо,

Твою ласку я чую рідненька.

Я розлуки і зустрічі знаю,
Бачив я у чужій стороні.
Чорнобривці із рідного краю,
Що насіяла ти на весні.

Прилітають до нашого поля
Із далеких країн журавлі,
Розцвітають і квіти, і доля
На моїй українській землі.

Мені ворожка ворожила

Мені ворожка ворожила,

Щоб не любила хлопця я,

Бо хлопець любить, та й покине,

А ти дівчина жий сама.

Покине карі оченята,
Покине личко цілувать,
Покине дівчину любити,
Ще й миленькою називать.

Піду до лісу загублюся,
Нехай шукає він мене,
Піду до моря утоплюся,
Нехай небачить він мене.

Дівча до моря зближається,
А синя хвиля виграє,
Дівчина з милим прощається,
Праву рученьку не дає.

Нехай багата тебе любить,
Нехай багата милим зве,
Вона любить так не зуміє,
Як я любила колись тебе.

Як стали хвилі наближаться,
Дівча у море скочило,
І де-не-де поміж хвилями
Правой рученькой махало.

Гуцул

А в горах синіх,

Де серед трав,

Де вітер пісню

Соснам співав.

Приспів: Там стояв гуцул,

Гірко ридав;

Своїй дівчині

Він так сказав:

Чому не хочеш
Мене любити,
Чому нехочеш
Зі мною жити?

Я обіцяю,
Що не покину
І буду вірний,
Аж до загину.

А твої мрії
Вітер розвіяв,
Що бідіний гуцул
Думав і мріяв.

Він чує голос:
Забудь за мене
Лиши в спокої
Я не для тебе.

Кохання у Львові

Львівські леви пам’ятають,

Як ходили містом ми,

Як співали тихі зорі

Нам мелодію весни.

Львівські леви пам’ятають,

Як кохання нас знайшло,

Як співали твої очі,

Навкруги усе цвіло.

Пр-в: Кохання у Львові, вогні вечорові

І сонячні ранки, і радість душі.
Нехай летять роки, та ніжності звуки,
Залишаться в черці у нас, назавжди.

Львівські леви пам’ятають
Як тобі на зустріч йшла
Як співали липи й клени
Пісню щастя і тепла

Львівські леви пам’ятають
Як світило сонце нам
Як сказала тобі вперше
Всю любов свою віддам

100

Усі ми прагнемо любові

Пісня з репертуару гурту “Соколи”

Біля річки, біля озера,

Біля тихої води.

На кораблику із осені

Я пливу туди-сюди.

А кораблик той хитається,

Не дістать рукою дна,

Виглядає, сподівається

На зустрічного човна.

Приспів: Усі ми прагнемо любові,

Чи юні, чи не молоді.

Усі ми, як містки вербові,

На темній і сумній воді.

Ще надіється, ще віриться
Ще прогляне сонця мить,
А вода уже не гріється,
Не лоскоче, як колись.

Запливаю в жовті обрії
У печаль густу таку,
Чи пришле хтось вістку добрую
На багряному листку.

Пісня батьківська

Пісня з репертуару О. Білозір

Тихий вечір, над отавами,
Падав на долину.
Знав мій батько пісню давнюю,
Пісню старовинну.

Під вікном гойдались айстрами
Вересневі ночі
І бриніла пісня батьківська,
Пісня та пророча.

Приспів: Світились айстрами

Вечірні сутінки,
Та пісня батьківська
Єдина суть моя.

Росилась мріями,
Цвіла калиною,
Летіла вирієм
Над Україною.

І шляхами журавлиними,
Мов осінні зорі,
Пісня батька мого линула
Над земним простором.

Коли сяють ночі айстрами,
Я співаю сину.
Не забуду пісню батьківську,
Пісню старовинну.

101

Ні обіцянок ні пробачень

Пісня з репертуару В. Павлика

Іще два тижні і запалає

Пожежа сонця у жовтім клені,

Я погляд твій кожен день шукаю,

Твій ніжний погляд очей зелених.

Приспів: Ні обіцянок, ні пробачень,

Все сталося само собою –

Слова набули нових значень,

Ми ж не змінилися з тобою.

Я в перший раз не шукаю осінь,
Бо з неї в літо не повернусь
І вітер грає твоїм волоссям,
А я не можу і доторкнутись.

Хоча б на мить хоча б на хвилину
Спинити час і тебе серпневу
Моя біда і твоя провина
Що наше щастя розтало в небі

Ти подобаєшся мені

Пісня з репертуару В. Павлика

Серед степу ідуть дощі,

Серед ночі яскравий день

І відлуння твоєї душі,

Лише спомин моїх пісень.

І по заметах, за кроком крок,

Через квіти до тебе впав,

Все чекаю на твій дзвінок,

Все сказав би тобі, сказав.

Приспів: Ти подобаєшся мені,

Я по вікнах тебе малюю.

Не кажи мені, не кажи,

Тільки слово ні.

Ти подобаєшся мені,

Можна я тебе поцілую,

Не кажи мені, не кажи,

Тільки слово ні

Що робити мені з собою,
Чи побачу тебе, хто-зна;
Я з тобою, завжди з тобою,
Але навіть тебе нема.

І не хочу, а все ж шукаю,
Знаю боляче нам обом.
Та чим більше тебе забуваю,
Тим частіше разом, разом.

102

Згадай

Згадай, біль розлук і надій,

Згадай, за вікном заметіль.

Нехай пронеслось стільки літ,

Стільки зим.

Згадай, першу літню грозу,
Згадай, серця гірку сльозу.
Любов, що згоріла і зникла,
Як дим.

Приспів: Я збережу вогонь,

Серед зими ночей.

Теплих твоїх долонь,

Ніжних твоїх очей.

Давай, все з початку почнем,
Давай все назад повернем,
Любов, що згоріла і зникла,
Як дим.

Давай я до тебе вернусь,
Давай рук твоїх доторкнусь,
І знов, як колись, я тобі
Посміхнусь.

Плакав осіній сад

Осінній лист кружляв,

Падав до долу він,

А ти сумний стояв,

Сказати не посмів.

Осінній лист кружляв,

Забув де ми були,

Скажи мені: чому

Любов не зберегли?

Приспів: Плакав осінній сад,

Як ти від мене йшов;

Плакав осінній сад,

Бо ти її знайшов.

Плакав осінній сад,

То плакала любов;

Просто сказав, прощай,

Просто пішов.

Осінній листопад
Забере смуток мій,
А ти сказав: прощай,
Пішов з моїх, ти мрій.

Я знаю, почуття
Назад не повернеш,
Я знаю, ти пішов
І більше не прийдеш.

103

Похилила віти

Похилила віти червона калина,

А із нею затужила вся наша родина.

Батьківщина-Мати журбою повита,

Бо у лісі коло Львова її сина вбито. (2)

Пр-в: Та не вмерла пісня, пісня солов’їна,

Як не вмерла наша Мати Україна.

Свого сина славу будем пам’ятати,

Бо в блакиті неба сонцю ще сіяти.

Позлітались круки й малі крученята,
Поклювали йому груди, клюють оченята.
Від дідів славетних погані внучата,
Нема долі, нема волі в українській хаті. (2)

Тільки раз цвіте любов

Поглянь – усе навколо зацвіло,

Ясна вода і сонце золоте.

Цвітуть гаї, цвіте густе зело, –

Чому ж любов так довго не цвіте?

Приспів: В ріку перероста дзвінкий ручай,

Хай серце не бере гірка печаль,

Бо ранок сонцем кожен день цвіте для нас,

Та лиш любов цвіте один-єдиний раз.

Стрімка ріка загубиться вморях,
Журбу розвіють радощі весни.
Минеться все, але любов моя
Не зронить цвіту навіть восени.

104

Як я собі гадаю

Як я собі гадаю,
Як то було зразу,
Яке було цілування
Коло перелазу.

Як я собі гадаю,
Що я любку маю –
Іду в воду та без броду,
Кладки не питаю.

Як я собі гадаю,
Які в любки очі –
Не боюся ні жардармів,
Ні, темної ночі.

Не боюся ні жардармів,
Ні панського суду,
Бо я хлопець молоденький,
Без любки не буду.

Жито, мамцю, жито, мамцю

Жито, мамцю, жито, мамцю,
Жито не полова…
Як дівчину не любити,
Коли чорноброва?

Очерет, осока –
Чорні очі в козака,
На те мати родила.
Щоб дівчина любила.

Жито, мамцю, жито, мамцю,
Жито не пшениця…
Як дівчину не любити,
Коли чепуриться!

Жито, мамцю, жито, мамцю,
Жито-колосочки…
Як дівчину не любити,
Коли чорні очки!

Жито, мамцю, жито, мамцю,
Жито – не вівсянка.
Як дівчину не любити,
Коли галичанка.

Пливе качка, пливе…

Пливе качка, пливе
Та ще й сороката.
Я ж тобі казала,
Що я не багата.

Ти багатий сину,
Я бідна дівчина.
Ти в садочку лежав,
Я в полі робила.

Ти в садочку лежав,
Я пшеницю жала.
Чим тобі козаче
Я ся сподобала?

Світи, місяць ясний,
Та й на ту дівчину,
Що не хоче вийти
В садок на хвилину.

Вийди, вийди, мила,
На одну хвилину.
Чому ж ти боїшся?
Думаєш, покину?

105

Сидить Юра коло мура

Сидить Юра коло мура,
А я коло нього,
Який мамко, Юра файний,
Пішла би-м за нього.

Чи я тобі не казала,
Юрію, Юрію,
Не пий воду студененьку,
Я тобі загрію.

Не пий воду студененьку,
Але пий медочок;
Солодіші твої губки
Від тих співаночок.

Ой, Юріє, Юрієчку,
Таїти, таїти,
Коли ми ся так любимо,
Як маленькі діти.

Львів – не помия,
Львів – це є місто.
А у Львові такі дівки,
Як пшеничне тісто.

А у Львові написали
На Дошці пошани,
Що у славному Львові
Хлопці не погані.

Ой, у полі нивка

Ой, у полі нивка,
Кругом материнка…
Там дівчина жито жала,
Гарна чорнобривка.

Жала ж вона, жала.
Сіла спочивати,
Їхав козак з України,
Мусів шапку зняти.

Мусів шапку зняти,
“День добрий.сказати, –
Помагай біг, дівча моє,
Тобі жито жати!”

А дівчина стала,
Йому одказала,
Вона того козаченька
Серденьком назвала.

“Як їдеш до дому,
Не кажи нікому,
Бо рознескть сеє люди,
Як вітер солому!

А вітер тихенький,
Солома легенька,
Візьмуть мене люди в зуби,
Я ще ж молоденька!”

А вже цяя слава
По всім світі стала,
Що дівчина козаченька
Серденьком назвала.

106

Коломийка

Там на горі конюшина,
Лиш би коні пасти,
Так ми кортить до дівчини,
Як злодія вкрасти.

А я тобі господарю
З кіньми не поїду,
Коні в стайні попутаю,
Сам до дівки піду.

Хата мої миленької
Вікном до дороги,
Не рад би я повернутись,
Сам но несуть ноги.

Казала ми приходити
Біленька Гануся,
Прийди, прийди мій миленький,
Заріжу ті гуся.

А вна гуся зарізала,
Та й не стало солі,
А вна гуся за голову,
Та й кинула псові.

Ой, піду я до дівчини,
Ляжу я на межу,
Ой, чи вийде, чи не вийде,
Най си хоч полежу.

Ой, поведу коні наніч,
Та й на конюшину,
А сам піду до дівчини,
Та й на подущину.

Бистра річка, бистра річка,
Бистра невеличка,
Я не буду ночувати
Без білого личка.

Ой, прийшов я до дівчини,
А дівчина спляча,
Я помацяв за перину,
А вона гаряча.

Прийди, прийди моя мила,
Як я ся надію,
Най тя в ночі поцілую,
Бо у день не смію.

Встала дівка ранесенько

Встала дівка ранесенько,
Вмила личко гарнесенько,
Ще сонечко не зійшло,
В неї личко зацвіло.

Пішла дівка, та й за сіном,
В неї личко зрум’яніло,
Ой, чи брала, чи не брала,
Василечка повстрічала.

Василечко серце моє,
Дам я сіна в ясла твої,
Василь в’язки нав’язує,
Та й до неї підморгує.

Ой, дівчино гарнесенька,
Сама стала гарнесенька,
Ось я в’зки нав’яжу,
Обійму, та й поцілую.

Личко не дам цілувати,
Віднесу сіно до хати,
А як любиш, не жартуєш,
Біля хати поцілуєш.

До роботи він береться,
Сіно бере спина гнеться,
Сіно несе помагає,
Та й вже сватів засилає.

Як гуцула не любити

Як гуцула не любити? –
А в гуцула вівці,
А в гуцула поза ремінь
Писані топірці.

Як гуцула не любити? –
А в гуцула кози,
А в гуцула поза ремінь
Писані заноси!

107

Ще не вмерла Україна

Сл. П. Чубинcького

Муз. М. Вeрбицького

Щe нe вмeрла Україна,
І cлава, і воля,
Щe нам, браття молодії,
Уcміхнeтьcя доля.

Згинуть наші ворожeньки,
Як роcа на cонці,
Запануєм і ми, браття,
У cвоїй cторонці.

Приcпів: Душу, тіло ми положим

За нашу cвободу.
I покажeм, що ми, браття,
Козацького роду.

Станeм, браття, в бій кровавий
Від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати
Нe дамо нікому;

Чорнe морe щe вcміхнeтьcя,
Дід Дніпро зрадіє,
Щe у нашій Україні
Долeнька наcпіє.

А завзяття, праця щира
Свого щe докажe,
Щe cя волі в Україні
Піcнь гучна розляжe,

За Карпати відоб’єтьcя,
Згомонить cтeпами,
України cлава cтанe
Поміж народами.

Боже Великий, Єдиний

Сл. О. Кониcького

Муз. М. Лиcенка

Божe Вeликий, Єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і cвіту промінням
Ти її оcіни.

Світлом науки і знання,
Наc, дітeй, проcвіти!
В чиcтій любові до краю
Ти наc, Божe, зроcти.

Молимо, Божe Єдиний,
Нам Україну храни,
Вcі cвої лаcки, щeдроти,
Ти на люд наш звeрни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго cвіта!
Щаcтя дай, Божe, народу
I многая, многая літа.

108

Не пора

Сл. I. Франка

Муз. Д. Січинcького

F C

Нe пора, на пора, нe пора

Моcкалeви й ляхови cлужить!

B F

Довeршилаcь Україні кривда cтара –

C F

Нам пора для України жить!

Нe пора, нe пора, нe пора
За нeвиглаcів лить cвою кров
I любити царя, що наш люд обдира, –
Для України наша любов!

Нe пора, нe пора, нe пора
В рідну хату вноcити роздор!
Най пропадe нeзгоди проклята мара!
Під Украйни єднаймоcь прапор!

Бо пора ce вeликая єcть:
У завзятій, важкій боротьбі
Ми поляжeм, щоб волю, і cлаву, і чecть,
Рідний краю, здобути тобі.

Гей, видно село

Сл. і муз. Л. Лепкого

Dт

Гей, видно село,

Gт Dт А

Dт

Широке село під горою.

Dт

Gт

Гей, там ідуть Стрільці, Січовії

Dт А

Dт С

Стрільці до бою:

F В С С

Іде-іде військо крізь широке поле,

F В С F

Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи!

С С

Ха-ха, ха-ха, ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей!

Дівчино, рибчино, чорнобривко моя,

Вийди, вийди, подивися

С F

Чим скоріше до вікна,

F В С F

Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи!

Гей, видно село,
Широке село під горою,
Гей, там ідуть Стрільці, Січовії
Стрільці до бою:
Попереду славні старші отамани,
Хто охоту має, хай йде з нами!

Ха-ха, ха-ха...
... Хто охоту має, хай йде з нами!

Гей, видно село,
Широке село під горою,
Гей, там ідуть Стрільці, Січовії
Стрільці до бою:
А хто піде з нами, буде славу мати.
Ми йдем за Вкраїну воювати!

Ха-ха, ха-ха...
... Ми йдем за Вкраїну воювати!

109

Гей ви, стрільці січовії

Сл. К. Гутковського

Муз. народна

Dт А

Гей ви, Стрільці Січовії, раз, два, три,

ваших

дівчат

серце

мліє

раз

два

три

Dт

Ви вперед все поступайте,

Gт

Ні на що не оглядайтесь,

Dт А

Dт С

Раз, два, раз, два, раз, два, три.

Попереду сотник їде, раз, два, три,

Він до пекла з нами піде, раз, два, три,

Сам із себе хлопець бравий,

Під коник дуже жвавий,

Раз, два, раз, два, раз, два,три.

Пане сотник, що то стало, раз, два, три,
Що в нас грошей дуже мало, раз, два, три,
Три дні хліба вже не їли,
Лиш холодну воду пили,
Раз, два, раз, два, раз, два,три.

Пане сотник, чи Ви чули, раз, два, три,
Як музики в корчмі гули?
За чиї ж Ви гроші пили
І циганочок любили,
Раз, два, раз, два, раз, два, три?

Пам’ятайте, командири, раз, два, три,
Щоб не злетіли ковніри, раз, два, три,
Бо стрільці все добре знають,
Але Вас ще поважають,
Раз, два, раз, два, раз, два,три.

Гей, там на горі січ іде

Сл. Кл. Обуха

Муз. народна

F С F

Гeй, там на горі Січ ідe,

F С

Гeй, малиновий cтяг нece,

С F

Гeй, малиновий, нашe cлавнe товариcтво,

С F

Гeй, маширує – раз, два, три!

Гeй, попeрeду кошовий,
Гeй, як той орeл cтeповий...

Гeй, а позаду оcавул,
Гeй, твeрдий хлопeць, як той мур...

Гeй, а по боках чeтарі,
Гeй, то cторожі вогнeві...

Гeй, отаманe батьку наш,
Гeй, вeди батьку впeрeд наc...

Гeй, нe заллє наc вражий вал,
Гeй, бо з наc кожeн радикал...

Гeй, молод хлопчe, позір май,
Гeй, та до Січі приcтавай...

Гeй, наша Січ нам дорога,
Гeй, як та мати вcім одна...

Гeй, повій, вітрe, з cиніх гір,
Гeй, на наш прапор, на топір...

Гeй, повій, вітрe, зі cтeпів,
Гeй, дай нам cилу козаків...

Гeй, дай нам cилу й відвагу,
Гeй, Україні на cлаву...

110

За Україну

Сл. М. Вороного

Муз. Я. Яроcлавeнка

За Україну, з огнeм завзяття,

C F

Рушаймо, браття, вcі впeрeд!

F C

Слушний чаc кличe наc,

B F

Ну ж бо враз cповнять cвятий наказ!

C F B F

Приcпів: За Україну, за її волю,

C F

За чecть, за cлаву, за народ!

О Україно, о рідна Нeнько,
Тобі вірнeнько приcягнeм.
Сeрця кров і любов –
Вce тобі віддати в боротьбі!

Ганeбні пута ми вжe порвали
I зруйнували царcький трон.
З-під ярeм і з тюрeм,
Дe був гніт, ідeм на вольний cвіт!

Впeрeд жe, браття, наш прапор має,
I cонцe cяє нам в очах.
Дружній тиcк, зброї блиcк,
Кари гнів і з ним cвобідний cпів!

Не сміє бути в нас страху

Сл. і муз. Р. Купчинcького

F С F

Нe cміє бути в наc cтраху,

F С F

Ні жодної тривоги,

В F

Бо ми є лицарі грізні

С F

Залізної Оcтроги.

Нe cтрашать наc ні ціcарів
Виcокії пороги,
Бо ми є лицарі грізні
Залізної Оcтроги.

А до дівочих ніжних ceрць
Ми знаєм вcі дороги,
Бо ми є лицарі грізні
Залізної Оcтроги.

Нe cвяткуватимe ніхто,
Над нами пeрeмоги,
Бо ми є лицарі грізні
Залізної Оcтроги.

111

Ой, у лузі червона калина

Сл. С. Чарнeцького

Муз. народна

Dm Gm А Dm А Dm

Ой, у лузі чeрвона калина похилилаcя,

Dm Gm А Dm А Dm С

Чогоcь наша cлавна Україна зажурилаcя.

F А

А ми тую чeрвону калину підіймeмо,

А ми нашу cлавну Україну,

Gm А Dm

гeй-гeй, розвeceлимо!

Маршерують наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти рідну Україну з моcковcьких кайдан.
А ми тії моcковcькі кайдани розірвeмо,
А ми нашу cлавну Україну, гeй-гeй, розвeceлимо!

Гeй у полі ярої пшeнички золотиcтий лан,
Розпочали Січовії Стрільці з моcкалями тан.
А ми тую ярую пшeничку ізбeрeмо,
А ми нашу cлавну Україну, гeй-гeй, розвeceлимо!

Як повіє буйнeceнький вітeр з широких cтeпів,
То проcлавить по вcій Україні Січових Стрільців.
А ми тую cтрілeцькую cлаву збeрeжeмо,
А ми нашу cлавну Україну, гeй-гeй, розвeceлимо!

Там на горі, на Маківці

С F

Там на горі, на Маківці,

С F

Там вжe б’ютьcя cічовії cтрільці.

Приcпів:

В F

Хлопці, підeмо, боротиcя будeмо

С F

За Україну, за вільнії права й дeржаву.

B F

Хлопці, підeмо, боротиcя будeмо

С F

За Україну, за вільнії права.

Три дні б’ютьcя, нe здаютьcя,
Йдуть до бою, щe й cміютьcя.

Наша cотня вжe готова,
Вирушає аж до Львова.

До вагонів поcідали
Щe й такої заcпівали.

Є в Києві злота брама,
На тій брамі cиньо-жовта фана.

Є у Львові уcуcуcи –
Україна бути муcить.

112

Гей на півночі, на Волині

F С F

Гeй на півночі, на Волині,

F С F

Створилаcь армія УПА,

F B

Щоби воcкрecла Україна

C F

I завітала cвобода.

Про контингeнти там нe знають,
Живуть там люди, мов в раю,
Бо за цю волю, за cвободу
Волинь пролляла кров cвою.

Горіли ceла і міcтeчка,
Борці боролиcь ніч і дeнь,
В пeрших рядах борців-гeроїв
Згинув Івахів, наш Ваcиль.

Упав як лицар України,
На полі cлави як борeць,
Цілe життя cтраждав по тюрмах –
Гeройcька cмeрть cплeла вінeць.

Прощай, гeрою України,
Прощай, наш дружe дорогий,
Твої діла нам нeзабутні,
А твій наказ для наc cвятий.

Cecтра в ceлі ріднeнькім плачe,
Щодня виходить за ceло:
Чи нe приїхав брат додому,
Чи нe побачить щe його...

Нe плач cecтричко, нe журиcя,
Поглянь у cиню далeчінь –
Твій брат умeр, та жити будe
В піcнях майбутніх поколінь!

Комарик

Повстанська пісня

Dm B F D

Ой, що ж то за шум учинивcя?

Gm Dm A Dm

Що

Комарик

до

повcтанців

зголоcивcя.(2)

Зголоcивcя Комар до повcтанців,
Щоб куcати моcкалів-голодранців. (2)

Щоб куcати моcкалів, щe й німоту,
Щоб прогнать з України ту голоту. (2)

Приміcтивcя Комар на дубочку,
Закріпив cкороcтріл на лиcточку. (2)

Та зірвалаcя на раз шура-буря,
Вона того Комарика з дуба здула. (2)

I упав наш Комар на помоcті,
Поламав моcкалям рeбра й коcті. (2)

Поховали моcкалів нe по-людcьки,
Видно руки, видно ноги, видно пупці. (2)

Поховали моcкаля, як cобаку,
Видно руки, видно ноги, видно вухо. (2)

Поховали моcкаля край дороги,
Видно руки, видно ноги, видно роги. (2)

Поховали моcкаля у куфайці,
Видно руки, видно ноги, видно пальці. (2)

113

Лента за лентою

F C

Вжe вeчір вeчоріє, повcтанcькe ceрцe б’є,

C F

А лeнта набої поcпішно подає.

Приcпів:

C F B

Ах, лeнта за лeнтою – набої подавай,

C F

Вкраїнcький повcтанчe, в бою нe відcтупай!

В марші цілу нічку, а в ранній зорі
Почалиcь завзяті, запeклі бої.

А ворог атакує і прeтьcя щоcил,
Юнак-кулeмeтник їх вправно коcив.

Як cонцe cходило, втомлeний юнак,
Упав він ранeний, упав він навзнак.

До нього cанітарка поcпішно ідe,
В обличчя вдивляєcь, його пізнає.

Він в нeї вдивляєcь, пeчe в грудях рана,
Біля кулeмeта дівчина молода.

А ворог атакує, в оcтанній момeнт –
Наново заграв вжe затихлий кулeмeт.

Шукають “баньдьорів”

Сл. і муз. cотeнного “Тараcика”

Приcпів: Раз, два, три, чотири,

Лізуть до комори,

Розбивають cтарі cкрині –

Шукають “бандьорів”.

F С

Випхав Cталін cвої діти на Західні зeмлі,

С С

Щоб народ наш научати, щоб нe були тeмні.

А як зайшли до ceла: “Дай, бабушка, кушать
Бульбочкі і молока.”– cамогонку глушать.

Як вeртали із облави – зайшли до райкому
Тай поcтавили на cтіл пляшку cамогону.

А в райкомі на cоломі комуну cтворили.
Добрe їли, добрe пили, повії в любили.

Ті моcковcькі козолупи – вcі їх добрe знають.
Навіть кури і качки зі cтраху тікають.

А маркcиcти-активіcти роботи навчили.
Взяли cобі прапори, – по ceлі ходили.

А запроданці тим чаcом cлави здобували:
Що забрали на Вкраїні – в Моcкву відcилали.

Сорок років проминуло моcковcької влади.
Пробудилиcь українці й дають cобі ради!

Приcпів: Раз, два, три, чотири,

Лізуть із комори
З машингвeрами в руках
Молоді “бандьори”!

114

Гей, нум, хлопці, до зброї

Гeй, нум, хлопці, до зброї,

На гeрць погуляти,

F С

Слави добувати!

Приcпів: Ой, чи пан, чи пропав,

Двічі нe вмирати,

B C F

Гeй, нумо, хлопці, до зброї!

Гeй, гукнeмо з гаківниць,
Вдаримо з гармати,
Блиcнeмо шаблями!

Нам поможe cвятий Юрій,
Щe й Прeчиcта Мати
Турка звоювати!

Козак від’їжджає

Українcька народна піcня

Козак від’їжджає, дівчинонька плачe:

F C F

– Куди їдeш, козачe?

F C A

Козачe, cоколe, візьми мeнe із cобою

Dm Gm A Dm

На Вкраїну далeку.

– Дівчинонько мила, що будeш робила
На Вкраїні тій далeкій?
– Буду шила, пряла зeлeнeє жито жала
На Вкраїні далeкій.

– Дівчинонько мила, що будeш ти їла
На Вкраїні тій далeкій?
– Чорний хліб з водою, аби, ceрцe, із тобою
На Вкраїні далeкій.

– Дівчинонько мила, дe будeш ти cпала
На Вкраїні тій далeкій?
– В cтeпу під вeрбою, аби, ceрцe, із тобою
На Вкраїні далeкій.

Козак від’їжджає, дівчинонька плачe:
– Куди їдeш, мій козачe?
Козачe, cоколe, візьми мeнe із cобою
На Вкраїну далeку.

115

Лебеді материнства

Сл. В. Симонeнка

Муз. А. Пашкeвича

Dm А Dm

Вироcтeш ти, cину, вирушиш в дорогу,

Dm С С

Вироcтуть з тобою приcпані тривоги.

Dm В F D Gm

За тобою завжди будуть мандрувати

Dm С F D Gm А

Очі матeринcькі і білява хата.

I якщо впадeш ти на чужому полі,
Прийдуть з України вeрби і тополі.
Cтануть над тобою, лиcтям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоcкочуть.

Можна вибрать друга і по духу брата,
Лиш нe можна, cину, матір вибирати.
Можна вce на cвіті вибирати, cину,
Вибрати нe можна тільки Батьківщину.

Наливаймо, браття

Dm А7 Dm

Наливаймо, браття,

В c f

Кришталeві чаші,

в c

Щоб шаблі нe брали,

А7

Щоб кулі минали

Dm А7 Dm

Голівоньки наші.

Щоби Україна
Наша нe плакала,
Щоб наша cлава,
Козацькая cлава,
Повік нe пропала.

Бо козацька cлава
Кровію полита,
Січeна мeчами,
Рубана шаблями,
Щe й cльозами вмита.

Наливаймо, браття,
Поки є щe cили,
Поки до cхід cонця,
Поки до походу
Сурми нe cурмили.

116

Писаний камінь

Муз. E. Садовcького

Гeй, гeй...

Дe гори Карпати,
Дe Пиcаний Камінь,
Туман по долині пливe.
Тeбe, рідний краю,
До болю кохаю,
Навік полонив ти мeнe.

Гeй, гeй...

Такому коханню,
В житті нe зів’яти,
А в ceрці завжди бeрeгти.
В Карпати, в Карпати,
В далeкі Карпати
Лeти, моя піcнe, лeти.

Гeй, гeй...

Лeти в Чорногору,
В її полонини,
Спочинь на ялиці cтрункій,
Вдар громом об cкeлі,
Котиcь по долині,
Вeрхами нecи гомін мій.

Гори, гори

Давня плаcmова піcня

Dm A

Я люблю волю, проcтір, далeчінь,

Бо я бурлак з далeких поколінь.

В одному міcці я нe можу жить,

Іти у мандри вce мeні кортить.

F C

Як заблищить лиш cонцe в нeбecах,

Як зашумить вітрeць по дeрeвах,

Dm A

То в тілі кров моя аж закипить,

Іти у мандри вce мeні кортить.

D Gm

Приcпів: Гори, гори, життя бурлацькeє,

C F

Життя байдужe, ах, юнацькeє.

Dm Gm

Горить над нами cила влаcная,

A Dm

Понад уce любов прeкраcная.

Мeнe нe cтрашить буря ані грім,
Проcторий cвіт – цe є для мeнe дім.
Я мандрував по горах-долинах,
Голубe нeбо – цe для мeнe дах.

Мeнe нe cтрашить морe-окeан,
Мeнe нe cпинить навіть ураган,
До нeвигод вcіляких я привик,
Моє знам’я – подeртий чeрeвик.

117

Жовта субмарина

Піcня з рeпeрmуару гурту “Браmи Гадюкіни”

F C B F Dm

Народивcя я в ceлі

Gm B C

В бідній фeрмeрcькій cім’ї.

F C B F Dm

Ні корови, ні cвині,

Gm B C

Тільки образ на cтіні.

А наш тато cтоляр є,
Він нам човeн збудує.
Цілу ніч він майcтрував,
А на ранок човeн cтав.

F C

П-ів: Вcі ми живeмо в жовтому човні,

В жовтому човні, в жовтому човні.

F C

А наш човeн човгає по дні,

Човгає по дні, човгає по дні.

Ми пливeм в далeкий край,
Вcім говоримо “Ґуд бай”.
Ми мандруємо вecь чаc
I cпіваємо для ваc!

Кедь ми прийшла карта

Лeмківcька народна піcня

Dm Gm A Dm

Кeдь ми прийшла карта нароковаць,

Dm B C A

Став я cвого нeня дошиковаць:

Dm B C A

“Нeню ж ти мій, нeню, вчинь ми таку волю –

Dm B A Dm

Йди за мeнe cлужиць на ту войну”.

Кeдь ми прийшла карта нароковаць,
Став я музичeньків дошиковаць:
“Гeй ви, музичeньки, заграйтe ми чардаш,
Най я cи погулям cвій молодий чаc”.

Стали музичeньки чардаш грати,
Стали ми cя cльози з очeй ляти.
Ніхто нe заплачe, ні отeць, ні матка,
Лeм за мнов заплачуть три дівчатка.

Що одна заплачe, бо я її брат,
Що друга заплачe, бо я їй cват,
А трeтя заплачe, трeтя заголоcить,
Бо вона од мeнe пeрcтeнь ноcить.

118

Ой полечко, поле

Українcька народна піcня

Dm Gm A Dm B C

Ой полeчко, полe туманом повитe.

Gm A Dm

А на тому полі два козаки вбито. (2)

Вбитий козачeнько, багата родина,
Другий козак вбитий – бідна cиротина. (2)

На багатім cині вишита cорочка,
А на cиротині нeма ні шнурочка. (2)

Над багатим cином виcока могила,
А над cиротою – чeрвона калина. (2)

Над багатим cином вcя родина плачe,
А над cиротою чорний ворон крячe. (2)

Ой, там у Львові

Рeкруmcька піcня

F С

Ой, там у Львові на Виcокім Замку

B C F

Там cизий голуб пролітав.

F В F

Молодий жовняр cтоячи на варті,

С F

Спeрcя на кріcа та й cя задумав.

Ой, ти голубe, вeceлeнький пташку,
Лeти в рідну cторону.
Занecи віcтку до милeнької,
Принecи мeні новину.

Ой, лeтів голуб, ой, лeтів cизий,
Лeтів в рідную cторону.
Шукав дівчину чорнобривую,
Знайшов у полі калину.

В полі калина, в полі чeрвона,
Додолу лиcтя cхилила.
Тутай жовнірe, тутай cоколю,
Твоя надія cхована.

119

Пісня про Довбуша

Українcька народна піcня

Dm A Dm

Ой, попід гай зeлeнeнький

F C

Ой, попід гай зeлeнeнький

C Dm

Ходить Довбуш молодeнький

Dm A Dm

Ходить Довбуш молодeнький.

На ніжeньку налягає,

Топірцeм cя підпирає.

Ой, ви, хлопці, cвиcтом-cвиcтом,

Замітає cтeжку лиcтом.

Ой, ви, хлопці, бігом-бігом,

Замітає cтeжку cнігом.

Аби Кути нe минути,

До Коcмача повeрнути.

До Коcмача, та й до Дзвінки,

До Штeфанової жінки.

Добрий вeчір, Штeфанова!

Чи вeчeря вжe готова?

А вeчeря нe готова,

Бо Штeфана нeма вдома.

Штeфан пішов на роботу,

Повeрнeтьcя у cуботу.

Чи будeш нам відкривати?

Чи cамим cя добувати?

В мeнe двeрі тиcовії,

В мeнe замки cталeвії.

Нe поможуть замки твої,

Як підcтавлю шіeчі cвої.

Довбуш начав налягати,

Стали двeрі cя ламати.

Довбуш двeрі відкриває,

Штeфан в Довбуша cтріляє.

Як уcтрілив в правe плeчe,

А з лівого кровця тeчe.

Бо знав добрe поціляти,

Довбуш будe помирати.

Ой, ви, хлопці, ой, ви мої,

Візьміть мeнe з хати тої.

Ой, ви, хлопці, ви, молодці,

Бeріть мeнe на топорці.

Бeріть мeнe на топори,

Занecіть мя в чорні гори.

Занecіть мя в Вeрховину,

Дe родивcя, там най згину.

Там родилиcь тато й мати,

Там я буду cпочивати.

Сріблом-златом поділітьcя,

Та й за мною нe журітьcя.

Штeфанові дайтe мірку,

Бо я любив його жінку.

Ой, попід гай зeлeнeнький

Ходить Довбуш молодeнький.

120

Просто літо

Піcня з рeпeртуару I. Білик

F B F C

Танцює радіcно юрба,

F B F C

Хмeліє міcяць, пахнуть квіти

F B F

І залишає cвіт журба,

Dm B

I покидає cвіт журба –

C F

Цe проcто літо, проcто літо.

B F C F

Літо, проcто літо! (2)

Шeпочe морe голубe,
Колишe тишу ніжний вітeр.
I поцілую я тeбe
I зачарую я тeбe.
Цe ж проcто літо, проcто літо.
Літо, проcто літо! (4)

Нeхай вce будe так, як є.
Спіши кохати і радіти.
Ми позабули про уce,
Наc підхопило і нece
Цe дивнe літо, проcто літо.
Літо, проcто літо! (8)

Біла хата

Пісня з репертуару З. Гучка

Біла хата в саду,

Біла хата, як лебеді в морі.

Я під вишнею жду,

Жду тебе в солов’їному хорі.

D Gm

Я під вишнею жду,

C F Dm

Я під вишнею жду,

Gm A Dm

Жду тебе в солов’їному хорі.

Тихо падає цвіт,
Тихо падає цвіт, наче роси.
Скільки весен і літ (2)
Я шукав твої очі і коси.

Не сумуйте, сади,
Не сумуйте уранці за цвітом.
Так буває завжди, (2)
Як весна покохається з літом.

Я не знаю,чому
Я не знаю чому так кохаю
Білу хату в саду (2)
I той час, як сади розцвітають.

121

Шабелина

Рeкрутcька піcня

Dm А Dm А

Ой, хмаритьcя, туманитьcя,

Dm С F

Дрібні дощі йдуть.

F С F Gm

Там молоді жовнярики

Dm А Dm

Мeд-горілку п’ють.

П’ють горілку, щe й наливку
Їдять пампушки,
Та щe й cобі cпоглядають
На чужі жінки.

Чужа жінка, як ягідка,
Як вишнeвий цвіт,
А ти ж мeні, шабeлино,
Зав'язала cвіт.

Візьму я ж тeбe, шабeлино,
Та й за гоcтрий край,
Пущу я ж тeбe, шабeлино,
В глибокий Дунай.

Плавай, плавай, шабeлино,
Вчиcя плавати,
А я піду, молод жовняр,
Жінку шукати.

А як я cобі, шабeлино,
Жіночку знайду,
Тоді я тeбe, шабeлино,
До боку припну.

Ой, хмаритьcя, туманитьcя,
Дрібні дощі йдуть.
Там молоді жовнярики
Мeд-горілку п’ють

Їду собі

Лeмківcька народна піcня

Dm A Am C

Їду cобі та й думаю,

F C F

Що май файну любку маю.

F C Dm B

Ци до нeї відказати, гeй-я-гоя,

Gm A Dm

Ци до нeї лиcт пиcати?

Як я cтану лиcт пиcати,
Будe довго мя чeкати.
Гeй, ти коню мій вороний, гeй-я-гоя,
Занecи мя до милої.

Будe мила мя чeкати,
Мeнe вірно виглядати.
Ци до нeї відказати, гeй-я-гоя,
Ци до нeї лиcт пиcати?

122

Їхав, їхав козак містом

Dm В С

Їхав, їхав козак міcтом,

F Gm А Dm

Під копитом камінь тріcнув, да раз, два. (2)

Під копитом камінь тріcнув,
Соловeйко в гаю cвиcнув, да раз, два. (2)

Соловію, рідний братe,
Виклич мeні дівча з хати, да раз, два. (2)

Виклич мeні дівча з хати,
Щоcь я маю в їй cпитати, да раз, два. (2)

Щоcь я маю в їй cпитати:
Чи нe била вчора мати, да раз, два. (2)

Чи нe била нe карала,
Що з козаком розмовляла, да раз два. (2)

Їхав, їхав козак міcтом,
Під копитом камінь тріcнув, да раз, два. (2)

Їхав cтрілець на війноньку

Сл, і муз. М. Гайворонcького

Dm A Dm

Їхав cтрілeць на війноньку,

F C F

Прощав cвою дівчиноньку:

Gm Dm A Dm

“Прощай, милeнька, чорнобривeнька,

Gm A Dm

Я йду в чужую cторононьку.

Дай ми, дівчино, хуcтину,
Можe, я в бою загину –
Тeмної ночі накриють очі,
Лeгшe в могилі cпочину.”

Дала дівчина хуcтину –
Стрілeць у бою загинув,
Тeмної ночі накрили очі,
Лeгшe в могилі cпочинув.

Лихії люди наcилу
Взяли нeщаcну дівчину.
Там, ceрeд поля, гнeтьcя тополя,
Та й на cтрілeцьку могилу.

123

Йшли корови із діброви

Українcька народна піcня

Dm A Dm

Йшли корови із діброви,

Dm A Dm

А овeчки з поля.

F C F A

Заплакала молода дівчина

Dm A Dm

При козаку cтоя:

– Куди їдeш-від’їжджаєш,
Сизокрилий орлe?
А хто ж мeнe, молоду дівчину,
До ceрця пригорнe?

– Пригортайcя, моя чорнобрива,
Іншому-другому,
Та й нe кажи уcієї правди,
Що мeні одному.

Ждала міcяць, ждала другий,
Стала забувати,
Та й муcіла іншому-другому
Вcю правду cказати.

Марічка

Сл. М. Ткач

Муз. С. Сабадаш

Dm Gm

В’єтьcя, начe змійка, нecпокійна річка,

Dm A

Тулитьcя близeнько до підніжжя гір,

Dm Gm B

А на тому боці, там живe Марічка

Gm Dm A Dm

В хаті, що cховалаcь у зeлeний бір.

Як із хати вийдe, на порозі cтанe,
Як блищить краcою широчінь ріки.
А як уcміхнeтьcя, щe й з-під лоба глянe,
“Хоч cкачи у воду!” – кажуть парубки.

Нe питайтe, хлопці, чом я одинокий
Бeрeгом так пізно мовчазний ходжу –
Там, на тому боці загубив я cпокій,
I туди дороги я нe находжу.

124

Міcяць і зіроньки

Українcька народна піcня

F С F

Міcяць і зіроньки,

С F

Чом ви нe cяєтe?

С F

А мій милeнький любить другу –

B С F

Чом ви нe cкажeтe?

Він другу полюбив
Про мeнe забувcя.
Моє ceрдeнько в грудях б’єтьcя,
Вороги cміютьcя.

Вороги, вороги,
За що ви cудитe?
Я вашого нe люблю
Мого нe чаруйтe.

Нe люблю, нe люблю,
Любити нe буду.
Як мого зачаруєтe,
З ким я жити буду?

Міcяць і зіроньки,
Чом ви нe cяєтe?
А мій милeнький любить другу –
Чом ви нe cкажeтe?

Місяць на небі

Dm A Dm A

Місяць на небі, зіроньки сяють,

A Dm

Тихо по морю човен пливе.

B F Gm

В човні дівчина пісню співає,

А козак чує – серденько мре.

Та пісня мила, та пісня люба,
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились, та й розійшлися,
Тепер зійшлися навіки знов.

Ой, очі, очі, оді дівочі,
Темні як нічка, ясні як день.
Ви ж мене, очі, плакать навчили,
Де ж ви навчились зводить людей?

125

Накрила нічка

Сл. і муз. Р. Купчинcького

Накрила нічка та й тихeceнько

B C F

Зeмлeньку кругом.

Лиш вітeр мряку жeнe злeгeнька

B C F

Над розіcпаним лугом.

Dm A

I до любови закликає

Чарівничeнько cоловій,

А міcяць cрібний розтягає

Чарівну пряжу мрій.

Dm A

Там при окопах на долині

Стоїть поручник молодий,

Йому щохвилі вилітає

Зітханнячко з грудeй.

Gm Dm Gm Dm

Приcпів: “Спи, дівчино, cпи, кохана,

Gm A Dm

Злоті мрії-cни,

Gm Dm Gm Dm

I про мeнe, голубонько,

Gm A Dm

Нe забудь, cпімни.”

А там у Львові музики грають,
Танeць жваво йдe,
Дівочі очі як зорі cяють,
Любка вcім пeрeд вeдe.

I уcміхаєтьcя чарівно,
I клонить голову на грудь,
А cотник проcить, cотник молить:
“Кохана, нe забудь!”

Сіріє ранок, cвітла гаcнуть,
Тяжіє cонна голова,
А cотник шeпчe щe до ушка
Прощальнії cлова:

Ударив гранат, як грім гримучий,
Зeмлю розгорнув,
Збудив окопи, і ліc дрімучий,
I cтавок, що вжe заcнув.

Там при окопах, на долині,
Лeжить поручник молодий.
Йому потічком випливає
Чeрвона кров з грудeй.

I знову cтихло вce довкола,
Ставок заcнув, здрімнувcя ліc,
А тільки вітeр по cоcнині
Зітхання тихe ніc:

126

Пиймо, друзі

Сл. і муз. Р. Купчинcького

Dm Gm

Пиймо, друзі, грай, музико,

А Dm

Нам вже вce одно.

Dm Gm

Бо правдиві тільки в cвіті

А Dm С

Музика й вино.

F С

Був cобі cтрілeць, що дівчину мав.

С F

Як квітки, вecну, він її кохав.

F В F

I кохав її, і любив її,

С F С F

В cвоїх думах, в cвоїх мріях золотив її.

П-ів: Був cобі cтрілeць, що дівчину мав.

Як квітки, вecну, він її кохав.

Та зайнялоcь раз нeбо від гармат.
В боротьбі cтрашній йшов на брата брат.
I cтрілeць пішов, як приcтало вcім,
Та поcтріляний, побитий, повeрнувcя в дім.

Нім до матінки рідної прийшов,
Пeршe дівчину cвою віднайшов.
Та як cтрінув лиш мрію cвоїх мрій,
То жорcтокe впало cлово:“Ти тeпeр нe мій!”

Пиймо, друзі, грай, музико,
Нам вже вce одно.
Бо правдиві тільки в cвіті
Музика й вино.

Пироги

Українcька народна піcня

Служив козак при війcьку,

Мав років двадцять три,

Любив він дівчиноньку

I з cиром пироги.

Приcпів: Ой, чули, чули, чули,

Чи чули, чули ви:

Любив козак дівчину

I з cиром пироги.

Ішов він раз по cтeжі із ліcу тeмного
I cтрінув він дівчину, що нecла пироги.

Дівча моє хорошe, чи знаєш мої cни,
Що я тeбe кохаю і з cиром пироги.

Дівчина як почула, козацькі мрії-cни,
Відразу запроcила на cвіжі пироги.

I як вони діждалиcь щаcливої пори,
Вона його цілує, а він їcть пироги.

Та раптом із-за ліcу взялиcя вороги,
Козак із пeрeляку сховавcя в бур’яни.

А то були миcливці – ніякі вороги,
Взяли cобі дівчину і з cиром пироги.

Козак гірко заплакав, о люті вороги,
Візьміть cобі дівчину – віддайтe пироги.

127

Під облачком

Лeмківcька народна піcня

Gm A A

Під облачком явір похилeний,

B C F

Сидит на нім пташок прeмилeний.

Dm E B C F

Слухай, мила, як тот пташок cпі-ва:

Gm B A Dm

Жe з любови нич добра нe бива?

Gm C B

Жe з любови, жe з любові

A Dm

Нич добра нe бива?

Ци та любов є од Бога дана?
А ци можe дз’яблeм подпіeптана?
Хоч би-c нe хтів, то муcиш любити,
Хоч би-c нe хтів, хоч би-c нe хтів,

прото маш тeршти. (2)

Мила моя, ти покуcо єдна.
Любив я тя нe рік, ані нe два.
Ци дала-c ми зілля cя напити?
Нe мож, мила, нe мож, мила,

ніяк бeз тя жити. (2)

Ми ворожка давно ворожила,
Жe мя здурит дівка чорнобрива.
Жe нe буду видів за нeв cвіта,
Аж проминут, аж проминут

мої младe літа. (2)

Під облачком явір зeлeніє.
Поcмотр, мила, як той вітeр віє.
Можe вирвeт єго з корeнями?
Мила моя, мила моя,

што то будeт з нами? (2)

Я йду

Пісня з репертуару Ю. Юрченка

Dm B Gm

Бачу давній сон, в ньому давня ти.

A Dm

Маниш, кличеш, звеш – я не можу йти,

B Gm

Танеш в далині, танеш уві сні,

A Dm

Хоч би зблиск очей залиши мені.

Як тебе знайти, де тебе шукать?
Я не можу йти змушений чекать,
Але в наших снах я тебе знайду,
Ти наснись мені, я до тебе йду.

Dm B Gm

П-ів: Я йду, я йду, не наклич на нас біду,

Зачекай мене я йду.

Dm B Gm

Я йду, я йду, я у сні чи наяву

Всеодно тебе знайду.

Все життя було, як старий вокзал,
Як пустельна мить, як бенкетний зал,
Поміж друзів сам, і без друзів сам,
I життя моє тихий балаган.

Все було не те, все було не так,
Без ганебних втеч, без гучних атак.
Бачу давній сон, тебе давню ту,
Маниш, кличеш, звеш і уже я йду.

128

Як я сено грабала зелене

Лeмківcька народна піcня

Dm A Dm

Як я ceно грабала зeлeнe,

F C F

Як я ceно грабала зeлeнe,

F C

Прийшло до мя шалeнe,

Dm A

Прийшло до мя шалeнe,

Dm A Dm

Прийшло до мя на кичeру шалeнe.

Мало очі, мало зуби, мало фіcт. (2)
Повідало, жe мя з’їcт... (2)
Повідало ми на ушко, жe мя з’їcт.

Воно мeнe нe з’їло, нe з’їло, (2)
Лeм мя в личко вкуcило... (2)
Лeм мя в личко вкуcило, вкуcило.

А я cтала тeрти-розтирати, (2)
А на личку нічого... (2)
А на личку нічого нe знати.

Янчик

Лeмківcька народна піcня

Dm A

Янчик, Янчик, чорні очка,

Підeм разом до поточка,

До поточка cинього...

Дам ті личка рум’яного.

Янчик, Янчик, мальованчик,
Що ти зробив нашій Янці?
Вона мамі повідала,
Що cя тяжко змордувала.

Дівча, дівча, рушай cобов,
Бо нє піду в танeць з тобов.
Як з тобою танцювати,
Ліпшe з дрeвком поcтояти.

Дівча cобов порушало –
Зразу в танці полeгшало.
Дівча cобов порушало –
Зразу в танці полeгшало.

Мама доню питалаcя:
“Чом заҐата хиталаcя?”
Доня мамі повідала:
“То корова чіхралаcя.”

Янчик, Янчик, чорні очка,
Підeм разом до поточка,
До поточка cтудeного...
Дам ті личка рум’яного.

129

Колискова

Піcня з рeпeртуару гурту “Рутeнія”

Dm Gm А Dm С

Спи, малeнький козачок,

F С F

Повeрниcя на бочок.

F С F С F А

Спи, cиночку, мати заcинає,

Dm Gm А Dm

Спи, козачe кінь твій зачeкає.

Люлі-люлі, баю-бай.
Завтра прийдe Миколай,
Принece тобі в дарунок
Золотих піceнь пакунок.

F С

Приcпів: А в cічнeву тиху ніч,

F А

Ми поїдeмо на Січ,

Dm Gm

Кошовий нам даcть

А Dm

Різдвяний пряник.

Спи, малeнький, трeба cпати.
Зайчик cпить і вовчик-братик.
Грає cивий водограй,
Казка ллєтьcя чeрeз край.
Люлі-люлі, баю-бай.

Спи, малeнький, в бій щe рано,
Щe малі твої гeтьмани.
А як підeш в бій cвій пeрший,
Мало наc, а ваc щe мeншe.

Тихий cон

Сл. О. Маковeя

Муз. А. Алєкcандрова

F C

Тихий cон по горах ходить,

Dm A

За ручeньку нічку водить.

B F

I шумлять ліcи вce тихшe,

B С

Сон малих звірят колишe.

Нe шуміть, ліcи зeлeні,
Спати йдіть, вітри cтудeні.
Най малята cплять здорові,
Най їм cнятьcя cни чудові.

Аж на нeбі зазоріє,
Сонцe їх малих зогріє.
I зогріє, й поцілує,
I cвітами помандрує.

130

Весільний марш

Сл. Б. Стельмах

Муз. І. Білозір

Dm Gm

Віддаля чути cкрипаля –

B C F

Відтіля їдe вecілля,

Dm C Dm

Вecілля їдe відтіля,

A Dm C

Відкіля чути cкрипаля.

B C Dm

Вecілля їдe відтіля,

A Dm

Відкіля чути cкрипаля.

Приспів:

Dm A

Нам нe зашкодить чарка вина.

Будьмо здорові!

Пиймо до дна!

Будьмо здорові!

Gm Dm

Пиймо до дна! Гей!

A Dm A Dm

Нам нe зашкодить чарочка вина.

Бум-бум-грим! – в бубон б’є бубняр,
А за ним тьохнув cопілкар.
Запитай про любов мою –
Відповім коломийкою.

В добрий чаc авта гуркотять,
Вжe до ваc їдe гарний зять.
В добрий чаc! – брама нe вузька,
Чи у ваc наша нeвіcтка?

Віддаля чути cкрипаля –
Відтіля їдe вecілля,
Вecілля їдe відтіля,
Відкіля чути cкрипаля.

Світлиця

Сл. Б. Стельмах

Муз. І. Білозір

Скільки ceбe пам’ятаю,

Gm Dm

Завшe cвітили мeні

Вікна в задумі розмаю

Gm Dm

І рушники на cтіні.

C A

І рушники на cтіні.

В тиші cвітлиці урочій
Сeрцeм читало дитя
Сині Шeвчeнкові очі
І золотe вишиття,

F C

Приcпів: Мамо, ваші діти, як птиці,

В далeч забриніли крильми,

Мамо, в рідні cтіни cвітлиці

Скоро знов поcходимоcь ми.

Вічна дитяча cпокуcо! –
Двeрі прочиниш, а там
Білим вecільним обруcом
Сяє cвітлиця cватам.

Скільки ceбe пам’ятаю –
Білим обруcом цвіла. –
В нашій cвітлиці, я знаю,
Завжди нeділя була.

Можe, далeко від дому
Крила зів’януть мої,
Згаcнe зоря, а потому
Змовкнуть навік cолов’ї.
Сину, затям cобі, cину,
Дe б ти у cвіті нe був:
Кожeн cвітлицю покинув,
Алe ніхто нe забув.

131

Сильний вітер

Dm Gm

Ой, у полі сильний вітер, сильний вітер

A Dm A

Поламав у чистім полі білі квіти.

Dm Gm

І чому це, і чому це все так сталось,

A Dm

Що моє кохання з милим обірвалось.

П-ів: Сильний вітер, сильний вітер,

Сильний вітер

C F

Не ламай у чистім полі білі квіти

Рознеси моє страждання,

Поверни моє кохання,

Dm A

Поверни моє кохання,

Сильний вітер.

Над гаями ясен місяць нахилився,
А у полі дві стежини розійшлися,
А твоя стежина круто повернула,
А моя стежина в росах потонула.

Темна ніченька

Темна ніченька (2)

C F

На зелен сад впала,

Де молода дівчина,

Де молода дівчина

A Dm

З козаком стояла.

Розповім ти правду (2)
Яку серцем чую,
Що я тя, мій милий,
Голубе мій сизий,
Більше не кохаю.

Бо твоє кохання (2)
Як гілка полину.
На серці лишає (2)
Рану гірку й терпку.

На небі зіроньки (2)
Свідками нам були.
Ніжно тремтіли,
Стрімко падали
Від зради твоєї.

Темная ніченька (2)
На зелен сад впала,
Де молода дівчина (2)
В самоті стояла.

132

Cтожари

Пісня з репертуару Н. Яремчука

Був зорепад і зелен сад

І ми були у парі.

У тім саду, без тебе йду,

Коли горять стожари.

П-ів: Гей ви, стожари,

Мені насняться ваші чари.

Так хочу стріти кохання на яву.

Так чом стожари,

Ви знов заходите за хмари,

Коли я з вами і мрію і живу, живу.

Як маків цвіт, в полях горить,
Так зорі квітнуть ясно.
Впаде зоря і вмить згора,
Моя ж любов не згасне.

Зірки горять, а де ж зоря,
Що долею озветься?
Я кличу знов, свою любов –
Вона навіки в серці.

Річка

Пісня з репертуару Л. Сандулеси та І. Бобула

Між крутими берегами

Котить хвилю річка,

В ній купався синій вечір

І чорнява нічка.

Грає річка, як музика,

Бистра та глибока,

Що з тобою розвела нас

На два різні боки.

П-ів: Річка, річка, річечка, камінці напій,

Як же перескочити на той бік мені.

Річка, річка, річечка, голуба вода,

Як тебе докликнутись, вродо молода.

В річці небо б’є студену
Чистим сріблом блиска
Берег дивиться на берег,
А між них не близько.

А за берегом за дальним
Є чаклунка юна,
Я гукаю викликаю
Та нема відлуння.

133

Ой, там на горі в зеленім гаю

Українcька народна піcня

Ой, там на горі в зеленім гаю

B F

Ой, там на горі дуб стоїть

B F

А під тим дубом, тід тим дубочком

C F

Зелена рожа білий цвіт.

Ой, то не рожа, ой, то не рожа,
Та тільки в рожі білий цвіт
В моєй дівчини дрібненькі сльози,
Що вона плаче день та ніч.

Ой, гиля гуси на бистру воду
Ой, гиля гуси до води
Прошу тя милий голубе сизий
Ти до другої не ходи.

Ой, гиля гуси на бистру воду,
Ой, гиля гиля гуси, гусоньки
Не думай милий голубе сизий,
Що любов то жартоньки.

Люблю тя милий, люблю тя щиро
Люблютя щиро, серце моє
Хочу я знати і то конечно,
Що твоє серце любить мене.

Я тебе люблю ти не журися
Дай серцю душі супокій
Іди до мене і притулися
І ти вже моя, а я твій.

Чортополох

Пісня з репертуару Таїсії Повалій

Розійшлися дві дороги,

Дві дороги два шляхи;

Розійшлися-розлетілись

Ми як вільнії птахи,

Я пішла на захід сонця,
Ти пішов на його схід,
Вже не бачу на долонці
Я твоєї долі слід.

Дві дороги розвели нас,
Розкидали по землі,
Як розходяться у морі
Два самотні кораблі

Що ти робиш – я не знаю,
Може тужиш може ні,
Ти веселий, знов я сумна я
Знов не весело мені.

Приспів: Там де я – там тебе нема,

Там де ти – там завжди зима,

Там де я – в небесах птахи,

Там де ти – там одні сніги.

Там де я – там веселий сміх,
Там де ти – там журба і гріх,
Там де нам було добре вдвох, –
Не росте чортополох.

Ми далекі люди стали,
Ми на різних берегах.
Берег мій завжди зелений,
Берег твій завжди в снігах.

Друзі кажуть божеволію,
Друзі знають більше нас,
Ну а я прохаю долю
Нам побачитись ще раз.

134

У райськім саду

Монолог Назарія Яремчука Сл. С. Галябарда

Пісня з репертуару С. Гіги

Я на світі прожив
Наче спалах зорі на світанні,
Наче крапля роси,
Наче крик журавля – тільки мить.

Я не вірив ніяк,
Що так рано прийде день останній
І в жертовнім вогні
Моє серце на попіл згорить.

Я ж так щедро кохав,
Я ж так вірив у зорі і очі
І душею своєю я вас,
Як умів, пригортав.

Але видно, Господь
Мені краще життя напророчив,
І до себе забрав,
Щоб у райськім саду я співав.

Приспів: На могилі моїй

Посадіть молоду яворину
І не плачте за мною,
За мною заплаче рідня.

Я любив вас усіх,
Та найбільше любив Україну,
Певно в цьому і є
Та найважча провина моя. (2)

Хай душа переселиться
В дивний той рай потойбічний,
Де таких як і я
Назлітається ціла сім’я.

Тільки нащо мені
Ті блаженства розкішні і вічні,
Як мені не всміхнеться
Донька-сиротинка моя.

У далеких світах
Якось раптом усе я покину ,
Бо війне мені в душу
Сльозиною і чебрецем,

І додому хоч вітром,
Хоч променем сонця полину
І легенько війну
Над твоїм, Україно, лицем.

Двічі в одну річку

Пісня з репертуару Ю. Бодай

Dm B

Більше я не дамся смутку в полон,

Dm B

І не наздожене мене печаль,

Dm B C

Я не заплачу знов за тобою знов,

F A

Прощавай, прощавай любий, любий!

Dm B

Приспів: Двічі в одну річку не ввійдеш,

Не благай мене.

C F

Ти зі мною щастя не знайдеш,

Не руйнуй що є.

Dm C F

Наша пам’ять збереже любов,

Що у нас була.

Gm A Dm

Вибач, зрозумій – я ж любила.

Те що вже минуло не повернеш,
І ти не знайдеш ніжність в моїх очах,
Щастя, що втікає, не доженеш,
Ти один, я одна – любий, любий…

135

Рясно цвіте в Карпатах

Рясно цвіте в Карпатах

Барвіночок квітчастий.

Вітер посіяв, дощ поливав,

Тож, на вінки дівчата.

F C

Прспів: Як заграє танець,

Музика троїста,

Чути, що весілля

Від села до міста.

Чарівна сопілка,

A Dm

Скрипка і цимбали,

Вони ще ніколи

A Dm

Весело не грали.

Он вже їдуть горою
Молодий з молодою.
Вже той барвінок,
Що розцвіта весною.

Ой, не сумуй матусю,
Що рано видаюся
Доля дівчача – заміж іти
До весілля готуйся.

Купала

Пісня з репертуару І. Богдана

Dm Gm

Не сумуй дівчино мила, не страждай

C F A

І вінків у бистру воду не кидай.

Dm Gm

Це нічого, що кохання не дійде

Подивись у чисту воду,

На свою чудову вроду,

B A Dm

Прийде час воно тебе знайде,

Gm A Dm

Прийде час воно тебе знайде.

Приспів: На Івана, на Купала,

Дівча нічко чарувало

C F A

І віночок дарувало течії,

А скрипочка тихо плаче,

Тужить серденько гаряче,

C F A

Де ти є палкий юначе, приходи.

Не потрібно жалуювати в самоті,
Прийде ще до тебе щастя у житті,
Краще, дівчинонько мила, посміхнись
Чарівна весни природа
І твоя казкова врода
Ніби у вінок переплелись. (2)

136

Біля річки біля броду

Біля річки, біля броду

Там стоїть верба

Gm Dm

Там стояла розмовляла

A Dm

Пара молода

Приспів: Чом я, чом я не красива

Ой, чому, чому?

Gm Dm

Не красива, не вродлива

A Dm

Бо тебе люблю.

Біля річки біля броду
Дівчина стоїть,
Задивлюсь на вроду
Й тихо говорить.

А в горах стежина в’ється
Ти по ній біжиш
І до мене ти смієшся
Й стиха говориш.

Ти красива, ти вродлива
Ой, чому, чому
Я красива, Я вродлива
Бо тебе люблю.

Де згода в сімействі

F C

Де згода в сімействі, там мир і тишина,

C F

Щасливі там люди – блаженна сторона.

B F B F

Їх Бог благословляє, добро їм посилає

C F

І з ними вік живе (2)

Де згоди немає – там мир не царить,
Там Бог не витає, добра не дарить.
Руйнуються пожитки, добро і їхні дітки,
Все марно пропаде (2)

Пошли нам Боже згоду і мира й Твій покров
І радість в Господу і щиру дай любов.
Дай роду щастя, дай і жити в Твоїй волі,
І ти нас благослови (2)

137

Вже сонце низенько

Вже сонце низенько,

Вже вечір близенько,

Спішу я до тебе –

Ти ж моє серденько.

Спішу я до тебе,
Ще й до твої хати,
Як ти мене пустиш,
Щоб не чула мати.

Ой, як випускала,
Плакала, ридала,
Ой, як випускала,
Правдоньку казала.

Чи ти мене любиш,
Ой, чи ти смєшся,
До другої ходиш,
Та й не признаєшся.

А я тебе люблю,
Ще й любити буду,
Тільки признаюся,
Що брати не буду.

Ой, Боже, мій Боже,
Що жя наробила,
А він жінку має,
Та й го полюбила.

А він жінку має,
Ще й діточок двоє,
Ще й діточок двоє,
Чорняві обоє.

Край

Там де гори, полонини,

Де стрімкі широкі ріки,

Де смерічок ген розмай,

Л’ється пісня на простори,
Вільна сильна, наче море
Про мій рідний, милий край.

П-ів: Та у синю даль,

Понад горами лине пісня ця, (2)

Про чудовий край,

Чарівний край Черемоша й Прута.

Край, мій рідний край,

Веселий край завзяття і труда (2)

Ти, моя любов,

Ти рідна матінка моя земля.

Завітайте в Прикарпаття
Завітайте, Люди добрі,
Завжди будуть раді вам

Хлібом-сіллю вас зустрінуть
Файну пісню заспівають
Про чудовий рідний край.

138

Ой, там у лузі при дорозі

Ой, у лузі при дорозі,

C F

Червоні маки розцвіли,

D Gm Dm

Ой, там три браття з Прикарпаття

A Dm

Життя за волю віддали.

Їх було троє, всього лиш троє,
Були гармати шмайцери
Вони не знали, що друг їх зрадить
Катам Червоної Москви.

Як їх в боївку окружили,
Кричать: “Бандери – руки вверх”.
Хтось крикнув: “Слава Україні!
Ми не здаємося, краще смерть!”.

І тут три браття поцілувались
Ніхто пощади не просив.
І більш не рвалися гармати
І кулемет не стукотів.

І боротися будемо
Проти проклятих ворогів
І вічно славу пам’ятаймо
Про славних хлопців трьох братів.

Приїжджайте скоріше додому

Dm Gm

Ще не видно тополь над садами,

A Dm A

Ще нема ні обіймів, ні сліз

Dm Gm

Відчуваємо зустріч з батьками

C F

Під мінорний переспів коліс.

Cm D Gm

Приспів: Приїжджайте частіше додому,

C F

Щоб не мучила совість потому

B Gm

І батьки хай зрадіють обоє

Приїжджайте частіше додому.

Приїжджайте, приїжджайте,

Приїжджайте частіше додому.

Очі їхні – любов та благання,
Синій смуток горить з-під повік.
Кожна зустріч, немов би, остання,
А розлука – неначе навік.

Приспів: Приїжджайте частіше додому,

І грошей не приносьте ні слави
Будьте з рідними ніжні й
ласкаві,
Приїжджайте частіше додому.

Б’є у правду сумління на спалах,
Все життя є святиня для нас,
Бо батьки переходять у пам’ять,
Не залишать до смерті вже нас.

Приспів: Приїжджайте частіше додому,

Бо не вічні ні батько ні мати,
Завтра можете їх не застати,
Приїжджайте частіше додому.

139

Москалі

Жив народ собі один,
Звався український,
Але він не знав що є
Ще народ російський.

Жили собі добре в них
Та радянська влада
Взяла та й народи ті
Братами назвала.

Приспів: Маєм Київ ми столицю,

Україну мати,
І не треба, москалі,
Нам тут заважати.

Вова Лєнін раз напився,
Бо хтів погуляти
Своїм руху наробив
Вистрілив з гармати.

Ну а рано, з будуна,
Виліз на трибуну,
І з обдертих він створив
Червону комуну.

Тече вода з-під Аврори,
Та й по Петроґраду,
А я маю собі в носі
Ту совєтську владу.

За царя нам було добре,
Кождой мав си поле,
А Володя всіх зігнав,
Най го колька сколить.

А мій дідо був ґазда,
Сіяли, орали,
А москалики здуріли,
Куркульом назвали.

Най би си собі назвали,
А то всьо забрали,
Товарищєм нарекли,
І куфайку дали.

Росіяни – добрі люди,
Москалі – погані,
Ліпше, хлопці, бисьте жили
Десь у Пакістані.

А як нє, то сі не пхайте,

Вас застерігаю,
Ані я, ані родина,
Вас тут не чекаю.

Всі заводи сьти забрали,
Тепер ви магнати,
Але в нас є Лазаренко,
Буде помагати.

Ще Вкраїна зацвіте
І розквітнуть квітки,
Ще прилізете до нас
Ви на заробітки.

Нас у школі колись вчили
“Здрастуйтє” казати,
Шляк би трафив москалів,
Та і вашу мати.

А із ваших та й райкомів,
Раду ми зробили,
Трохи добре, москалі,
Жисьте сі вступили.

Добре то, що москалі,
Танки нам лишили,
З тої техніки курейці
“Део” нам зробили.

А ті статуї великі,
Лєнін з бородою,
Ми на бронзу розпиляли,
Та й зробили зброю.

З тої зброї будем ми,
Горобців пугати,
Щоби вони не мішали
Урожай збирати.

Ой летіт, ви горобці,
До іншого краю,
Будьте чемні, москалі,
Я вам все прощаю.

А рубашка – то сорочка,
Воротнік – то ковнір,
А карман – то є кишеня,
А солдат – то жовнір.

Шо зробили, москалі,
Ви з нашої мови,
У нас гривня – то рубель,
Тьолки – то корови.

140

Черемшина

Українська народна пісня

Dm Gm

Знов зозулі голос чути в лісі,

C F

Ластівки звели гніздечко в стрісі,

Dm Gm

А вівчар жене отару плаєм,

A Dm

Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Приспів:

D Gm

Всюди буйно квітне черемшина,

C F

Мов до шлюбу вбралася калина,

Gm Dm

Вівчара в садочку, в тихому куточку,

A Dm

Жде дівчина жде.

Йшла вона в садок поза сокори,
Задивилась на високі гори,
Де з беріз спадають чисті роси,
Цвіт калини приколола в коси.

Вже за обрій сонечко сідає,
З полонини їй вівчар співає,
Я прийду до тебе як отару,
З водопою зажену в кошару.

Ось і вечір, вівці біля броду,
З Черемоша п’ють холодну воду
У садочку вівчара стрічає
Дівчинонька, що його кохає.

Рости, рости черемшино

Пісня з репертуару гурту “Соколи”

F C F

Рости, рости черемшино,

C F

Широко ся розростай,

B Gm

Ти, молода дівчинонько,

C F

Про кохання забувай.

Ти, молода дівчинонько,
Про кохання забувай,
Бо я сиджу в криміналі
За Вкраїну рідний край.

Ой, сидів я один рочок,
Ой, сидів я другий рік,
Прийшли браття українці
Визволять мене на світ.

Одну браму розвалили,
Другу браму розтягли,
Взяли мене за рученьки,
На світ Божий вивели.

Україно, Україно,
Україно, краю мій,
Я за тебе, Україно,
Муки тяжкії терпів.

Цвіти, цвіти, черемшино,
Помалося розвивай,
Ти молода дівчинонько,
Ти про мене забувай.

141

З ранку до ночі

Пісня з репертуару О. Пономарьова

Поглядом вдаль я тебе проводжав,

Місяць твій шлях по землі прокладав,

Постать твоя зникла у далині,

Сумно мені.

Знову вночі я побачу тебе,
Ніжну усмішку на твоїх устах.
Очі твої, як волошки в житах
Як дві вечірні зорі.

Приспів: Зранку до ночі бачу твої очі,

Зранку до ночі очі твої,

О-о-о!

Зранку до ночі тільки твої очі,

Зранку до ночі очі твої.

Я лиш один, своє кохання,
На крилах ночі тобі донесу.
Тільки побачу я твої очі,
Їх загадкову красу.

Знову в ночі я побачив тебе,
Ніжну усмішку на твоїх устах.
Очі твої, як волошки в житах
Як дві вечірні зорі.

Серденько моє

Пісня з репертуару О. Пономарьова

Чорна хмара наступає,

Сонце в небі пропадає.

Як примара небокраєм

Дві зорі, зорі безкраї.

Шлях безмежний і безкрайний
Подолає дві зорі,
Я прийду, прийду до тебе,
Ставши зіркою у небі.

Приспів:

Серденько моє, дай мені вогню,

Серденько моє я її люблю.

Біла хмара наступає,
Чорну хмару проганяє,
Я піду тобі на зустріч,
Ти летиш у височінь.

Я йду, йду до тебе,
Серце, дай мені вогню,
Я прийду, прийду до неї,
Все тому, що я люблю.

142

Біла лілея

Пісня з репертуару З. Гучка

Така сумна серед усіх квіток одна,

Лілея дивна, біла мов той сніг.

Сльоза, роса, сумної пам’яті ріка,

Тяжке зітхання, крик думок моїх,

Вона нагадує про тебе

І річку серед стиглих трав.

Про пісню і безхмарне небо

І сад той, як тебе стрічав.

Приспів:

Біла, біла лілея, квітка мого кохання,

Мрій моїх сподівання у ті дні

Біла, біла лілея, тихе ніжне зітхання,

Вона радість приносить на весні.

В моїх очах твій образ сивіє наче птах,
І серце ніби рветься із грудей,
А на столі стоїть лілея в самоті,
І сумно плаче скрито від людей.

Вона нагадує про тебе
І річку серед стиглих трав,
Про пісню і безхмарне небо
І сад той, як тебе стрічав.

Місяць по небу ходить

Пісня з репертуару Н. Могилевської

Місяць по небу ходить,

Пісню свою заводить,

Зорі за ним співають

Голосні.

Місяць мене питає
Знаю я чи не знаю
Як ти мене кохаєш
Уві сні.

Приспів: Я кажу ні, А-а-а-а-а

Не знаю я, не знаю.

Доля моя, А-а-а

Кохаю я, кохаю.

Місяць по небу ходить,
Пісню свою заводить,
Зорі за ним співають,
Співаю я.

Як я тебе чекала,
Тихо в ночі страждала.
Чом ти пішов – не знала,
Не знала.

143

Де зустрілись дві дороги

Dm B

Де зустрілись дві дороги,

C F

Там завершились тривоги

І з’явилася у мрії

B C

Також музика сумна.

B C

Я тебе не зустрічала,

F Dm

Я тебе тоді не знала,

B F

Але пісня залунала

C F

І прокинулася я.

Як не легко йти за обрій,
Але ми давно не діти.
Ми давно ціну пізнали
І кохання і біди.

Ми давно і знаєм добре
Як цвітуть і в’януть квіти,
Але десь туди за обрій
Ми повинні знов іти.

З вишніх гір спливають води,
Та, напевно, дуже добре.
Лиш до кам’яних порогів
Розбиваються вони.

А любов і людська врода,
Як би нам не було шкода,
Не зуміють так, як води,
Оминути валуни.

Бойківчанка

Dm A Dm

На полонину приходив весняний ранок,

Dm A Dm

Побачиш танці наших ніжних бойківчанок

D Gm C

Та тільки в очі не дивись,

F B

Бо закохаєшся колись

Gm A Dm

І сон спокійний пропаде вночі і вдень.

D Gm

Приспів: Моїх очей зоря ясна,

F B

Чарує хлопців як весна

Gm A

І в юне серце сипле жар

B F

Така краса.

Gm C

Дан-дана-дана-дана-дан

F B

Дан-дана-дана-дана-дан

Gm A

І в юне серце сипле жар

Така краса.

Перестороги ці я слухати не хочу
І подивився бойківчанці прямо в очі,
Бо я безсоння не боюсь
І всю любов свою палку
Віддам за очі, за вуста і ніжний стан.

144

Мала баба курку

Мала баба курку,

D Gm

Курка ся не несла,

Взяла баба чубатеньку,

На базар понесла

Злетів яструб з неба,
Забрав курку в баби,
Баба кричить репетує,
Віддай курку, драбе.

Кричить баба, кричить,
Чоловіче, Юрку,
Поможи ми відібрати
Чубатеньку курку,

Летить Юрко летить,
Нічого не бачить,
Тільки чує за горами,
Курка кудкудаче.

Нащо було курку
На базар возити,
Краще було чубатеньку
В борщику зварити.

А калина – не верба

F C

Ой, на горі вітер дув,

З ночки Любко в мене був,

Черевички дарував,

Мене в личко цілував.

F C

Приспів: А калина, а калина – не верба,

Я дівчина, я дівчина молода.

Мене мати била зранку,
Що порвали хлопці дранку,
А я сижу та й латаю,
Та й на хлопців поглядаю.

Ой, бий мене, ой, ріж мене,
А за Гриця віддай мене,
Я за Грицем цокочу,
Не віддаш – сама втечу.

Мамцю, зірка зійнялася,
Я ж у тебе удалася,
Мені бабця розказала,
Як до татка ти тікала.

145

Удовицю я любив

Удовицю я любив,

Подарунки їй носив.

Носив сало, носив свічки,

Носив м’ясо, носив стрічки,

Носив гречку, черевички,

Носив просо, носив мак.

Ось було як, ось було як!

Носив жито і пшеницю,
Кукурудзу, чечевицю,
Поросята і качата,

І курчата, і гусята,
Носив таки й грошенята
За чорнії бровенята.

Ось було як, ось було як!

А раз таки теля припер,
Доки допер, трохи не вмер,
А вона ж мені змінила

І панича полюбила.
Та хоч би вже було за що,
А то там таке ледащо,

Що тільки тьху, що тільки тьху!

А тепер я кричатиму,
На все село гукатиму:
Віддай сало, віддай свічки,

Віддай м’ясо, віддай стрічки,
Віддай гречку, черевички,
Віддай просо, віддай мак.

Ось тобі як, ось тобі як!

Віддай жито і пшеницю,
Кукурудзу, чечевицю,
Поросята і качата,

І курчата, і гусята,
Віддай мені все, що з’їла,
Віддай мені усе ціле –

Ось тобі що, ось тобі що!

Україський вампір

F Dm

Я полюю по темних ночах,

F Dm

Я ховаюсь по мокрих кущах,

F Dm

Я незнаний, небачений звір,

B C

Я простий український вампір.

Приспів: Я шукаю тебе,

В мене очі незрячі,

Я шукаю тебе,

В мене зуби собачі,

Я шукаю тебе,

В мене пальці холодні,

F Dm

Я живу у безодні.

Ти сьогодні пішла у кіно,
Я заліз у відкрите вікно,
Заховаюсь у темнім кутку,
Ти прийдеш, а я скажу ку-ку!

Ти дівчисько дурне і зелене,
Ти далеко, не вперше у мене,
Але твоє жагуче кохання
Може стати для тебе останнім.

Ти сьогодні пішла у буфет,
Я заліз у відкритий намет,
Заховаюсь у темнім кутку,
Ти прийдеш, а я скажу ку-ку!

Document Outline

Червона рута
- Dm
- Dm C
Я піду в далекі гори
Пісня буде поміж нас
Однокласник
Сині фіалки
Програш: Gm Dm C F D
Коломийка
- Там на горі конюшина,
Встала дівка ранесенько
- Встала дівка ранесенько,
  - А як любиш, не жартуєш,
    - Як гуцула не любити
      - F C F
Вийди, вийди, подивися
- Я ж так вірив у зорі і очі
- Край

Wyszukiwarka

Podobne podstrony:
Szanty-Ukraina, piosenki chwyty teksty
UKRAINA, piosenki
Ukraina, Teksty piosenek
Ukraina, Teksty piosenek
Piosenki łemkowskie i ukraińskie
Piosenki łemkowskie i ukraińskie
Ubóstwo w Ukrainie
charakterystyka kuchni ukraińskiej
140 141
140 142
Piosenki Zagraniczne
Moj portfel z 18 lipca 08 (nr 140)
Idzie dziewczę po lesie, Teksty piosenek, TEKSTY
04 - SUKNIE KOLOROWE, Teksty piosenek
W Betlejem przy drodze, TEKSTY POLSKICH PIOSENEK, Teksty piosenek

więcej podobnych podstron

140 ukrainskich piosenek

Document Outline